Справа № 2-а-609/10

                                                                       
                                                  П О С Т А Н О В А

                                           Іменем України

25  лютого 2010 року       Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого                     Дзюбановського Ю.І.,

з участю секретаря           Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії з 2006 по 2009 роки,-

                                                     в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком, яку не отримувала у зв’язку з зупиненням вказаної статті. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним. Крім того, вказує, що про порушення своїх прав їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, тому просить поновити пропущений строк, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 2006 по 2009 рік в сумі 3891,9 грн. та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Тернопільському районі здійснювати виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно з дня пред’явлення позову – довічно.

    Позивач в судове засідання не з’явився, проте надіслала суду письмову заяву про слухання у її відсутності.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та подав суду письмове заперечення проти позову, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі в повному обсязі.

    Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення з наступних підстав.

    Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

    Даний спір за участю Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі як суб’єкта владних повноважень (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки УПФ України в Тернопільському районі як суб’єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.

    Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача – УПФУ в Тернопільському районі щодо надбавки до пенсії як дитині війни суд керується наступним.

    Судом встановлені наступні обставини: позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі і отримує пенсію за вислугу років та надбавку дітям війни, що стверджується довідкою № 1356 від 23.12.2009 року.

    Також судом встановлено, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, що діяла до 31 грудня 2007 року) позивач мала право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у 2006-2007 роках така надбавка відповідачем їй не виплачувалася, а у 2008-2009 роках виплачувалась не в повному обсязі, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів (розділ ІІ, п. 41), а після визнання неконституційними вказаних положень закону – згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. в твердій грошовій сумі – з 22.05.2008 р. в сумі 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн.

    Вказані обставини визнаються сторонами (в тому числі відповідачем в поданих ним письмових запереченнях) і згідно ч. 3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

    Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови їй у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни поза межами строку позовної давності не підлягають до задоволення з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

    Враховуючи, що позивач звернувся до суду 04.01.2010 року, тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам за 2006-03.01.2009 року, тому відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду, а саме те, що причиною його пропуску стала необізнаність в чинному законодавстві, також, беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач в запереченнях, суд відмовляє в позові про нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни за цей період у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин його пропуску.

    Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови їй у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни в межах строку позовної давності підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону станом до 01.01.2008 р.) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» така надбавка встановлена в розмірі 10 % прожиткового мінімуму).

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», оскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

    З наведеного слідує, що починаючи із 22.05.2008 р. і на даний час діє ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону станом до 01.01.2008 р. і позивач має право на отримання надбавки до пенсії як дитина війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

    Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин.

    Оскільки судом встановлено, що після визнання неконституційними змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач неправомірно не нараховував та не виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то суд визнає такі дії протиправними та зобов’язує відповідача провести перерахунок та виплату позивачу вказаного підвищення за період з 03.01.2009 року по 31.12.2009 року.

    Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФ України в Тернопільському районі доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

    Також, вимоги позивача про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати підвищення до пенсії не підлягають до задоволення, оскільки судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, а не такі, які можуть бути порушені в майбутньому. Таким чином, є неможливим зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

    Стосовно посилань відповідача на те, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вказує про те, що чинним законодавством України розмір пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно ч. 3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених цим Законом. Оскільки законодавством України мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.

    В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п. 60).

    Враховуючи вищевказане, суд вважає необхідним визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 03 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум, з коштів, що виділяються на вказані цілі.  

    На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 158, ч. 3 ст. 160, 163 КАС України, суд,-      

        п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії з 2006 по 2009 роки - задовольнити частково.

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 03 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року неправомірними.

Зобов'язати   Управління Пенсійного фонду України у Тернопільському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 03 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

    В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для її подання.

Головуючий     Дзюбановський Ю.І.

Копія вірна

Суддя                                                                                                     Дзюбановський Ю.І.