Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2112/19

Номер провадження: 2/511/795/19

07 листопада 2019 року суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 року вказана цивільна справа була розподілена в провадження судді Панчука А.І.

07.11.2019 року суддею Панчуком А.І. надано заяву про самовідвід по вказаній цивільній справі.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року заяву судді Панчука А.І. про самовідвід задоволено, справу передано до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 року вищевказану позовну заяву розподілено в провадження судді Бобровської І.В.

07.11.2019 року до суду надійшла заява про самовідвід від головуючого по справі судді Бобровської І.В.,

На підставі ст. 36,37 ЦПК України в разі подання заяви суддею про самовідвід, заяву про самовідвід розглядає суд ( суддя), який здійснює розгляд цивільного провадження.

 Самовідвід мотивований тим, що є обставини, які можуть викликати сумнівів у неупередженості та об`єктивності суду при розгляді справи.

   Так, суддя повідомила, що відповідачі по справі довгий час працювали в юридичній консультації на території Роздільнянського району Одеської області, приймали участь в судових засіданнях під головуванням судді Бобровської І.В. Відповідач ОСОБА_4 є адвокатом, здійснює представництво інтересів громадян в Роздільнянському районному суді Одеської області.

       Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків …".

       Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України", від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

На думку судді Бобровської І.В. її участь у розгляді даної цивільної справи обґрунтовано поставить під сумнів безсторонність суду та може викликати недовіру до судді у позивача та її представника, з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) п.98).

В такому випадку суддя повинен керуватися ст. 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом судів України 23 лютого 2013 року.

   Слід звернути увагу на те, що в Рекомендаціях Комітета Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року (CM/Rec(2010)12)у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня  незалежність  не  є  прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб,  які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.  Незалежність суддів слід  розуміти  як гарантію   свободи,   поваги  до  прав  людини  та  неупередженого застосування  права.  Неупередженість  та  незалежність  суддів  є  необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Викладені в заяві про самовідвід обставини можуть  в подальшому викликати сумнів у неупередженості судді Бобровської І.В. при прийнятті процесуальних рішень по справі, що є неприпустимим, та виключають участь судді Бобровської І.В. у розгляді вказаної цивільної справи, а отже  є підстави для задоволення  самовідводу.

За таких обставин суддя вбачає підстави для задоволення самовідводу.

Керуючись ст. 37, 38 , 39 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву судді Бобровської І.В. про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , уповноважений представник – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг – задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 511/2112/19 за позовом ОСОБА_1 , уповноважений представник – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг - передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      СУДДЯ:                                 Бобровська І. В.