ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2007 р. Справа № 8/6910
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Зарудяної Л.О.
Щепанської Г.А.
при секретарі Кулик О.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 20.06.2007 р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", м.Нетішин Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "06" лютого 2007 р. у справі № 8/6910 (суддя Степанюк А.Г.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Нетішин Хмельницької області
до Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", м.Нетішин Хмельницької області
про стягнення 675731,02 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2007р. у справі №8/6910 позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Нетішин Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 675731,02 грн. задоволено частково: стягнуто на користь позивача 551403,81 грн. боргу, 13015,32 грн. річних, 52051,32 грн. пені, 28881,58 грн. інфляційних, 6453,52 грн. державного мита, 112,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись, при цьому, на наступне:
- висновок суду першої інстанції щодо укладення між Відкритим акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС" та підприємцем Куниць Олександром Дмитровичем договору субпідряду НОМЕР_2 від 30.08.2004 р. не відповідає обставинам справи, оскільки перевіркою прокуратури встановлено особу, яка підписала договір зі сторони ВАТ "УБ ХАЕС", однак повноважень на його підписання ця особа не мала, враховуючи зміст статуту відповідача та відсутність довіреності для цієї особи на вчинення дій щодо укладання договорів. В порушення вимог чинного законодавства судом не застосовано ст.202, ч.2 п.2 ст.207 Цивільного кодексу України;
- незаконним є стягнення місцевим господарським судом з відповідача 13015,32 грн. річних та 28881,58 грн. інфляційних, оскільки в претензії позивача НОМЕР_1 не заявлялась вимога про сплату відповідачем інфляційних та річних, а лише про сплату основного боргу та пені.
В судове засідання особа, що подала апеляційну скаргу свого представника не направила, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 р.
Враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представника сторони, належним чином повідомленої про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними в матеріалах справи доказами.
Позивач виклав свої заперечення проти доводів скаржника в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.100-102). Представник позивача в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Хмельницької області від 06 лютого 2007 року вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права та матеріального права колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
30 серпня 2004 року між сторонами у справі - Відкритим акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (підрядник) та підприємцем ОСОБА_1 (субпідрядник) укладено договір субпідряду НОМЕР_2 на виконання робіт на об'єктах пускового комплексу енергоблоку №4 Рівненської АЕС (а.с.11-15), за яким підрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався виконати оздоблювальні роботи на естакаді енергоблоку №4 РАЕС згідно з графіком виконання робіт (п.2.1. договору); підрядник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором (п.2.2. договору).
Згідно п.3.1. договору, вартість робіт на момент укладання договору орієнтовно складає 719078,40 грн. та може бути уточнена шляхом укладання додаткової угоди.
У відповідності до п.3.4. договору, розрахунки за виконані роботи по договору роботи здійснюються щомісячно грошовими коштами на підставі підписаної "Довідки про вартість виконаних робіт" ф.№КБ-3 до 30 числа місяця, що слідує за звітним.
З наявних в матеріалах справи довідок про вартість виконаних підрядних робіт (а.с.22- 27) вбачається, що за вересень - листопад 2004 року та січень 2005 року субпідрядником - підприємцем ОСОБА_1 виконано роботи на загальну суму 790494,90 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" не в повному обсязі розрахувалось за виконані субпідрядником роботи, у зв'язку з чим Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ВАТ "УБ ХАЕС" 675731,02 грн., в т.ч.: 551403,81 грн. основного боргу, 82430,31 грн. пені, 28881,58 грн. інфляційних, 13015,32 грн. річних та 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката (а.с.5-6).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.05.2006р. (а.с.67) призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі.
16.01.2007 р. провадження у справі №8/6909 поновлено (а.с.76).
Відповідно до висновку №10868 судово-бухгалтерської експертизи від 27.12.2006р. (а.с.71-73), документально підтверджується заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" перед підприємцем ОСОБА_1, розрахована згідно наявних у справі документів, в сумі 551403,81 грн. за виконані роботи по об'єктах пускового комплексу енергоблоку №4 Рівненської АЕС за укладеним сторонами договором субпідряду НОМЕР_2.
З врахуванням висновку судово-бухгалтерської експертизи, підприємцем ОСОБА_1 05.02.2007 р. подано заяву до господарського суду Хмельницької області про підтримання позовних вимог.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до приписів ст.ст.526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 9.3 договору сторони обумовили, що за затримку розрахунків за виконані роботи підрядник - ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" сплачує субпідряднику - підприємцю ОСОБА_1 пеню у розмірі 0,1 % від не перерахованої суми за кожний день прострочки до фактичного виконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Зважаючи на умови договору, відповідач повинен був здійснити розрахунок з підприємцем до 28 лютого 2005 р.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки договором не обумовлено нарахування пені за весь період прострочення платежу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення пені в розмірі 52051,32 грн., нарахованої за період з 01 березня 2005 року по 31 серпня 2005 року та відмови в позові в частині стягнення нарахованої позивачем пені за період з 01.09.2005 р. по 06.12.2005 р.
Як передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до зазначеного положення Цивільного кодексу України, відповідачу до оплати нараховано за період з березня 2005 року по жовтень 2005 року включно 28881,58 грн. інфляційних та за період з 01.03.2005 року по 06.12.2005 року - 13015,32 грн. 3% річних.
Стосовно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язкового попереднього звернення з вимогою до боржника про сплату інфляційних та річних, тому суд не приймає ці доводи до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2005 року між підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3, а.с.18) укладено договір про надання правової допомоги (а.с.17).
На виконання умов даного договору, за надані послуги підприємець ОСОБА_1 сплатив адвокатуОСОБА_3 кошти в сумі 3000,00 грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи касовий ордер від 05.12.2005 р. (а.с.16).
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Однак, місцевим господарським судом, в порушення вимог процесуального права, не враховано приписів ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в даному випадку господарським судом було прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, судові витрати, в тому числі й витрати на послуги адвоката необхідно було розподілити на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Зважаючи на зазначене, рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині судових витрат по оплаті послуг адвоката.
Стосовно інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З оглянутих у судовому засіданні матеріалів перевірки НОМЕР_4 прокуратурою м.Нетішина по факту невиконання цивільно-правових зобов'язань за договорами субпідряду між підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ "УБ "Хмельницької АЕС", зокрема, пояснень заступника голови правління з економічних питань ВАТ "УБ "Хмельницької АЕС" ОСОБА_4 та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.03.2006 р., вбачається, що договори субпідряду НОМЕР_2 та НОМЕР_5 були підписані зі сторони відповідача заступником голови правління ОСОБА_4, який стверджував, що підписував договори субпідряду на підставі довіреності голови правління ВАТ "УБ "Хмельницької АЕС".
Окрім того, відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
В даному випадку, про наступне схвалення договору між сторонами у справі свідчить як прийняття виконаних робіт, так і проведення часткових розрахунків із підприємцем ОСОБА_1 та взаємозаліків за виконані по договору роботи.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування судового акту.
З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Хмельницької області від 06 лютого 2007 року у справі №8/6910 слід змінити в частині судових витрат по оплаті послуг адвоката.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Управліннябудівництва Хмельницької АЕС", м. Нетішин Хмельницької області залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06 лютого 2007 року у справі 8/6910 змінити в частині судових витрат по оплаті послуг адвоката, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
" Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (м.Нетішин Хмельницької області, вул.Ринкова,5 код ЄДРПОУ 21339688) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Нетішин Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) - 551403,81 грн. боргу, 13015,32 грн. річних, 52051,32 грн. пені, 28881,58 грн. інфляційних, 6453,52 грн. витрат з державного мита, 112,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2865,13 грн. на оплату послуг адвоката."
В решті рішення залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.
4. Справу № 8/6910 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя: Ляхевич А.А.
судді:
Зарудяна Л.О.
Щепанська Г.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд