Ухвала

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 569/11041/19

провадження № 61-19998ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25 грудня 2013 року. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28 травень 2019 року складає 286 820,25 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7 208,72 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 278 111,53 грн, заборгованості за пенею та комісією в сумі 1 500,00 грн, однак банк просить суд стягнути частину суми заборгованості за кредитом, заборгованість до стягнення становить 124 237,98 грн, яка складається із: 7 208,72 грн - заборгованість за кредитом; 117 029,26 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом з 25 грудня 2013 року по 31 травень 2018 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 грудня 2013 року в розмірі 7 208,72 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 1 921,00 грн судового збору змінено. Судовий збір покладено на державу, компенсувавши АТ КБ «Приватбанк» частину судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в сумі 111,42 грн за її рахунок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 листопада 2019 року засобами поштового зв`язку АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Криловою О. Л., на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року. АТ КБ «ПриватБанк» посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 569/11041/19 становить 124 237,98 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 569/11041/19 є малозначною у силу вимог закону.

АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором тягне загрозу повернення банком залучених коштів вкладників. Проте АТ КБ «ПриватБанк» не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Вказівка на невиконання відповідачем зобов`язань за договором фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк». Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк».

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар