Ухвала

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 759/16888/18

провадження № 61-18905ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Святошинського районного відділу державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції

у м. Києві, Управління державної казначейської служби України

у Святошинському районі м. Києва про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва у якому просила стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн завдану бездіяльністю Святошинським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні виконавчого провадження № 33804253 від 09 серпня 2012 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року дану справу визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1

з Держави Україна в особі Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції

у м. Києві в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 грн шляхом списання коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України, відкритого

в установленому законом порядку в Управлінні державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва. В решті вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах

ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду

м. Києва від 18 червня 2019 року в частині стягнення моральної шкоди змінено, у зв`язку з чим абзац другий резолютивної частини рішення викладено

в наступній редакції: стягнути на користь ОСОБА_1 з Держави Україна

в особі Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у рахунок відшкодування моральної шкоди 16 000 грн, шляхом списання коштів

з відповідного рахунку Державного бюджету України, відкритого

в установленому законом порядку в Управлінні державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

Святошинського районного відділу державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921 грн.

Ціна позову у даній справі становить 50 000 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 100 = =192 100 грн),

а тому справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Святошинського районного відділу державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції

у м. Києві, Управління державної казначейської служби України

у Святошинському районі м. Києва про стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков