Справа № 456/2437/22

Провадження № 1-кп/456/70/2024

УХВАЛА

26 березня 2024 року                                                        місто Стрий

       Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

       головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

з участю секретаря:                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора:                                 ОСОБА_4 ,

в присутності обвинуваченого:                 ОСОБА_3 суд, -

встановив:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду від 02.02.2024, відносно ОСОБА_3 , було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 01.04.2024 року однак, судове провадження по даній справі не закінчено.

Згідно вимог  ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , оскільки, є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, і буде запобігати вчиненню інших кримінальних правопорушень, на його думку, інші більш м?які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов?язків.

Обвинувачений не заперечив в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою до двох місяців, обвинуваченого, приходить до наступного висновку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків, які не допитані в судовому засіданні без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених ст..177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.

По справі не допитані потерпілі, свідки.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити та розмір застави не визначати.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 331 КПК України  суд, –

ухвалив:

Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України  ОСОБА_3 продовжити строк тримання під вартою - з 26 березня 2024 року по 24 травня 2024 року, включно.

Копію ухвали вручити  прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п?яти діб з дня її оголошення.  

Суддя        ОСОБА_1