Справа № 522/1661/21

Провадження № 2/932/1011/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська  у складі судді  Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2021 року позивач АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 10.01.2019 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №535-49, відповідно до умов якого Банк надав клієнту кредит у сумі 32 000 грн. зі сплатою 56% річних, терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 10.01.2024 року. Відповідач зобов`язалася погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним у терміни та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на її картковому рахунку. Однак, відповідач зобов`язання по кредитному договору не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2021 року становить у розмірі 30 802 грн. 10 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами у сумі 2270 грн.

Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.12.2022 року цивільна справа була передана на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді від 04.04.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї, однак нею не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції, відповідно до матеріалів справи, відповідач ознайомлена з матеріалами справи 09.01.2024 року. Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10 січня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений Договір споживчого кредиту №535-49.

Відповідно до п. 2.1. договору, банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник має право отримати та зобов`язався належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Банк надає ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 32 000 грн. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 10 січня 2024 року.

Згідно п. 2.4.1 Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Банку проценти у розмірі 56% річних.

Пунктом 3.3.3 вказаного договору передбачено, що позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 533 грн. 33 коп. та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 01 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконує, щомісячні платежі не сплачує, у зв`язку з чим станом на 15 січня 2021 року заборгованість відповідача становить у розмірі 30 802 грн. 10 коп., з яких: 24 433 грн. 37 коп. – заборгованість за основним боргом (кредитом), 2 893 грн. 27 коп. – проценти за користування кредитом, 1093 грн. 26 коп. – сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 148 грн. 33 коп. – сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 753 грн. 71 коп. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 115 грн. 22 коп. – три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1 222 грн. 17 коп. – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 142 грн. 77 коп. – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» надано Договір про споживчий кредит №535-49 від 10.01.2019 року, який підписаний сторонами, виписка з рахунку ОСОБА_2 , розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Згідно з положеннями ст.ст. 530, 612 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Договору позичальник зобов`язався належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов`язання; у строки, обумовлені цим Договором, повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим Договором; у випадку порушення умов цього Договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійних винагород, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в Договорі та відшкодувати Банку в повному обсязі збитки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту. Відповідач ОСОБА_1 погодилася із умовами надання банківських послуг, зокрема, це підтверджується підписом у договорі про споживчий кредит № 535-49, а також тим, що боржник користувався наданими банком коштами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що коли договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи слідує наступне. Банк уклав з ОСОБА_1 кредитний договір та надав їй у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення, по мірі витрачання зі сплатою відсотків за користування грішми. Позичальник умови договору належним чином не виконує, оскільки кредитні кошти витратила, після чого їх кредитору не повернула. Внаслідок цього, право банка на повернення йому його власності – кредитних коштів, порушено, а тому підлягає судовому захисту. Банк має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , і реалізував це право, звернувшись до суду та надав розрахунок заборгованості, який суд приймає як належний та допустимий доказ.

З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2270 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 265, 274-279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул.Госпітальна, 12-Г) заборгованість у розмірі 30 802 грн. 10 коп., з яких: 24 433 грн. 37 коп. – заборгованість за основним боргом (кредитом), 2 893 грн. 27 коп. – проценти за користування кредитом, 1093 грн. 26 коп. – сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 148 грн. 33 коп. – сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 753 грн. 71 коп. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 115 грн. 22 коп. – три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1 222 грн. 17 коп. – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 142 грн. 77 коп. – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом та судовий збір в розмірі 2 270 грн., а всього – 33 072 грн. 10 коп. (тридцять три тисячі сімдесят дві гривні десять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                         Т.О. Кудрявцева