Справа №2-1407/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2010 року

                                            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                                                                            головуючої                        Тихої І.М.                      

                                                                          при секретарі                   Жулківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  -                                  

в с т а н о в и в :

         ОСОБА_1   звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, у якій просить стягнути з відповідачки на її користь 80000 грн. за договором позики, укладеним між ними 15.12.2008 року. Заявлені вимоги мотивує тим, що 15.12.2008 року відповідачка позичила у неї кошти у сумі 80000 грн. та зобов’язувалася повернути на першу вимогу, проте , порушила взяті на себе зобов”язання.

          У судовому засіданні представник позивачки  ОСОБА_3 позов підтримала та з мотивів, викладених у ньому, просить його задовольнити.

   Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, а тому відповідно до ст.224 ЦПК України справа слухається у її відсутності, на підставі наявних в ній доказів.

           Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

           15.12.2008 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 кошти в сумі 80000 грн., а ОСОБА_2 прийняла від ОСОБА_1 зазначені кошти, що стверджується письмовою розпискою з власноручним підписом ОСОБА_2

           Таким чином відповідно до ст. 1046 ЦК України  сторони уклали договір позики.

            У відповідності до ч.1 ст.1047 ЦК України письмовим доказом, що підтверджує його укладення є письмова розписка, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

           Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані  позикодавцем  у строк та в порядку, що встановлені в договорі.            

            У відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право  вимагати його виконання у будь-який час.

            В суді встановлено, що позивачка 9.02.2010 року зверталася до відповідачки з письмовою вимогою повернення боргу до 25.02.2010 року, що підтверджується рекомендованим листом з підписом відповідачки про його отримання. Однак, ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором позики не виконала і станом на день розгляду справи в суді  її  борг перед позивачкою становить 80000 грн.

            Таким чином, у даному випадку мають місце порушення з вини відповідачки майнових прав позивачки, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80000 грн. боргу за договором позики та 920  грн.  в повернення сплачених судових витрат.

         Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 84, 210, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 22, 530, 1046, ч.1 ст.1047, ч.1 ст.1049,  ст. 1051 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

             Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 80000 (вісімдесят тисяч) грн. боргу за договором позики та 920 грн. в повернення сплачених  судових витрат.

             Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Головуюча                                                                                                                                   І.М.Тиха