ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 листопада 2019 року

м. Харків

справа № 635/4712/17

провадження № 22-ц/818/4894/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів – Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року в складі судді Семіряд І.В.,

у с т а н о в и в :

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 1 752 486 грн. 30 коп.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року дану цивільну справу направлено за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2018 року вказану цивільну справу прийнято до провадження цього суду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач не з`явилась в судові засідання, призначені на 20 грудня 2018 року, 15 квітня 2019 року, 03 червня 2019 року, заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.

05 серпня 2019 року ОСОБА_1  подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вона є інвалідом ІІ групи із захворюванням опорно – рухового апарату та людиною похилого віку, що суттєво впливає на фізичну можливість особисто приймати участь у судових засіданнях. Протягом тривалого часу слухання справи не відбувалося з причин, не пов`язаних з її неявкою. Представник позивача не з`явився в судове засідання, призначене на 03 червня 2019 року з поважних причин, про що письмово повідомив суд першої інстанції та просив відкласти розгляд справи.

07 жовтня 2019 року ОСОБА_3 - представник ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Відзив мотивовано тим, що оскаржувана ухвала є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Із змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України вбачається, що суд залишає заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; він повторно не з`явився в судове засідання; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду. При цьому слід зазначити, що належні повідомлення повинні бути два рази поспіль.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач не з`явилась в судові засідання, призначені на 20 грудня 2018 року, 15 квітня 2019 року, 03 червня 2019 року, заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.

Судова колегія з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Частинами першою, третьою статті 128 ЦПК України встановлено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

В частині п`ятій цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка - повідомлення завчасно.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (частина друга статті 130 ЦПК України).

Чергове засідання у справі було призначено на 15 квітня 2019 року, про яке належним чином повідомлено позивача, про що свідчить явочний лист. У призначене на 15 квітня 2019 року судове засідання ОСОБА_4 не з`явилась. Розгляд справи відкладено на 03 червня 2019 року.

Судову повістку про виклик у судове засідання на 03 червня 2019 року ОСОБА_4 отримала 01 червня 2019 року, тобто менше ніж на п`ять днів до судового засідання, що не може вважатися належним повідомленням, передбаченим частиною п`ятою статті 128 ЦПК України .

03 червня 2019 року ОСОБА_5 – представник Хмельницької С.В. подав заяву про відкладення судового засідання, оскільки Договір про надання допомоги було укладено 30 травня 2019 року.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було підстав для застосування норм, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 20 вересня 2013 року № 119 «Про реалізацію проекту щодо надсилання судами SMS-повідомлень учасникам судового процесу (кримінального провадження)» з 01 жовтня 2013 року у місцевих та апеляційних загальних судах повідомлення учасникам судового процесу здійснюється в тому числі, SMS-повідомленням.

Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повітки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судова колегія вважає направлення SMS-повідомлень ОСОБА_1 неналежним повідомленням, оскільки відповідну заяву позивач до суду першої інстанції не надавала.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No.2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v.RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахування викладеного, ухвала від 02 липня 2019 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 382-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року – скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2019 року.

Головуючий –                                                                                 А.В. Котелевець

Судді – Р.М. Піддубний

О.Ю. Тичкова