ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. Справа№ 910/13602/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за участю секретаря судового засідання Кузьмінська О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 13.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" та Фонду розвитку підприємництва

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (повний текст складено 09.01.2024)

у справі № 910/13602/22 (суддя -Мандриченко О.В.)

за позовом Фонду розвитку підприємництва,

до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фонд розвитку підприємництва (далі також - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, в якому просить:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог позивача у розмірі 7 685,09 гривень 13 381,67 євро та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на користь Фонду розвитку підприємництва судовий збір у розмірі 4 962, 00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 29.01.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 в частині задоволення вимог Фонду розвитку підприємництва: - визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн; - зобов`язати Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/13602/22 залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що вимоги Позивача щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК» пені суперечили нормам Закону України «Про систему гарнтування вкладів фізичних осіб» та не були підтверджені фактичними даними, а тому були відхилені Уповноваженою особою ФГВФО на законних підставах.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що враховуючи саме специфіку пені як штрафної санкції, а не суми боргу вважаємо, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Банк зазначає, що з моменту повідомлення банком позивача 18.09.2015 року про не визнання штрафних санкцій минуло 7 років, а з 14 січня 2021 року після переривання строку позовної давності почався новий відлік спеціального строку позовної давності в один рік до 14 січня 2022 року. Натомість, позовна заява Фонду розвитку підприємництва була подана до господарського суду м. Києва 02 грудня 2022 року, тобто з пропуском спеціального строку позовної давності в один рік (з 14 січня 2021 року по 02 грудня 2022 року минуло 23 місяці, тобто 1 рік та 11 місяців).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13602/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 29.01.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Фонд розвитку підприємництва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 в частині відхилення позовних вимог з визнанням протиправними дії відповідача в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 13 381, 67 євро та із зобов`язання відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача у розмірі 13 381, 67 євро, внести зміни до реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог позивача у розмірі 13 381, 67 євро та подати зміни на затвердження виконавчого дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/13602/22 залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що в матеріалах справи наявний «Розрахунок пені за несвоєчасне виконання ПАТ «Златобанк» зобов?язань в рамках Кредитного договору №006/1-01 від 15.06.2012 та Кредитного договору №006/3-02 від 19.06.2012», у якому чітко зазначені періоди, за які була нарахована пеня в розмірі 13 381,67 євро (у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочки до моменту фактичної сплати відповідної суми), а саме: - на частину основної суми кредиту в розмірі 336 810,11 євро за період з 06.02.2015 (термін сплати, визначений листом ПАТ «Златобанк» №589 від 04.02.2015 (копія наявна в матеріалах справи) по 14.02.2015 (запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Златобанк»). Період враховує 8 календарних днів (не включаючи 14.02.2015); та - частину основної суми кредиту у розмірі 2 663 189,89 евро та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 8 606,67 євро за період з 10.02.2015 (термін сплати, визначений у листі №82/03-005/190/БТ від 09.02.2015 (копія наявна в матеріалах справи) по 14.02.2015 (запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Златобанк»). Період враховує 4 календарних дні (не включаючи 14.02.2015).

Апелянт розраховує пеню наступним чином (336 810,11 євро * 0,1%) * 8 днів + (2 663 189,89 євро * 0,1%) * 4 дні + (8 606,67 євро* 0,1%)*4 дні = 2 694,48 євро + 10 652,76 євро + 34,43 євро = 13 381,67 євро.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що пеня нарахована по 14.02.2015, тобто суд першої інстанції не враховує дату запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Златобанк», що відповідає вимогам частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) про нарахування пені до дати введення у банку тимчасової адміністрації.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визанченому головуючому судді (складу суду) від 02.02.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.02.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/13602/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 у судовому засіданні 28.02.2024 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22. Об`єднано апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" та Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" та Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 у судовому засіданні 28.02.2024 о 10 год. 00 хв.

20.02.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому третя особа просить суд задовольнити в повному обсязі апеляційну скаргу ПАТ «ЗЛАТОБАНК» на рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2023 року по справі № 910/13602/22 та скасувати рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2023 року в частині задоволення вимог Фонду розвитку підприємництва та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Відмовити в повному обсязі в задоволені апеляційної скарги Фонду розвитку підприємництва на рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2023 року по справі № 910/13602/22

Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що з 26 березня 2019 року після переривання строку позовної давності почався новий відлік спеціального строку позовної давності в один рік до 26 березня 2020 року.

23.02.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу Фонду розвитку підприємництва без задоволення.

Відзив обґрунтовано тим, що позивач вказує період з 06.02.2015 по 14.02.2015, ним не включається в розрахунок день 14.02.2015, що також не відповідає чинному законодавству.

Також у відзиві АТ «ЗЛАТОБАНК» звертає увагу, що оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України -гривні.

28.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 27.02.2024 по 01.03.2024 на лікарняному та судді Шаптали Є.Ю. з 21.02.2024 по 01.08.2024 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/13602/22 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" та Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 на 13.03.2024.

У судове засідання, що відбулось 13.03.2024 з`явились представники усіх сторін, надали свої пояснення та заперечення щодо суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Німецько-Українським фондом, назву якого в подальшому змінено на Фонд розвитку підприємництва (далі також - кредитодавець) на підставі наказу Міністерства фінансів України від 11.01.2020 № 5, та Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (далі також - позичальник, банк) укладено кредитні договори, відповідно до яких Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" отримало від позивача кредитні кошти, а саме: 3 000 000,00 (три мільйони) євро відповідно до кредитного договору № 006/1-01 від 15.06.2012 (далі - кредитний договір 1); 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень відповідно до кредитного договору № 006/3-02 від 19.06.2012 (далі - кредитний договір 2).

У зв`язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 від 13.05.2015 "Про початок процедури ліквідації ПAT "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку".

Позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" з заявою від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ про визнання кредиторських вимог та просив включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів, вимоги позивача до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" у розмірі 9 609 (дев`ять тисяч шістсот дев`ять) гривень 94 копійки та 2 486 586 (два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят шість) євро 55 євроцентів, в тому числі:

- заборгованість Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" за кредитним договором 1 у розмірі 2 486 586,55 євро, що складається із заборгованості у розмірі 2 473 204,88 євро за основною сумою кредиту та заборгованості у розмірі 13 381,67 євро за нарахованою і несплаченою пенею;

- заборгованість Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" за кредитним договором 2 у розмірі 9 609,94 гривень, що складається із заборгованості у розмірі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами та і заборгованості у розмірі 7 685,09 гривень за нарахованою і несплаченою пенею.

Відповідач листом від 18.09.2015 № 2759 повідомив позивача про прийняття рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 03.09.2015 № 210/15, яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" та про включення заяви позивача від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на суму 57 366 809,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитним договором 1 у розмірі 57 364 884,15 грн. (еквівалент 2 473 204,88 євро за офіційним курсом НБУ на 13.05.2015) за основною сумою кредиту та заборгованості за кредитним договором 2 у розмірі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами.

Кредиторські вимоги позивача у розмірі 7 685,09 гривень (за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 2) та у розмірі 13 381,67 євро (за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 1, за офіційним курсом НБУ на 14.05.2015) не були включені відповідачем до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК".

Не включення зазначених сум до кредиторських вимог обґрунтовано відповідачем тим, що пеня відноситься до інших операційних непроцентних витрат банку, а тому в обліку не рахується, внаслідок чого пеня у розмірі 7 685,09 грн та 13 381,67 євро в балансі банка, станом на 14.05.2015, не відображена. В даному випадку відповідач посилається на постанову Правління НБУ від 18.06.203 № 255 та облікову політику Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не включено грошові вимоги у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що прострочив своє зобов`язання саме з 11.02.2015.

Як вбачається з розрахунку пені за кредитним договором 2, який доданий до матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачеві пеню у розмірі 7 685,09 грн за 11.02.2015.

Тобто, пеня в розмірі 13 381,67 євро виникла 14.02.2015, а пеня у розмірі 7 685,09 грн виникла 11.02.2015.

З наведеної норми вбачається, що нарахування пені за неналежне виконання зобов`язань банком по кредитним договорам має бути здійснено до дати введення у банку тимчасової адміністрації, тобто до 14.02.2015.

Проте, як уже зазначалося судом, позивач нарахував пеню за кредитним договором 1 у розмірі 13 381,67 євро 14.02.2015, тобто в день введення в Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" тимчасової адміністрації Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, рішенням від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК".

А відтак суд вказує, що у позивача були відсутні правові підстави для нарахування пені у розмірі 13 381,67 євро 14.02.2015, у зв`язку з чим Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" правомірно відмовила позивачеві та не акцептувала кредиторські вимоги к розмірі 13 381,67 євро та не включила вказані вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК".

Суд першої інстанції також вказує, що позивачем, за кредитним договором 2, який доданий до матеріалів справи, нараховано відповідачеві пеню у розмірі 7 685,09 грн за 11.02.2015, тобто до дня введення в Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" тимчасової адміністрації Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, рішенням від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК".

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685,09 грн та зобов`язання Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685,09 грн, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685,09 грн та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи суду першої інстанції помилковими та передчасними з огляду на наступне.

Внаслідок укладення кредитного договору 1 та кредитного договору 2 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами укладено кредитні договори, відповідно до яких, з урахуванням додаткових договорів та додатків до них, Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" отримало від позивача кредитні кошти, а саме: 3 000 000,00 (три мільйони) євро відповідно до кредитного договору № 006/1-01 від 15.06.2012; 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень відповідно до кредитного договору № 006/3-02 від 19.06.2012.

Відповідно до п. 8.2. кредитного договору 1, в редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник повинен підтримувати протягом всього строку дії цього договору співвідношення коштів поточного кредитного портфелю, сформованого за рахунок коштів, отриманих від НУФ за чинними договорами в рамках відповідної програми, до загальної суми цих коштів на рівні не менше 70 %.

За змістом п. 8.3. кредитного договору 2, в редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник повинен підтримувати протягом всього строку дії цього договору співвідношення між загальною заборгованістю субпозичальників за основною сумою субкредитів, що включені до кредитного портфелю, до коштів програми ММСП на рівні не менше 70%.

Листом № 46/05-003/3/БТ від 15.01.2015 позивач повідомив банк про те, що позичальник не виконує умови кредитних договорів, а в разі подальшого такого невиконання, кредитодавець буде вимушений застосувати право вимоги дострокового погашення банком усієї неповернутої суми кредитів, процентів, комісій та інших платежів за кредитними договорами.

В матеріалах справи наявний лист № 589 від 04.02.2015, в якому позичальник звертався до Національного банку України з проханням прийняти графік погашення кредитних коштів за кредитними договорами 1 та 2.

У відповідь на вказаний лист, Національний банк України листом № 82/03-005/190/БТ повідомив позичальника про те, що здійснення погашення заборгованості банком погоджено листом № 82/03-055/177 від 05.02.2015 та висунена вимога позичальнику протягом 1 робочого дня, але не пізніше 10.02.2015 достроково погасити усю неповернуту основну суму кредитів, сплатити нараховані на день погашення проценти, комісії та інші платежі за вказаними кредитними договорами.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що банк був зобов`язаний достроково виконати умови кредитних договорів у строк по 10.02.2015 включно.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами не виконало.

Враховуючи викладене, Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" є таким, що прострочило виконання свого зобов`язання з дострокового погашення банком усієї неповернутої суми кредитів, процентів, комісій та інших платежів за кредитними договорами починаючи з 11.02.2015.

Як вбачається з розрахунку пені, який доданий до матеріалів справи, позивачем відповідачеві за кредитним договору № 006/1-01 від 15.06.2012 нараховано пеню у розмірі 13 381,67 євро:

на частину суми кредиту в розмірі 336 810,11 євро за період з 06.02.2015 по 14.02.2015;

на частину суми кредиту в розмірі 2 663 189,89 євро за період з 10.02.2015 по 14.02.2015;

на проценти за користування кредитними коштами у розмірі 8 606,67 євро за період з 10.02.2015 по 14.02.2015.

Також, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в межах кредитного договору № 006/3-02 від 19.06.2012 нараховано виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України 19,50% у розмірі 7 685,09 грн:

на частину основної суми кредиту в розмірі 669 087, 00 грн за період з 06.02.2015 по 10.02.2015;

на частину основної суми кредиту у розмірі 4 330 913, 00 грн за період з 10.02.2015 по 11.02.2015;

на проценти за користування кредитними коштами у розмірі 86 666,67 грн за період з 10.02.2015 по 11.02.2015.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп. а) п. 15.1 кредитного договору 1, в редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник своєчасно та в повному обсязі не сплатив кредитодавцю будь-яку суму, належну до сплати за цим договором або будь-яким іншим договором, укладеним між кредитодавцем і позичальником. Якщо таке прострочення буде мати місце, кредитодавець, крім іншого, має право вимагати від позичальника сплати на свою користь пені у розмірі 0,1% від простроченої суми, що нараховується за кожен день прострочки до моменту фактичної сплати відповідної суми.

Відповідно до пп. а) п. 15.1 кредитного договору 2 в редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник своєчасно та в повному обсязі не сплатив кредитодавцю будь-яку суму, належну до сплати за цим договором або будь-яким іншим договором, укладеним між кредитодавцем і позичальником. Якщо таке прострочення буде мати місце, кредитодавець, крім іншого, має право вимагати від позичальника до моменту фактичної сплати останнім відповідної суми сплати на свою користь пені за кожний день прострочки у розмірі, що розраховується виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого позичальником за цим договором зобов`язання.

Отже, при укладанні зазначених кредитних договорів сторони визначили відповідальність за прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Водночас суд першої інстанції вірно вказує, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 13.02.2015 прийнято рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК", згідно з яким у банку з 14.02.2015 по 13.05.2015 (включно) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення ліквідації банку, передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі по тексту в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що нарахування пені за неналежне виконання зобов`язань банком по кредитним договорам має бути здійснено до дати введення у банку тимчасової адміністрації, тобто до 14.02.2015.

Суд першої інстанції вказував, що у розрахунку пені за кредитним договором 1, який доданий до матеріалів справи, пеня нарахована позивачем лише за 14.02.2015, оскільки в графі пеня, вказаного розрахунку, інші суми в інші дні не відображені, що спростовує твердження позивача про нарахування вказаної пені у період з 06.02.2015 по 14.02.2015.

За висновком суду першої інстанції, пеня в розмірі 13 381,67 євро виникла 14.02.2015, а пеня у розмірі 7 685,09 грн виникла 11.02.2015, проте колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже встановлено судами, правомірним нарахуванням пені у період з 11.02.2015 (лист № 82/03-005/190/БТ погашення заборгованості банком не пізніше 10.02.2015) по 13.02.2015 (рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК", згідно з яким у банку з 14.02.2015 по 13.05.2015).

За перерахунком суду апеляційної інстанції за кредитним договору № 006/1-01 від 15.06.2012 підлягає нарахованню пеня у розмірі 9 025,82 євро:

на частину суми кредиту в розмірі 336 810,11 євро за період з 11.02.2015 по 13.02.2015 у розмірі 1 010,43 євро;

на частину суми кредиту в розмірі 2 663 189,89 євро за період з 11.02.2015 по 13.02.2015 у розмірі 7 989,57 євро;

на проценти за користування кредитними коштами у розмірі 8 606,67 євро за період з 11.02.2015 по 13.02.2015 у розмірі 25,82 євро.

Відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції при розрахунку розміру пені, яка за перерахунком суду апеляційної інстанції за кредитним договором № 006/3-02 від 19.06.2012 виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України 19,50% становить 4 720,15 грн:

на частину основної суми кредиту у розмірі 4 330 913, 00 грн за період з 10.02.2015 по 11.02.2015 у розмірі 4 627, 55 грн;

на проценти за користування кредитними коштами у розмірі 86 666,67 грн за період з 10.02.2015 по 11.02.2015 у розмірі 92,60 грн.

Щодо пені на частину основної суми кредиту в розмірі 669 087, 00 грн за період з 06.02.2015 по 10.02.2015, суд апеляційної інстанції вважає нарахування за вказаний період необґрунтованим виходячи із кінцевої дати виконання встановленої листом Національного банку України № 82/03-005/190/БТ (погашення заборгованості банком не пізніше 10.02.2015).

Щодо доводів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" про застосування наслідків спливу строків позовної давності колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

В п. 1 ч. 2 вказаної статті визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Доводи Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" про застосування спеціальної позовної давності в один рік судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки предметом розгляду у даній справі є спір про порушення прав позивача, як кредитора відповідача в частині відхилення його кредиторських вимог, зобов`язання відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача у розмірі 7 685,09 грн та 13 381,67 євро, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог позивача у розмірі 7 685,09 грн та 13 381,67 євро, подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не спір про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином доводи Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" про застосування спеціальної позовної давності судом апеляційної інстанції відхиляються, як необгрунтовані.

Також, враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є спір про порушення прав позивача, як кредитора відповідача в частині відхилення його кредиторських вимог, зобов`язання відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача у розмірі 13 381,67 євро, колегія суддів відхиляє доводи Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" про необхідність стягнення пені у розмірі 13 381,67 євро за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду 02.12.2022, що підтверджується конвертом та зазначеними на йому відомостями щодо поштового відправлення 01021 22160928.

Позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" з заявою від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ про визнання кредиторських вимог та просив включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів, вимоги позивача до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" у сумі 9 609 (дев`ять тисяч шістсот дев`ять) гривень 94 копійки та 2 486 586 (два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят шість) євро 55 євроцентів, в тому числі:

- заборгованість Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" за кредитним договором 1 у розмірі 2 486 586,55 євро, що складається із заборгованості у розмірі 2 473 204,88 євро за основною сумою кредиту та заборгованості у розмірі 13 381,67 євро за нарахованою і несплаченою пенею;

- заборгованість Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" за кредитним договором 2 у розмірі 9 609,94 гривень, що складається із заборгованості у розмірі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами та і заборгованості у розмірі 7 685,09 гривень за нарахованою і несплаченою пенею.

Відповідач листом від 18.09.2015 № 2759 повідомив позивача про прийняття рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 03.09.2015 № 210/15, яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" та про включення заяви позивача від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на суму 57 366 809,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитним договором 1 у розмірі 57 364 884,15 грн. (еквівалент 2 473 204,88 євро за офіційним курсом НБУ на 13.05.2015) за основною сумою кредиту та заборгованості за кредитним договором 2 у розмірі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами. Кредиторські вимоги позивача у розмірі 7 685,09 гривень (за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 2) та у розмірі 13 381,67 євро (за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 1, за офіційним курсом НБУ на 14.05.2015) не були включені відповідачем до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК".

З метою захисту свого порушеного права позивач у 2015 році звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славінського В.І., в якій просив визнати протиправними дії відповідача в частині відхилення кредиторських вимог у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро, зобов`язати відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро та внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог позивача у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2016 у справі № 826/24166/15 позов Німецько-Українського фонду задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі № 826/24166/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2016 скасовано, а провадження у справі закрито.

Постановою від 05.02.2019 року у справі № 826/2184/17 Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року, якими:

- визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України (далі також - НБУ) від 13.02.2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних";

- визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 року № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "ЗЛАТОБАНК";

- визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 12.05.2015 року № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК";

- визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 року № 99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку";

- визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.05.2015 року № 100 "Про внесення змін до рішення виконавчої Дирекції Фонду від 13.05.2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку»;

- визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 року № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "ЗЛАТОБАНК" на два роки до 13.05.2018 року включно;

- зобов`язано НБУ надати Публічному акціонерному товариству "ЗЛАТОБАНК" строк, встановлений частиною сьомою статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" після проведення заходів з його ліквідації.

