Справа № 2-а-126/10

      ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:               Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:       Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 045154 від 27.10.2009 року, -

       ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 045154 від 27.10.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, працівниками УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не з’ясовано вини особи у вчиненні адмінправопорушення, що потягло прийняття незаконної постанови. Дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки при її винесенні не були враховані пояснення особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить їх задовільнити.

   Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із постанови серії ВО № 045154  від 27.10.2009 року гр. ОСОБА_1, керуючи 27.10.2009 року транспортним засобом марки „Хонда” в м. Тернополі по вул. Острозького при дозволеному русі направо поїхав прямо, чим порушив вимоги пункту 5.16 Правил дорожнього руху України.

Постановою серії ВО № 045154  від 27.10.2009 року гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 260 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення  підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11.5 Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуги руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Також, пункт 11.11 Правил надає водієві можливість при інтенсивному русі змінювати смугу лише для об’їзду перешкоди, повороту, розвороту або зупинки.

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення водіями вимог дорожніх знаків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак при розгляді справи про адмінправопорушення та винесення оскаржуваної постанови працівником ДАІ всупереч ст. 280 КУпАП не було з’ясовано всіх істотних обставин справи, а саме не встановлено чи винна особа у його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, а також відповідачем не підтверджено згідно ст. 251 КУпАП доказами факт вчинення  ОСОБА_1В  інкримінованого адміністративного правопорушення.

Крім цього, в силу положень ст.ст. 254, 258 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення.

Судом у відповідача на підтвердження правомірності прийняття постанови та в підтвердження вчинення позивачем адмінправопорушення витребовувався протокол про адміністративне правопорушення. Однак, протягом розгляду справи відповідач вимоги суду не виконав, протоколу про адміністративне правопорушення не подав.      

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи недотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що строк для оскарження постанови слід визнати таким, що пропущений з поважних причин і позов слід задовольнити.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки не подано лдоказів в підтвердження їх понесення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВО № 045154  від 27.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  вигляді накладення штрафу в розмірі 260 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий                                                                    Ю.Дзюбановський