Справа № 2-а-611/2010р.

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року  

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді  Дзюбановського Ю.І.

при секретарі  Чубак С.М.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії та провести виплату недоплачених сум пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок основної (державної) та додаткової пенсії та провести виплату недоплачених сум пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивовані тим, що їм встановлена ІІ група інвалідності, пов’язана із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, а ст. 50 вказаного закону передбачено, що особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів ІІ групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Однак, всупереч даним вимогам закону позивачам пенсія виплачується не в повному розмірі, а додаткова пенсія взагалі не виплачується, на усні вимоги позивачів відповідач відмовляється провести перерахунок їхньої пенсії відповідно до зазначених статей закону.

Тому, позивачі просять визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними та неправомірними, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити перерахунок призначеної їм пенсії з 01.01.2008 року, виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до встановлено ч. 4 ст.54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати та самостійно здійснювати перерахунок основної (державної) та додаткової пенсій відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на мотиви, викладені у адміністративному позові та просять позов задовольнити.

Представники позивачів у судовому засіданні адміністративні позови позивачів підтримали повністю.

        Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в судовому засіданні позовні вимоги не визнає. Згідно поданих письмових заперечень на позов позови не визнає, вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Посилається на те, що поняття мінімальна пенсія за віком визначена виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому встановлений ст. 28 вказаного закону розмір мінімальної пенсії за віком не може застосовуватись як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь-яких пенсійних виплат, а ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мінімальний розмір пенсії за віком не встановлюється. Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що виходячи із розміру 19,91 грн. проводиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, передбаченої цим законом. ЗУ «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50 та ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визначено розміри пенсії та додаткової пенсії. Хоча рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказані зміни визнані неконституційними, однак у зв’язку з ухваленням цього рішення змін щодо збільшення бюджетних призначень не вносилось.  При призначенні пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсійний фонду керується постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено розміри пенсії даної категорії пенсіонерів, а в подальшому з 01.07.2008 року додатково було підвищено рівень пенсійного забезпечення даної категорії пенсіонерів завдяки встановленим доплатам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року.

    Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що дані адміністративні позови підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, про що свідчить видане йому посвідчення серії А № 031705 від 21.10.1994 року та довідка до акта огляду МСЕК серії ТЕР № 134034.

Позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, про що свідчить видане йому посвідчення серії А № 074329 від 15.11.1996 року та довідка до акта огляду МСЕК серії МСЕ № 024761.  

Право позивачів на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.  

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком. 

Нормами ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено підстави та умови призначення державної пенсії особам, віднесеним до 1 категорії та у зв’язку з втратою годувальника.

Частина 4 статті 54 вказаного Закону в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по  II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у  разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року внесено зміни до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зокрема, текст ст. 50 викладено в новій редакції, а саме визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Крім цього, ч. 3 та ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінена чотирма частинами. Внесеними змінами визначено, зокрема, що  у  всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

-- для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-- для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-- для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року визначено, що розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 року.  

    З 01.01.2008 року позивачам виплачується державна та додаткова пенсія у розмірі, визначеному Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року, який вступив в дію з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст.ст. 50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, що і передбачено в самому рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд приходить до висновку, що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі повинно було нараховувати та виплачувати позивачам державну та додаткову пенсії у розмірі, визначеному ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, з травня 2008 року позивачам призначено пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а з 01.07.2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, виходячи із засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що проведення відповідачем розрахунку пенсій позивачів згідно положень постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним та таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивачів.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачів від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту, цих прав шляхом зобов’язання відповідача з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року здійснити перерахунок призначеної позивачам пенсії у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54 та ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку інвалідам ІІ групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для інвалідів ІІ групи з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, суд вважає поважною причину пропуску позивачами річного строку для звернення із адміністративним позовом, так як про факт порушення прав позивачам стало відомо лише після опублікування та розповсюдження у засобах масової інформації влітку 2009 року у зв'язку з ухваленням  рішення Конституційним Судом України 22 травня 2008 року, а тому строк звернення позивача до суду із адміністративним позовом підлягає поновленню.

Також слід зазначити, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі виплатити недоплачену суму пенсії у визначеній позивачами грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Крім цього, слід визнати неправомірними дії відповідача щодо  нарахування та виплати позивачам з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року державної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно частин 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені Конституцією України та законами України.

Посилання представника відповідача на те, що визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком не може застосовуватись як розрахункова величина для розрахунку розмірів пенсійних виплат згідно із ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймається судом до уваги з огляду на наступне .

Відповідно до ч. 3 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.11.2005 р. передбачено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

Стаття 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено розміри пенсій по інвалідності залежно від групи інвалідності, що обчислюються у відсотковому відношенні пенсії за віком відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Стаття 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2008 році встановлений ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

  Разом з тим, до 22.05.2008 року  відповідач, здійснюючи  позивачам нарахування та виплату пенсій з урахуванням змін, внесених до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою та той час нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо зобов’язання в подальшому проводити перерахунок пенсії також слід відмовити, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто повинен бути уже встановлений факт таких порушень.

Крім цього, позивачі та їхні представники обґрунтовують пропуск строку на звернення до суду в зв’язку з необізнаністю в нормах чинного законодавства, взнали про їхні порушення права із наданих Пенсійним фондом відповідей, а тому суд приходить до переконання про поважність пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та інтересів позивачів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 18, 71, 86, 158, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 152 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України«Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, суд, -                                                        

                                                      ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.   Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі   щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

3.   Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі здійснити перерахунок та виплатити позивачам:

- ОСОБА_1

- ОСОБА_2

пенсію по інвалідності за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, із розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за даний період в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4.   В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

      Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Головуючий                                              Дзюбановський Ю.І.

Копія вірна

Суддя                                                                                             Дзюбановський Ю.І.