Справа № 761/33174/21

Апеляційне провадження №88-ц/824/12/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за заявою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківськогорайону м. Києва» про визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва про визнання права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року скасоване та ухвалене по справі нове судове рішення про задоволення позову, визнано за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

05 липня 2023 року на адресу суду від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою щодо розгляду питання переводу особового рахунку на її ім`я з дідуся ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю останнього. При вирішенні даного пиитання було встановлено, що ОСОБА_2 на даний час живий та на сьогодні зареєстрований в м. Києві за іншою адресою. Враховуючи те, що ОСОБА_1 подала недостовірні відомості, комісією було переглянуте попереднє позитивне рішення про зміну договору найму та прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у зміні договору найму.

Вищевказані обставини не встановлювались судом та про них не було й не могло бути відомо Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації на час розгляду справи. При цьому той факт, що дідусь ОСОБА_2 , на якого виписаний ордер, на сьогоднішній день є живим, має значення для справи і є істотним для постановлення правильного рішення у справі.

09 серпня 2023 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення на заяву про перегляд Постанови Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

25 жовтня 2023 року від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

21.02.2024 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника.

В судове засідання 22.02.2024 року представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківськогорайону м. Києва» не з`явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Дослідивши заяву Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків:

Частиною першою статті 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами витлумачені в частині другій статті 423 ЦПК України.

Згідно з частиною другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами серед іншого є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1).

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

З огляду на зазначене, необхідними умовами встановлення нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є факти, що у встановленому порядку спростовують обставини, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

При перегляді судового рішення за нововиявленими суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки заявник не знав про неї та, відповідно, не міг надати суду дані про неї.

Схожого висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 757/31348/15-ц та від 14 квітня 2021 року у справі № 569/14416/17.

В якості нововиявлених обставин заявник зазначає встановлення ним того факту, що колишній квартиронаймач, який задовго до розгляду справи залишив квартиру і був знятий з реєстрації в ній, на даний час живий.

З обставин справи вбачається, що жодним чином той факт, чи живий чи ні колишній квартиронаймач ОСОБА_2 , не було покладено судом в основу свого рішення. За таких умов доводи Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з цього приводу не можуть вважатися нововиявленими обставинами в рамках даної справи.

Окремо апеляційний суд звертає увагу також і на те, що окрім неможливості вважати той факт, що ОСОБА_2 на даний час живий, в якості нововиявленої обставини по справі, заявником ще й не було належним чином і доведено самого факту існування даної обставини, оскільки свої умовиводи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація підтверджувала лише тим, що їй стало відомо про місце реєстрації ОСОБА_2 за іншою адресою. З точки зору апеляційного суду сам лише факт реєстрації особи за іншою адресою не є належним підтвердженням або спростуванням того, чи жива така особа на даний час. Жодних належних доказів з даного приводу (наприклад запису про реєстрацію смерті, відомостей з органів РАЦ, тощо) Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація не надала, як і не звернулася до суду із клопотанням про сприяння їй в можливості отримання такого доказу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначив, що перегляд рішення, яке набрало законної сили, не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (Ponomaryov v. Ukraine, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

За таких обставин колегія суддів вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити, залишивши відповідне судове рішення в силі.

Керуючись статтями 367, 423, 429 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд за нововиявленими обставинами відмовити.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року залишити в силі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько