Справа №:755/692/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Семак А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді,

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району міста Києва» за участю третіх осіб директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району міста Києва» ОСОБА_3, Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва про визнання переведення на іншу роботу незаконним, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, зобов"язати видати дублікат трудової книжки.

19 квітня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва визнано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Арапіної Н.Є., яка мотивована тим, що суддя Арапіна Н.Є. під час судового засідання 17 квітня 2019 року долучила до матеріалів справи в якості доказу, надану представником відповідача копію типового штатного розпису Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району міста Києва», що свідчить про її неупередженість, неодгрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

18 червня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва визнано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Арапіної Н.Є., яка мотивована тим, що 17 квітня 2019 року позивачем заявлено відвід, під час розгляду якого не враховано письмові заперечення проти приєднання до матеріалів справи недостовірного документу від 17 квітня 2019 року з додатками, в якому вказано підстави для відводу судді Арапіної Н.Є., а не ті, що Дніпровським районним судом м. Києва вказано в ухвалі від 26 квітня 2019 року. Ненадання цього письмового заперечення привело до прийняття Дніпровським районним судом м. Києва незаконної та необґрунтованої ухвали 26 травня 2019 року.

11 жовтня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва визнано заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Арапіної Н.Є., яка мотивована тим, що суддя Арапіна Н.Є. під час судового засідання 03 квітня 2019 року повернула клопотання про приєднання до матеріалів справи заяв позивача про повернення їй трудової книжки (вх. № 20295 від 28 березня 2019 року), надала можливість сфальсифікувати штатний розпис підприємства, натякаючи представнику про необхідність здійснити вказану злочинну дію до наступного судового засідання. 17 квітня 2019 року позивач стала свідком спілкування наодинці в кабінеті головуючої судді та представника відповідача ОСОБА_4 . Під час судового засідання було приєднано штатний розпис. Вказані обставини свідчать про упередженість головуючої судді.

25 жовтня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва визнано заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Арапіної Н.Є., яка мотивована тим, що суддя Арапіна Н.Є. 28 лютого та 28 березня 2019 року під час проведення судових засідань відмовила у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та приєднала до матеріалів справи частину документів без попереднього направлення позивачу. Крім того, до матеріалів справи без відома позивача приєднано підписану неуповноваженою особою недійсну копію колективного договору КНП « ЦПМСД № 3 Дарницького району міста Києва» від 09 серпня 2019 року, який не має відношення до справи. В матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена довідка про середній заробіток позивача. Відповідач категорично відмовляється надати штатний розпис від 09 листопада 2018 року з мовчазної згоди головуючої по справі. Під час судового засідання 03 квітня 2019 року суддя Арапіна Н.Є. повернула клопотання про приєднання до матеріалів справи заяв позивача про повернення їй трудової книжки (вх. № 20295 від 28 березня 2019 року), надала можливість сфальсифікувати штатний розпис підприємства, натякаючи представнику про необхідність здійснити вказану злочинну дію до наступного судового засідання. 17 квітня 2019 року позивач стала свідком спілкування наодинці в кабінеті головуючої судді та представника відповідача ОСОБА_4 . Під час судового засідання було приєднано штатний розпис. Крім того, суддя Арапіна Н.Є вже брала участь у врегулюванні спору між сторонами про накладення на неї завідомо незаконного дисциплінарного стягнення 24 січня 2017 року у цивільній справі № 755/2064/17 та відмовилась скасувати завідомо незаконний наказ, внесла в мотивувальну частину безліч неправдивих фактів, що привело до уникнення ОСОБА_3 кримінальної відповідальності у 2017 році. Суддею відмовлено у задоволенні клопотання про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвали суду. Під час судового засідання головуюча по справі неодноразово стверджувала про винесення рішення по оплаті змушеного прогулу лише за два місяці. До закінчення розгляду справи не винесено окремої ухвали до Головного управління національної поліції в місті Києві. Під час судового розгляду справи 27 вересня 2019 року головуюча по справі намагалася ввести представника позивача в оману щодо представлення інтересів позивача 19 листопада 2018 року. Вказані обставини свідчать про упередженість головуючої судді.

Положеннями ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

06 листопада 2019 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про відвід головуючого судді Арапіної Н.Є., яка мотивована тим, що 06 листопада 2019 року суддя Арапіна Н.Є. протокольною ухвалою відмовила позивачу у задоволенні клопотання про витребування належним чином завіреної довідки про передній заробіток позивача та довідки про заробітну плату за останні два місяці, що свідчить про підготовку головуючої до прийняття завідомо неправосудного рішення по справі.

Вивчивши матеріали цивільної справи та подану заяву про відвід головуючого судді, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні зібрання доказової бази по справі та добросовісного користування процесуальними правами учасниками справи.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на вищевикладене, надавши оцінку діям представника позивача під час звернення до суду із заявами про відвід головуючого судді, виконуючи обов`язок по запобіганню зловживання учасниками справи процесуальними правами, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді, - оскільки неодноразове подання необґрунтованої заяви про відвід головуючого судді свідчить про маніпуляцію з боку представника позивача процесуальним право заявлення відводу, який має очевидно штучний характер задля ускладнення цивільного процесу, що є перешкодою виконання завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, та має наслідком застосування до учасника справи заходів цивільного процесуального примусу, передбачених Главою 9 ЦПК України.

Керуючись ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Визнати відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є., заявлений 06 листопада 2019 року представником позивача ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами останнім.

Заяву про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. представником позивача ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 07 листопада 2019 року

Суддя Н.Є. Арапіна