КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2019 року                м. Кропивницький               Справа № 340/2733/19

          Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за його позовом до Управління архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна. 41, м.  Кропивницький, 25022) та Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгола Романа Станіславовича (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022) про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 31.10.2019 року звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:

          - визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Р.С., пов`язані із проведенням планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та результати позапланової (планової) перевірки будівництва індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_2 , які викладені в акті №181 від 11.10.2019 р., складеному головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунголом Р.С. та скасувати останній;

          - визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №69 від 11.10.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ОСОБА_2 ;

          - визнати протиправною та скасувати постанову №45 управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького від 24.10.2019 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

          Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

          Ухвалою суду від 01.11.2019 р. відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (а.с.65-66).

           07.11.2019 року ОСОБА_1 вдруге подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову. У вказаній заяві позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дію припису №69 від 11.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

          Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує тим, що з оскаржуваного припису №69 від 11.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил його до 11.12.2019 зобов`язано виконати знесення самочинно побудованого гаража за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, на думку позивача існує очевидна небезпека того, що подальша дія оскаржуваного припису призведе до необхідності його виконання і відповідно знесення будівлі гаража, а це свідчить про очевидну небезпеку завдання йому (учаснику бойових дій) значних матеріальних збитків (розбір, демонтаж, послуги спецтехніки, екскаватор, самохвал, автокран тощо). Водночас, можливе задоволення позовних вимог призведе до того, що для відновлення прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

          Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

          Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

          Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

          Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

          Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

          Згідно з частинами 1, 5 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

          Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

          Беручи до уваги викладенні вище норми, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

          Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

          Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

          Тобто, з даної норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

          Однак, заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав.

          Посилання ОСОБА_1 на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі у зв`язку тим, що дії щодо примусового знесення гаража за адресою: АДРЕСА_2 будуть обов`язково вчинені відповідачем відразу після не виконання ним припису є надуманими з огляду на те, що чинним законодавством встановлений відповідний порядок таких дій.

          Відповідно до частин 1 та 2 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

          У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

          За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.           

          Таким чином, наслідками не виконання припису у встановленні строки може бути звернення відповідача до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Тільки за рішенням суду відповідач має право знести самочинно збудований об`єкт. В свою чергу позивач не позбавлений права на заперечення проти такого позову, обґрунтовуючи свою правову позицію чи то зупинення провадження у справі до розгляду по суті справи щодо оскарження припису.

          Суд  звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

          Даний висновок суду узгоджується із позицією Верхового суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 06.03.2019 по справі №810/5680/15 провадження №К/9901/14299/18.

          Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

          Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

          Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

           ОСОБА_1 у клопотання не наводить жодних нових обставин, які б суд повинен був давати нову оцінку.

          Таким чином, на час розгляду судом заяви суд не вбачає ознак можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 ; суду не доведено неможливість захисту його прав без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд наголошує, що забезпечення позову є крайнім заходом спрямованим на збереження існуючого правового становища, тому вжиття такого заходу повинно бути підтверджено належними доказами, чого заявником зроблено не було.

          Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволені  заяви про забезпечення позову.

          При цьому, суд зауважує, що заявник не позбавлений можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

          Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

          У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до Управління архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького та Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгола Романа Станіславовича про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови - відмовити.

          Копію ухвали суду невідкладно направити учасникам справи.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.  

          Згідно з оригіналом

          Суддя Кіровоградського

          окружного адміністративного суду                                                               Г.П. Казанчук