СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
місто севастополь
|
03 липня 2007 року |
Справа № 2-24/16275-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю. за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреністьНОМЕР_1,
відповідачів:
Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим -
Вишняков М.В., довіреність №8858/10/10 від 27 грудня 2006 року,
Євсикова О.В., довіреність №2358/9/10-00 від 24 жовтня 2006 року,
головний державний податковий ревізор-інспектор Сандригайла Д.О. не з'явилися,
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим і Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 27 березня 2007 року у справі №2-24/16275-2006А за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул.Дзержинського, 7, Леніне, Ленінський р-н, 98200), Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Р. Люксембург, 29, Сімферополь, 95006), старшого державного податкового ревізора інспектора Сандригайла Дмитра Олександровича (АДРЕСА_2) про визнання незаконними та скасування акту, протоколу і рішень та визнання незаконними дій посадових осіб ДПА,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом (а.с. 3-4 т.1) до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим :
1) про визнання незаконним та скасування акту перевірки і протоколу про адміністративне правопорушення,
2) про визнання дій посадовців Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сухорученкова О.М. і Сандригайла Д.О. незаконними,
3) про визнання незаконними рішень про застосування фінансових санкцій.
У ході розгляду справи судом першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги (а.с. 46 т.1) :
1) до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про визнання незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
2) до посадовців Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сухорученкова О.М. і Сандригайла Д.О. про визнання незаконними дій.
Позов обґрунтований тим, що перевірка була здійснена з порушенням законодавства (без направлення та наказу керівника на перевірку), порядок розгляду результатів перевірки також порушений (а.с. 3-4, 54-55 т.1) .
При розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що інспекторами Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сухорученковим О.М. і Сандригайла Д.О. була проведена позапланова виїзна перевірка об'єкту торгівлі (кіоску), що належить позивачу, про що складений акт, на підставі якого прийняті рішення про застосування фінансових санкцій. Така перевірка була здійснена без наказу керівника податкового органу та без наявності обставин, з якими закон пов'язує право провести таку перевірку. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 постановою апеляційного суду загальної юрисдикції закрито.
Постановою господарського суду позов задоволено частково. Визнані незаконними та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про застосування фінансових санкцій. Закрито справу у частині позовних вимог про визнання незаконними акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, про визнання незаконними дій Сухорученкова О.М. і Сандригайла Д.О.
Постанова мотивована тим, що перевірка була здійснена з порушенням встановленого порядку (без підстав для проведення позапланової перевірки та без наказу керівника податкового органу на проведення такої перевірки), а тому результати такої перевірки не могли бути підставою для прийняття рішень про застосування фінансових санкцій.
Щодо закриття справи по частині позовних вимог, то це місцевим господарським судом мотивовано тим, що акт перевірки не є актом ненормативного характеру, що можуть бути оскаржені до суду, протокол про адміністративне правопорушення був оскаржений до суду загальної юрисдикції, дії Сухорученкова О.М. і Сандригайла Д.О. не можуть розглядатися у цій справі тому, що фізичні особи не можуть бути відповідачами.
Відповідачі звернулися з апеляційними скаргами (а.с. 23-28, 52-54 т.2), в яких просять постанову скасувати, у позові відмовити.
Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим підставами для скасування вважає неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с. 24 т.2). Державна податкова інспекція в Ленінському районі Автономної Республіки Крим - неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи (а.с. 52 т.2).
З заперечень на апеляційні скарги, слідує що позивач не згодний з доводами відповідачів тому, що перевірка була незаконною.
У судовому засіданні представники апелянтів підтримали доводи своїх апеляційних скарг та погодилися з скаргами друг друга, представник позивача з скаргами не погодився та підтримав доводи заперечень. Відповідачі Сухорученков О.М. і Сандригайла Д.О. не скористувалися правом на участь у судовому засіданні, повістки отримали 26 червня 2007 року.
На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 107-115, 118, 119 т.2), перевірив докази та доводи сторін, встановив наступне.
3 серпня 2006 року керівником Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим Колесник О.П. на підставі акту НОМЕР_2 стосовно позивача прийнято рішення :
1)НОМЕР_6 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 100грн. (а.с. 17, 39 т.1),
2) НОМЕР_4 про застосування фінансових санкцій у розмірах 400грн. і 340грн., усього 740грн. (а.с.18, 40 т.1).
З вказаного акту перевірки вбачається, що 17 липня 2006 року з 15.20 до 17.15 годин співробітниками Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сухорученко О.М. і Сандригайло Д.А. здійснена перевірка кіоску, що належить позивачу. Перевірка здійснена у присутності позивача, який відмовився від підписання і отримання акту (а.с. 36-37 т.1). Акт направлений поштою і отриманий позивачем 29 липня 2006 року, що підтверджують лист, поштова квитанція та повідомлення про вручення (а.с. 38 т.1).
Акт перевірки складений на бланкуНОМЕР_3 у двох примірниках, перший екземпляр залишений податковому органу та зареєстрований у Державній податковій інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим за НОМЕР_2 (а.с. 36-37 т.1), другий -залишений позивачу (а.с. 13-14 т.1). Ці екземпляри актів є автентичними.
По рішенню НОМЕР_4
про застосування фінансових санкцій у сумі 740грн.
Як слідує з пояснень сторін, акту перевірки та патенту, позивач на час перевірки не мав зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій та розрахункові книжки, тому що як суб'єкт підприємницької діяльності придбав спеціальний торговий патент на право здійснення торговельної діяльності (а.с. 56 т.1).
Дійсно, відповідно до пункту 7 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (в редакції Закону України N1776-III від 1 червня 2000 року, з змінами, далі Закон України N1776-III) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Однак, як стверджують відповідачі, при перевірці був встановлений факт продажу одної пляшки пива, а тому на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не розповсюджується дія пункту 7 статті 9 вказаного Закону.
З акту перевірки і пояснень відповідачів вбачається, що перевіркою встановлені порушення :
1) продаж 1 пляшки пива "Оболонь Преміум" - 2,70грн. без застосування розрахункової книжки та невидачі розрахункового документу, що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України N1776-III, за що рішенням НОМЕР_4 на підставі пункту 1 статті 17 того ж Закону застосовані штрафні санкції у сумі 13,50грн. (2,70х5),
2) невідповідність готівки на місті проведення розрахунків (80грн. з урахуванням вартості покупки 2,70грн.) загальної суми продаж по розрахунковим квитанціям, виданими з початку робочого дня; що є порушенням пункту 13 статті 3 Закону України N1776-III, за що рішенням НОМЕР_4 на підставі статті 22 того ж Закону застосовані штрафні санкції у сумі 386,50грн. (77,30 х 5),
3) не забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій, що є порушенням пункту 6 статті 3 Закону України N1776-III,
4) порушення встановленого порядку використання розрахункової книжкиНОМЕР_5 -не має дати початку використування,
що є порушенням пунктів 5 і 6 статті 3 Закону України N1776-III, за що рішенням НОМЕР_4 на підставі пункту 3 статті 17 того ж Закону застосовані штрафні санкції у сумі 340грн.
Представник позивача надав пояснення про те, що він особисто був присутній при перевірці, пиво (у пляшці) не продавалося, кошти, що знаходилися у кіоску перевіряючі не підраховували, документів (розрахункові книжки, використані книги обліку розрахункових операцій) не перевіряли.
З справи вбачається, що відповідачі не надали будь-яких доказів про здійснення позивачем вказаних у акті перевірки порушень, опис готівки не складався, сторонні особи, як свідки до складення акту не залучалися, копії досліджених при перевірці документів (розрахункова книжкаНОМЕР_5) перевіряючі до акту не залучали, у акті не вказано яку саме використану книгу обліку розрахункових операцій позивач не зберіг. Отримати такі докази зараз не можливо.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
А тому апеляційний господарський суд вважає, що відповідачі (суб'єкти владних повноважень) не довели фактів здійснення позивачем порушень, за які він притягнутий до відповідальності.
По рішеннюНОМЕР_6
про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 100грн.
З акту перевірки слідує, що на час проведення перевірки торговий патент (а.с. 56 т.1) не знаходився у доступному для огляду місці, був у позивача дома (а.с. 36-37 т.1).
Представник позивача пояснив, що торговий патент на час перевірки був розміщений на фронтальній вітрині кіоску, перевіряючі це бачили та реквізити цього патенту (вказані у акті перевірки) отримали оглянув патент.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" N98/96-ВР від 23 березня 1996 року (з змінами на час проведення перевірки) торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині малої архітектурної форми.
Частина 2 цієї ж статті передбачає, що торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Приймаючи до уваги, що відповідачами не доведений будь-якими доказами факт не знаходження на фронтальній вітрині кіоску торгового патенту, стороні надають протилежні пояснення, апеляційний господарський суд на підставі части 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що факт порушення не доведений.
Крім того, абзацом 3 частини 1 статті 8 вказаного Закону встановлена відповідальність за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, а не частиною 2 статті 7, за порушення якої позивач притягнутий до відповідальності.
Стосовно порушень порядку проведення перевірки
Як слідує з графіку перевірок на липень 2006 року, затвердженого керівником Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (а.с. 34 т.1) перевірка торгового об'єкту ОСОБА_1 була запланована.
Також планом, затвердженим заступником керівника Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, на липень 2006 року була разом з плануванням перевірки інших об'єктів у місті Щолкіно, була запланована перевірка об'єкту позивача (а.с. 114 т.2), на яку цим податковим органом надані перевіряючим (відрядженим до цієї податкової адміністрації) направлення (а.с. 35 т.1, 108, 109, 111- 115, 118-119 т.2).
Відповідно до статей 15 і 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції закону України N1776-III від 1 червня 2000 року, з змінами, далі Закон України N1776-III) контроль за додержанням вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України; планова перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, позапланова перевірка може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Також стаття 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону України №3813-XII від 24 грудня 1993 року з змінами) надає податковим органам право на :
1) здійснення документальних перевірок, які можуть бути виїзними та позаплановими, мета документальних перевірок - своєчасність, достовірність і повнота нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),
2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, такий контроль не є документальною перевіркою.
Стаття 11-1 вказаного Закону є спеціальною нормою, яка регулює порядок та підстави для здійснення документальних перевірок.
По справжній справі не здійснювалася документальна перевірка позивача стосовно податків, податковим органом був здійснений контроль за дотримання вимог певних законів, що регулюють неподаткові платежі.
Вказана стаття 11-1 містить посилання на те, що перевірка дотримання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" це позапланова перевірка, "а в інших випадках - за рішенням суду." А також передбачає, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі лише рішення суду, і разом ця стаття передбачає, що така перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Однак апеляційний господарський суд вважає, що слідує застосовувати спеціальні норми закону про планову та позапланову перевірку дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари. Це статті 15 і 16 Закону України №1776-Ш, якими передбачено, що запланована перевірка є плановою. Така сама перевірка була здійснена податковою адміністрацій.
А тому, апеляційний господарський суд вважає, що податкова адміністрація мала право на проведення перевірки та здійснила її без порушень порядку проведення таких перевірок.
Та обставина, що направлення на перевірки мало недоліки (не вказані додаткові відомості про об'єкт та суб'єкт перевірки) не можуть впливати на законність перевірки тому, що не є істотними.
У справі також є постанова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2006 року у справі №3-4198\2006 Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим про залучення до відповідальності ОСОБА_1 за здійснення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Цією постановою апеляційної інстанції через порушення норм процесуального кодексу була скасована раніше прийнята постанова про застосування штрафу, провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 43, 65, 74 т.1).
Однак ця постанова не вливає на розгляд справи тому, що закриття справи про адміністративне правопорушення відбулося не за реабілітовуючими підставами та при її прийнятті не встановлені обставини чи мало місце діяння та чи вчинене воно ОСОБА_1, а саме ці обставини є обов'язковими для адміністративного суду, про що вказано у частині 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з наведеним, апеляційний господарський суд вважає, що відповідач Державна податкова інспекція в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (орган виконавчої влади) у межах своєї компетенції прийняла рішення, але таке рішення прийнято з порушенням вказаних вище Законів України, що є підставою для визнання їх незаконними та для їх скасування. У цій частині місцевий господарський суд прийняв постанову при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та без порушень норм матеріального і процесуального права. Однак викладені у постанові висновки про незаконність перевірки не відповідають обставинам справи. Також судом першої інстанції постанова у частині закриття провадження у справі прийнята з порушенням норм процесуального права, позовні вимоги до Сухорученкова О.М. і Сандригайло Д.О. судом не вирішені, що також є порушенням норм процесуального права, які привели до прийняття неправильного рішення, і є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим і Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2007 року у справі № 2-24/16275-2006А скасувати.
Позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про визнання незаконними та скасування рішень задовольнити.
Визнати нечинними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2006 року про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкційНОМЕР_6 у сумі 100грн. і НОМЕР_4 у загальної сумі 740грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 1,70грн. державного мита.
Господарському суду Автономної Республіки Крим надати виконавчий документ.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Градова О.Г.
Судді Голик В.С.
Волков К.В.