ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Справа № 902/1406/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника (ТОВ "Телара"): Цвик А.О. - представник за довіреністю від 01.11.2018р.

від АТ "Сбербанк": Гей В.Г. - адвокат, представник за довіреністю від 18.07.2019р. №476

Дацьків А.І. - адвокат, представник за довіреністю від 04.11.2019р. №654

арбітражний керуючий (ліквідатор): Баскаков О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара", м.Дніпро

на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 25.09.19р. суддею Лабунською Т.І. у м.Вінниці, повний текст складено та підписано 25.09.19р.

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк", м.Київ

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", м.Київ

- Приватного акціонерного товариства "Краплинка", м.Вінниця

про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018р.

в межах справи № 902/1406/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", м.Хмельницький

до Приватного акціонерного товариства "Краплинка", м.Вінниця

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018р. в межах справи №902/1406/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Краплинка" клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од).

Вжито захід забезпечення позову шляхом передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е. Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Сбербанк".

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) Акціонерному товариству "Сбербанк".

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам перешкоджати у здійсненні ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Краплинка" повноважень щодо вжиття заходів в забезпеченні збереження майна боржника.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телара" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- стверджує, що в порушення вимог Закону, застосовані заходи забезпечення позову жодним чином не забезпечують виконання рішення суду або ефективне поновлення порушуваних чи оспорюваних прав та інтересів відповідача, а самі підстави їх застосування є необґрунтованими.

- зазначає, що АТ "Сбербанк" у даних правовідносинах виступає в якості позивача, і є зацікавленою особою, тобто має інтерес в результаті вирішення спору. Об`єктом спору є правовідносини щодо права користування майном на підставі договору оренди, тобто безпосереднім предметом спору є речі, а саме все рухоме та нерухоме майно орендодавця - боржника ПрАТ "Краплинка". Також, АТ "Сбербанк", як кредитор у справі про банкрутство ПрАТ "Краплинка" є зацікавленою особою щодо майна боржника ПрАТ "Краплинка", оскільки таке майно може бути використано для задоволення вимог всіх кредиторів у справі, в т.ч. вимог забезпечених заставою;

- вважає, що вказані факти свідчать про те, що суд вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи положення п.7 ч.1 ст.137 ГПК України не може передати майно, яке є предметом спору на зберігання особі, яка прямо чи опосередковано зацікавлена у результатах вирішення цього спору;

- вказує, що передача майна боржника на відповідальне зберігання одному з кредиторів у справі ПрАТ "Краплинка" порушує права інших кредиторів, ставить їх у нерівні умови в процедурі банкрутства та не відповідає загальним принципам господарського судочинства. Зокрема, зобов`язання передачі майна на зберігання одному з кредиторів свідчить про фактичну можливість його втручання у діяльність арбітражного керуючого, оскільки відповідно до ст.ст.38, 40, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов`язок збереження майна боржника покладається безпосередньо на арбітражного керуючого (ліквідатора), а не на кредиторів у справі;

- зауважує, що клопотання про забезпечення позову та мотивувальна частина рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2018р. не містить належного обґрунтування та посилання на докази, які б свідчили про неможливість виконання рішення в майбутньому або ефективного поновлення прав та законних інтересів позивача АТ "Сбербанк", зокрема і враховуючи те, що позивач взагалі не є стороною договору, який він просить визнати недійсним. Фактично клопотання про забезпечення позову та сама позовна заява ґрунтується на припущеннях АТ "Сбербанк" щодо можливої відчуження, втрати чи пошкодження майна боржника, яке перебуває у заставі цього кредитора;

- зазначає, що ні суд у своїй ухвалі, ні кредитор АТ "Сбербанк" не наводять будь-які докази, які б свідчили про те, що діяльність ТОВ "КЗН "Росинка" призводять до розтрати майна боржника, а саме майно зазнає пошкоджень, відчужується чи незаконно використовується;

- додає, зокрема, що позивач (кредитор) АТ "Сбербанк", як заставний кредитор відповідно до договорів забезпечення, як він сам зазначає у своїй заяві, періодично проводить перевірку наявності заставного майна, однак жодного разу не встановив будь-яких фактів відсутності, нестачі чи пошкодження майна боржника чи інших його активів, не повідомив про такі факти збори чи комітет кредиторів або суд, який розглядає справу про банкрутство;

- констатує, що клопотання про забезпечення позову та оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст.139 ГПК України, оскільки не містить відомостей про пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а застосовані заходи забезпечення позову, фактично позбавляють відповідача права користування майном на підставі договору оренди основних засобів, що за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог до вирішення спору по суті.

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №902/1406/15/4359/19 від 30.09.2019р. матеріали справи №902/1406/15 витребувано з Господарського суд Вінницької області.

15.10.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріли оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.19р. у справі №902/1406/15 та призначено справу №902/1406/15 до розгляду на 05.11.2019р. об 14:30год..

30.10.2019р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшов письмовий відзив від 24.10.2019р. на апеляційну скаргу.

31.10.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1406/15, забезпечення проведення якої просить у Вінницькому окружному адміністративному суді.

31.10.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" надійшли додаткові пояснення від 28.10.2019р. №08/01/19 до апеляційної скарги.

Як вбачається із табеля комп`ютерної програми "Діловодства спеціалізованого суду" суддя Тимошенко О.М . в період з 28.10.2019р. по 01.11.2019р. включно перебував у відпустці.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1406/15 задоволено та забезпечення проведення якої доручено у Вінницькому окружному адміністративному суді (адреса: 21001, м.Вінниця, вул.Брацлавська, 14).

04.11.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшли заперечення на додаткові пояснення від 04.11.2019р. скаржника до апеляційної скарги.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Представник скаржника в судовому засіданні 05.11.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень до апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15 скасувати.

Представники Акціонерного товариства "Сбербанк" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, у запереченнях на додаткові пояснення скаржника до апеляційної скарги та в судовому засіданні 05.11.2019р. заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просять суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 05.11.2019р. ліквідатор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, кредитора та ліквідатора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1406/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Краплинка"

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 23.09.2019р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 23.09.2019р. Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018р., укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка".

Ухвалою суду від 24.09.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у межах справи №902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка", визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Також, у п.2 прохальної частини вказаної вище позовної заяви АТ "Сбербанк" клопоче про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПрАТ "Краплинка", включаючи, майновий комплекс загальною площею 22536,40 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. А. Цедіка (Е. Потьє), буд. 6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од);

- передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності ПрАТ "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання АТ "Сбербанк";

- зобов`язання ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПрАТ "Краплинка", включаючи, майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) АТ "Сбербанк";

- заборони ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам перешкоджати у здійсненні ліквідатором ПрАТ "Краплинка" повноважень щодо вжиття заходів в забезпеченні збереження майна боржника.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15 клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як свідчать матеріали справи, 23.09.2019р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 23.09.2019р. Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018р., укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка", зокрема у п.2 прохальної частини якої позивач АТ "Сбербанк" клопоче про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПрАТ "Краплинка", включаючи, майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од);

- передачі всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності ПрАТ "Краплинка", включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) на відповідальне зберігання АТ "Сбербанк";

- зобов`язання ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" передати за актом приймання-передачі все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПрАТ "Краплинка", включаючи, майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який знаходиться за адресою м.Київ, вул.А.Цедіка (Е.Потьє), буд.6 та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі в кількості - 2974 од.) АТ "Сбербанк";

- заборони ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам перешкоджати у здійсненні ліквідатором ПрАТ "Краплинка" повноважень щодо вжиття заходів в забезпеченні збереження майна боржника.

Обґрунтовуючи подане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що 08.02.2018р. між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка" укладено договір про операційну оренду основних засобів, згідно п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в операційну оренду основні засоби: технологічне та допоміжне обладнання по виготовленню алкогольних та безалкогольних напоїв, сиропів, питної та мінеральної води; майновий комплекс, виробничі будівлі та місце зберігання спирту, а також нормативну та технологічну документацію, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул.Антона Цедіка, 6; згідно з актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду, що є невід`ємною частиною договору оренди.

З аналізу п.1.1 вказаного договору та додатку до нього вбачається, що в операційну оренду передано майно, яке є предметом забезпечення відповідно:

- до іпотечного договору від 19.04.2013р. (майновий комплекс загальною площею 22536,40кв.м., який складається з наступних об`єктів нерухомості: нежитловий будинок літ. А площею 11967,10кв.м., нежилий будинок літ, Б площею 1794,30кв.м., нежилий будинок літ. В площею 3592,80в.м., нежилий будинок літ. Г площею 3011,50кв.м., нежилий будинок літ. Д площею 508,5кв.м., нежилий будинок літ. Е площею 803,60кв.м., нежилий будинок літ. Ж площею 169,70кв.м., нежилий будинок літ. З площею 202,50кв.м., нежилий будинок літ. О площею 201,80кв.м., нежилий будинок літ. Р площею 16,20кв.м., нежилий будинок літ. Л площею 11,00кв.м., нежилий будинок літ. Н площею 115,9кв.м., нежилий будинок літ. И площею 12,6кв.м., нежилий будинок літ.К площею 128,90кв.м. ("майновий комплекс"),

- до договору застави від 19.04.2013р. (2974 одиниці рухомого майна технологічного та допоміжного обладнання по виготовленню безалкогольних напоїв згідно з переліком визначеним у додатку до договору застави від 19.04.2013р. ("обладнання").

Ухвалою суду від 06.04.2016р. окремо внесені вимоги кредиторів забезпечені заставою: ПАТ "Сбербанк" у розмірі 144358365,00грн - основного боргу (позачергово) згідно із іпотечним договором від 19.04.2013р. та договором застави від 19.04.2013р..

АТ "Сбербанк" вважає, що в сукупності порушення вимог іпотечного договору та договору застави щодо отримання ліквідатором згоди заставодержателя і заставного кредитора позивача на передачу заставного майна в оренду, а також порушення ст.ст.9, 12 Закону України "Про іпотеку", є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Також, на переконання АТ "Сбербанк", на сьогоднішній день існує загроза пошкодження, втрати та псування майна боржника (майнового комплексу і обладнання), що в свою чергу, потребує захисту прав та інтересів як забезпеченого кредитора АТ "Сбербанк", так і інших кредиторів, що можуть отримати задоволення своїх вимог із грошових коштів, які могли та повинні надходити до боржника за умови оптимального використання активів, що передані в операційну оренду згідно із договором оренди.

Водночас, вказані обставини АТ "Сбербанк" обґрунтовує тим, що відповідно до наданих до позовної заяви письмових доказів (звіт про незалежну оцінку ринкової вартості оренди майнового комплексу та висновок про вартість об`єкта оцінки станом на 07.02.2018р., рецензія на звіт) орієнтовні прямі збитки від укладеного ліквідатором боржника Островським В.А. договору оренди за кожен місяць оренди майна становлять - 4 229 739,60грн. (вартість оренди на місяць, згідно проведеної оцінки) - 30% (приблизні витрати на утримання майнового комплексу в місяць) = 2 960 817,72грн. - 100 000,00грн (вартість оренди за укладеним договором) = 2 860 817,72грн.. Станом на дату подання позовної заяви збитки за весь період "оренди" орієнтовно складають 54 млн.грн..

Також, АТ "Сбербанк" в обгрунтування поданого клопотання про забезпечення позову вказує й на те, що передача майна ліквідатору ПрАТ "Краплинка" Демчану О.І. не здійснена. Відповідно існує ризик, що майно ПрАТ "Краплинка" може бути розкомплектоване, зіпсоване, переоснащене, реалізоване тощо, відповідно можуть бути завдані значні збитки боржнику, заставному кредитору - позивачу, та іншим кредиторам.

Крім того, АТ "Сбербанк" покликається на той факт, що у Банка відсутні докази того, що заставне майно, що є предметом оспорюваного договору застраховане відповідно до п.4.1.2, а також того, що орендарем ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" виконуються задекларовані у розділі 4 договору оренди зобов`язання, зокрема щодо: поточного ремонту основних засобів (п.4.1.4), дотримання протипожежних вимог (п.4.1.6), здійснення заходів щодо обслуговування та утримання (п.4.1.8) тощо.

При цьому, останній вважає, що за час дії вказаного договору до нього могли бути внесені зміни та доповнення (п.4.2.1).

Таким чином, на думку АТ "Сбербанк" існують очевидні ризики втрати, псування як майнового комплексу, так і обладнання, що є предметом договору оренди до вирішення судом спору у цій справі.

Розглянувши клопотання АТ "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши викладені у ньому обставини та додані в його обґрунтування докази, слід зазначити наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст.136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.5 ст.140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У ч.6 ст.140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно п.п.1-4 ч.1, ч.ч.3, 4 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, з-поміж іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Як свідчать матеріали справи в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1406/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Краплинка".

Зокрема, провадження у справі №902/1406/15 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

У відповідності до ч.1 ст.38 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями ст.137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Закону про банкрутство.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі №925/100/15, а тому колегією суддів не беруться до уваги доводи скаржника про зворотнє.

Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Господарського суду Вінницької області в межах справи №902/1406/15 із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка", Приватного акціонерного товариства "Краплинка" про визнання недійсним договору про операційну діяльність засобів від 08.02.2018р., укладеного між ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" та ПрАТ "Краплинка"

Водночас, як вбачається, із поданого клопотання АТ "Сбербанк", що заходи забезпечення позову, про застосування яких просить позивач направлені на збереження об`єкта нерухомого майна, яке за твердженням останнього незаконно і безпідставно передано в оренду пов`язаній із боржником особі за очевидно заниженою ціною; забезпечення можливості задоволення вимог кредиторів боржника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою недопущення незаконних дій щодо майна, яке є предметом спірного договору, а також для запобігання в подальшому можливому ускладненню чи унеможливленню ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду забезпечення позову шляхом вжиття відповідних заходів, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.137 ГПК надасть можливість уникнути подібному.

Водночас колегія суддів вважає слушними доводи АТ "Сбербанк" про те, що на момент винесення ухвали суду сьогодні існує загроза пошкодження, втрати та псування майна боржника, що, в свою чергу, потребує захисту прав та інтересів як забезпеченого/конкурсного кредитора АТ "Сбербанк", так і інших кредиторів, що можуть отримати задоволення своїх вимог із грошових коштів, які могли та повинні надходити до боржника за умови оптимального використання активів, що передані в операційну оренду згідно із договором оренди. Зокрема, за умов укладеного договору оренди (п.3.1) вбачається, що вартість оренди основних засобів складає 100 000,00грн. на місяць. Оплата здійснюється орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця (п.3.2 договору оренди).

За інформацією, яку було отримано від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Демчана О.І., що з моменту укладення договору оренди до цього часу на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ "КБ Глобус" (МФО 380526), та вказаний в розділі 7 договору оренди (реквізити сторін), грошові кошти за оренду вказаного майна не надходили. Ці ж обставини були встановлені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.04.2019р. у справі.

В той же час, АТ "Сбербанк" здійснив оцінку орендних платежів майна боржника станом на 07.02.2018р. та отримав відповідні результати, які суттєво відрізняються від вартості оренди майна, за якою було передано майно в операційну оренду, а саме, за наслідками проведеної оцінки, встановлено, що станом на 07.02.2018р. ринкова вартість оренди вказаного майна становила: 1893057,60грн. (будівлі та споруди) та 2336682,00грн. допоміжне обладнання (копія звіту та відповідного висновку додано).

Відтак, орієнтовні прямі збитки від укладеного ліквідатором боржника Островським В.А . договору оренди за кожен місяць оренди майна становлять - 4229739,60грн. (вартість оренди на місяць, згідно проведеної оцінки) - 30% (приблизні витрати на утримання майнового комплексу в місяць) = 2960817,72грн. - 100000,00грн. (вартість оренди за укладеним договором) = 2860817,72грн..

Станом на момент винесення оскарженої ухвали збитки за весь період "оренди" орієнтовно складають 54 млн.грн..

Правильність оцінки орендних платежів майна боржника додатково підтверджується рецензією на відповідний звіт (копія додавалась до заяви). Окрім цього, обставини заниження вартості оренди майна боржника були встановлені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.04.2019р. у справі.

Тобто, на поточний момент, майновий комплекс ПрАТ "Краплинка" перебуває у користуванні третіх осіб на невідомих умовах, оскільки вказаний договір оренди не підлягає державній реєстрації, а його умови, відповідно до наданих відомостей банку, є такими, що невигідні як для самого боржника, так і для його кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2016р. вимоги у розмірі 144358365,00грн. окремо внесені вимоги кредиторів, забезпечених заставою згідно із:

- іпотечним договором від 19.04.2013р. посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С., реєстровий номер 1321 від 19.04.2013р. ("іпотечний договір");

- договором застави від 19.04.2013р. посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С., реєстровий номер 1322 від 19.04.2013р. ("договір застави").

- договором застави від 31.05.2013р..

Предметом іпотеки за іпотечним договором є майновий комплекс загальною площею 12536,40кв.м., який складається з наступних об`єктів нерухомості: нежитловий будинок літ.А лощею 11967,10кв.м., нежилий будинок літ.Б площею 1794,30кв.м., нежилий будинок літ.В лощею 3592,80кв.м., нежилий будинок літ.Г площею 3011,50кв.м., нежилий будинок літ.Д лощею 508,5кв.м., нежилий будинок літ. Е площею 803,60кв.м., нежилий будинок літ.Ж пощею 169,70кв.м., нежилий будинок літ.З площею 202,50кв.м., нежилий будинок літ.О площею 201,80кв.м., нежилий будинок літ.Р площею 16,20кв.м., нежилий будинок літ. Л площею 11,00кв.м., нежилий будинок літ. Н площею 115,9кв.м., нежилий будинок літ.И площею 12,6кв.м., нежилий будинок літ.К площею 128,90кв.м. ("майновий комплекс").

Предметом застави за договором застави є 2974 одиниці рухомого майна технологічного та допоміжного обладнання по виготовленню безалкогольних напоїв згідно з переліком визначеним у додатку до договору застави від 19.04.2013р. ("обладнання").

Ліквідатором боржника та представниками АТ "Сбербанк" з метою інспектування заставного майна 23.08.2019р. було здійснено виїзд за місцезнаходженням майнового комплексу та обладнання, що є предметом оренди відповідно до договору оренди, відповідно до умов п.4.2.4 договору застави, п.4.2.5 іпотечного договору, а також виконання ліквідатором своїх повноважень, передбачених ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За фактом не допуску ліквідатора боржника та представника позивача було складено акт (копія додана до заяви АТ "Сбербанк"). Поряд з цим встановлено, що на території майнового комплексу активно здійснюється господарська діяльність: заїзд/виїзд вантажної техніки, переміщення по території працівників, завантаження продукції ТМ "Росинка'' тощо, що заборонено законом з моменту введення ліквідаційної процедури.

Крім того, передача майна ліквідатору ПрАТ "Краплинка" Демчану О.І. не була здійснена, а тому відповідно, існує ризик, що майно ПрАТ "Краплинка" може бути розкомплектоване, зіпсоване, переоснащене, реалізоване тощо, відповідно можуть бути завдані значні збитки боржнику, заставному кредитору - позивачеві, та іншим кредиторам.

Водночас, відсутні докази того, що заставне майно, що є предметом договору оренди застраховане відповідно до п.4.1.2, а також того, що орендарем ТОВ "КЗН "Росинка" виконуються задекларовані у розділі 4 договору оренди зобов`язання, зокрема щодо: поточного ремонту основних засобів (п.4.1.4), дотримання протипожежних вимог (п.4.1.6), здійснення заходів щодо обслуговування та утримання (п.4.1.8), тощо.

Крім того, за час дії вказаного договору оренди до нього могли бути внесені зміни та доповнення (п.4.2.1). Також, вважає, що існують очевидні ризики втрати, псування як майнового комплексу, так і обладнання, що є предметом договору оренди до вирішення судом спору у цій справі.

Враховуючи вище викладені доводи та зібрані по справи відповідні матеріали, колегія суддів звертає увагу на те, що обрані заходи забезпечення позову за своїм змістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки на цій стадії судом не оцінюється правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, а лише вживаються заходи по збереженню рухомого та нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного договору.

При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи скаржника стосовно перешкоджання діяльності ліквідатору у справі, оскільки оскарженою ухвалою місцевий господарський суд заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам перешкоджати у здійсненні ліквідатором повноважень щодо вжиття заходів в забезпеченні збереження майна боржника, а тому, заходи забезпечення позову такі як передача майна на відповідальне зберігання АТ "Сбербанк" та заборона в перешкоджанні виконанню обов`язків ліквідатора є взаємно зважені та націлені на захист активів боржника від недобросовісного використання третіми особами.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та надані докази, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара", м.Дніпро залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.09.2019р. у справі №902/1406/15 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №902/1406/15 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "07" листопада 2019 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.