Справа №2а-157/ 2007 року.

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2007 року                                                                         м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський   міський суд                                       Івано-Франківської області

в   складі : головуючої - судді                    Перегінець Л.В.

при секретарі                   Козюпі З.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до ДПІ в м.Івано-Франківську про визнання недійсними податкового повідомлення, першої та другої податкових вимог , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся з позовом до ДПІ в м.Івано-Франківську про визнання недійсним податкового повідомлення відНОМЕР_1, першої податкової вимоги від НОМЕР_3та другої податкової вимоги від НОМЕР_2.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві, просить його задоволити. Суду пояснив, що ДПІ безпідставно визначено до оплати податкове зобов"язання в сумі 4313,4 грн. оскільки за змістом п.9.6.2. ст.9 Закону „ Про податок з доходів фізичних осіб „(далі Закону) внаслідок продажу акцій він отримав інвестиційний збиток, так як не отримав доходу від їх продажу. Вимоги ДПІ щодо підтвердження витрат у зв"язку з придбанням акцій як підстава для зменшення оподатковуваного доходу необгрунтовані, оскільки в даному випадку такі витрати він поніс ще під час створення колективного підприємтва. Наявність в нього частки на відповідну суму підтверджено документально. На цю суму ним отримані акції як міна під час перетворення підприємства у відкрите акціонерне товариство, тому в даному випадку такого підтвердження витрат не потрібно.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що позивач самостійно задекларував дохід від продажу цінних паперів, який оподатковється в порядку п.9.6 Закону.Оскільки позивач під час перевірки не представив документів, які б засвідчували понесені ним витрати у зв"язку з придбанням акцій, податкове зобов"язання визначено з усієї суми отриманого доходу. Вважає, що оскаржувані повідомлення та податкові вимоги винесені правомірно, тому просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши таким чином фактичні її обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № НОМЕР_405р. продав пакет цінних паперів - простих іменних акцій ВАТ „ Івано-Франківськцемент" в кількості 1100 штук номінальною вартістю 100грн. та вартістю продажу 30грн. Всього на 33000рн. Власність на які підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів НОМЕР_5.

31.03.06р. позивач подав до податкового органу - ДПІ в м.Івано-франківську декларацію про доходи, одержані за 2005 рік. При цьому, в розділі 1.3 „ інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи..." задекларував валовий дохід від продажу акцій в сумі 33180грн., в колонці -витрати пов"язані з одержанням доходу 180грн. та в колонці- сума чистого доходу - 33000грн.

В ході проведеної податковим органом перевірки декларації позивача , здійснено розрахунок податкового зобов'язання та встановлено, що за даними платника податку до оплати позивачем зазначено 4290грн. зобов'язання по сплаті податку з доходів, за даними перевірки - 4313,4 грн. в розділі 3.( арк.с. 70). Різниця виникла за поясненням представника відповідача, внаслідок включення до витрат позивачем вартості проведеної оплати за нотаріальне посвідчення продажу 180грн., що представником позивача не заперечується.

У зв"язку з визначенням до оплати згідно з п."г" п.4.2.2. ст.4 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"( далі Закону 2181) податкового зобов'язання податковим органом, ДПІ в порядку передбаченому даною нормою

 було винесено податкове повідомлення відНОМЕР_1 про визначення до сплати податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4313,4 грн.

У зв"язку з непроведениям оплати донарахованого зобов"язання в зазначеній сумі, було винесено першу та другу податкову вимоги від НОМЕР_3та другої податкової вимоги від НОМЕР_2 згідно ст.6 згаданого Закону.

За змістом позову суть порушеного права позивача полягає в тому, що на його думку, податковий орган безпідставно провів оподаткування доходу від продажу акцій та визначив інвестиційний прибуток.

Проте таку позицію позивача суд вважає помилковою.

Згідно п.9.6. Закону „ Про податок з доходів фізичних осіб „облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно з підпунктом 9.6.2. цього Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Тобто при визначенні оподатковуваного доходу-інвестиційного прибутку, як різниці між вартістю продажу та вартістю активу , має значення визначення вартості інвестиційного активу виходячи із суми витрат понесених у зв"язку з його придбанням. Оскільки в спірному випадку, позивач не представив доказів понесених витрат на придбання такого активу-пакету акцій, оподатковуваним доходом є вся вартість продажу.

При цьому, перетворення вартості частки в статутному фонді колективного підприємства на певну кількість акцій, не є обставиною, яка б звільняла від оподаткування дану операцію.

Представлена стороною позивача копія наказу за місцем роботи позивача про знищення первинної документації також в даному випадку не є ні підтвердженням понесених витрат , ні обставиною, що підлягає врахуванню при оподаткуванні операції. Крім того, за змістом наданих копії наказу № НОМЕР_6. ВАТ „ Івано-Франківськцемент" та акту про знищення № 1, не вбачається, які саме документи, що мають значення для підтвердження витрат позивача на придбання частки в статутному фонді підприємства знищено.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про отримання інвестиційного збитку внаслідок операції продажу, оскільки врахування номінальної вартості акції при визначенні такого доходу не передбачено законом, так як мова йде про вартість активу з розрахунку витрат на його придбання.

Таким чином, оскільки судом не встановлено факту неправильного нарахування податкового зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб, відсутні і підстави для визнання нечинними податкового повідомлення відНОМЕР_1 та винеснних на його підставі у зв"язку з несплатою податкових вимог від НОМЕР_3та другої податкової вимоги від НОМЕР_2.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,9 ЗУ „ Про податок з доходів фізичних осіб „п.4.2.2 ст.4,п.6.2.3. ст.6 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 99,100,159,160,161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до ДПІ в м.Івано-Франківську про визнання недійсними податкового повідомлення відНОМЕР_1, першої податкової вимоги від НОМЕР_3та другої податкової вимоги від НОМЕР_2 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення через Івано-Франківський міський суд, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня такого складення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.