Справа № 2а-89/2007 року.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
В складі : головуючої - судді Перегінець Л.В.
при секретарі Козюпі З.Б.
за участю адвоката ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міськради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2про визнання недійсним рішення сесії Микитинецької сільської ради,-
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1звернулася до суду з адміністративним позовом до Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міськради про визнання недійсним рішення 12 сесії 4 демократичного скликання Микитинецької сільської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5. вимоги позову підтримала
3 підстав викладених в позовній заяві, просила його задоволити.
Представник відповідача згідно довіреності від ІНФОРМАЦІЯ_2року, ОСОБА_4., щодо задоволення позову заперечив, суду пояснив, що мотивом прийняття спірного рішення стала необхідність влаштування заїзду для ОСОБА_2., а оскільки земельні ділянки сусідніх господарств були приватизовані, заїзд було визначено через земельну ділянку ОСОБА_1.
Представник третьої особи ОСОБА_6. щодо задоволення позову не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:
Рішенням 10 сесії 4 демократичного скликання Микитинецької сільської ради від 26.12.2003 року ОСОБА_1було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га, за адресою по вул.АДРЕСА_1в селі АДРЕСА_2.
У 2004 році ОСОБА_1. звернулась з клопотанням про передачу їй додатково у приватну власність земельної ділянки біля будинку площею 0,0105 га.
Однак, згідно рішення 12 сесії 4 демократичного скликання Микитинецької сільської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_1відмовлено в долученні до присадиби земельної ділянки площею 0,0105 га. та встановлено спільний заїзд до домогосподарства ОСОБА_1. та ОСОБА_2., з вул.АДРЕСА_1 в селі АДРЕСА_2згідно з генеральним планом забудови, шириною 3,5 м.
Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України (далі Кодекс) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 20 Кодексу зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 21 Кодексу порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до відповідача про збільшення розміру земельної ділянки біля будинковолодіння на 0, 0105 га. Проте, як зазначено в констатуючій частині оскаржуваного рішення, за наслідком розгляду її заяви та на підставі матеріалів дешифровки, справи по впорядкуванню присадибних земель с.АДРЕСА_2за 1975 р. , книги погосподарського обліку, генеральних планів забудови села та генерального плану забудови гр. ОСОБА_2. сесія Микитинецької сільської ради вирішила відмовити ОСОБА_1. в долученні до присадиби земельної ділянки площею 0,0105 га. у зв"язку з тим, що дана ділянка передбачена для спільного заїзду з сусідом ОСОБА_2. та встановлено спільний заїзд до домогосподарства ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з вул. АДРЕСА_1шириною 3,5 м.
Проте, документу, який би засвідчував , що дана ділянка дійсно була передбачена для спільного заїзду з сусідом позивачки на момент винесення рішення, суду не представлено, як і не представлено документи, які зазначені в констатуючій частині рішення, як підстава для його винесення, зокрема, матеріали дешифровки, справу по впорядкуванню присадибних земель с.АДРЕСА_2за 1975 p., генеральний план забудови села та генерального плану забудови гр. ОСОБА_2.
Також при його винесенні не враховано те, що цільове призначення належної позивачці земельної ділянки у встановленому порядку не змінювалося, а навпаки, попередній розмір земельної ділянки без зміни цільового призначення зменшено на площу , яку вирішили виділити для заїзду ОСОБА_2., тоді як і заяви про це останній не подавав і в позивачки у встановленому порядку земельну ділянку не вилучали. Отже, таке рішення підлягає визнанню недійсним, а позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачкою пропущено сток звернення до суду з поважних причин, так як, про порушення свого права вона дізналасья тільки у квітні 2005 року, оскільки відповідачем не було повідомлено її про прийняте рішення належним чином, що підтверджено в судовому засіданні представником..
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.20, 21,119, 152,153 Земельного Кодексу України, ст.ст.99,100,102,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1пропущений строк оскарження рішення Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міськради від ІНФОРМАЦІЯ_1року.
Адміністративний позов ОСОБА_1до Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міськради про визнання недійсним рішення сесії Микитинецької сільської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1року „ Про встановлення спільного заїзду по вул. АДРЕСА_1 „ -задоволити.
Визнати недійсним п.п.1,2 рішення 12 сесії 4 демократичного скликання Микитинецької сільської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1року)„Про встановлення спільного заїзду по вул.АДРЕСА_1".
Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 17 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення через Івано-Франківський міський суд, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня такого складення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.