В свою чергу, 03.04.2019 ОСОБА_1 (далі - кредитор) подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (далі - боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 відкрито, за заявою кредитора, провадження у справі у справі № 910/4475/19 про банкрутство боржника в загальному порядку, передбаченому Законом про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича тощо.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 910/4475/19 задоволені апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України з урахуванням заяв про приєднання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у порушенні справи про банкрутство боржника.

Постановою Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/4475/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 910/4475/19 залишено без змін.

23.05.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності".

Вказаним Законом, зокрема, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч. 9 ст. 266-1 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення.

Згідно з ч. 10 ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку".

Відповідно до пп. 1-3, 5 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок:

- здійснити (продовжити процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку. ліквідацію банків відповідно до Закону України "Про систему гарантуванням вкладів фізичних осіб", підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом;

- здійснювати ліквідацію банку, процедура ліквідації якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинності цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку;

- забезпечувати з урахуванням вимог цього Закону організацію роботи щодо вжиття заходів для забезпечення задоволення вимог кредиторів до банку/відшкодування заподіяної шкоди (збитків) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для подальшого спрямування кредиторам банку, процедура ліквідації якого була розпочата до дня набрання чинності цим Законом;

- розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Водночас, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 320 від 11.02.2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК".

Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" з 12.02.2020 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича, якому делеговані повноваження ліквідатора АТ "ЗЛАТОБАНК", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 52-1 та 53.

З метою виконання всіх заходів, пов`язаних з ліквідацією Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1483 від 10.08.2020 року "Про продовження процедури виведення АТ "ЗЛАТОБАНК" з ринку і призначення уповноваженої особи".

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) на території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 31.12.2022, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнено пунктом 19 такого змісту: "19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду., а тому відхиляє доводи Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" у відповідній частині.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Фонду розвитку підприємництва до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації про визнання протиправними дії Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 9 025,82 євро та 4 720,15 грн. Зобов`язані Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у розмірі 9 025,82 євро та 4 720,15 грн, внесені зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 9 025, 82 євро та 4 720, 15 грн та подані зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі № 910/10598/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду Києва від 12.12.2023 у справі №910/13602/22 підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, судові витрати за розгляд апеляційної скарги Фонду розвитку підприємництва в суді апеляційної інстанції, з урахуванням часткового задоволення покладаються на Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК".

Керуючись ст. ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на рішення Господарського суду Києва від 12.12.2023 у справі №910/13602/22 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Фонду розвитку підприємництва на рішення Господарського суду Києва від 12.12.2023 у справі №910/13602/22 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/13602/22 скасувати частково. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 9 025 (дев`ять тисяч двадцять п`ять євро) 82 євро центів та 4 720 (чотири тисячі сімсот двадцять гривень) 15 коп.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495) додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 21662099) у розмірі 9 025 (дев`ять тисяч двадцять п`ять євро) 82 євро центів та 4 720 (чотири тисячі сімсот двадцять гривень) 15 коп., внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 21662099) у розмірі 9 025 (дев`ять тисяч двадцять п`ять євро) 82 євро центів та 4 720 (чотири тисячі сімсот двадцять гривень) 15 коп. та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.»

4. В іншій частині залишити апеляційну скаргу Фонду розвитку підприємництва - без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/13602/22 - залишити без змін.

5. Здійснити розподіл судових витрат, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог та апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495) на користь Фонду розвитку підприємництва (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 21662099) судовий збір у розмірі 9 924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. за розгляд справи у суді першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495) на користь Фонду розвитку підприємництва (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 21662099) судовий збір у розмірі 14 886 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 00 коп. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 22.03.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала