Категорія № 6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2010 року                                       Справа № 2а-27747/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                 Пляшкової К.О.,

при секретарі:         Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача:             Павліченко Н.К. (довіреність № 154 від 09.04.2009),

відповідача :             Харченко О.О., (довіреність № 34-03/2333 від 21.05.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № 56 від 23.03.2009.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено планову перевірку позивача в період з 16.02.2009 по 06.03.2009, за результатами якої складено акт № 95 від 11.03.2009 у якому зазначено, що підприємство повинно робити перерахунки за ненадані або надані не в повному обсязі послуги 1 раз у півріччя, проте протягом 2008 року перерахунків не здійснило.

Перевіркою встановлено, що протягом січня-липня 2008 послуга з дератизації та дезінсекції надавалася не в повному обсязі, а в період серпня-грудня 2008 послуга не надавалася взагалі. Як наслідок, підприємством за ненадані та надані не в повному обсязі послуги необґрунтовано нараховано 30393,64 грн. Підприємство повинно зробити перерахунки на вказану суму, реєстри перерахунків надати в Держінспекцію. Необґрунтовано отримана сума виручки у розмірі 22097,17 грн. підлягає вилученню в бюджет із застосуванням економічних санкцій.

За результатами перевірки відповідачем постановлено рішення № 56 від 23.03.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вилучення в доход державного бюджету суми 22097,17 грн. як необґрунтовано отриманої виручки та суми 44194,34 грн. штрафних санкцій.

Із зазначеним рішенням позивач не згоден, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Строків проведення перерахунків законодавством та договором «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» не зазначено.

Позивачем застосовані тарифи до населення, затверджені Рішенням міськвиконкому № 1333 від 05.06.2007 «Про приведення у відповідність тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення міста, їх структури та періодичності надання». Зазначеним рішенням не установлено строків для проведення перерахунку за фактично надані послуги.

Строки для проведення перерахунку за фактично надані послуги затверджені Рішенням № 1831 від 23.08.2008, яке введене в дію з 01.10.2008, відповідно до якого перерахунок проводиться 1 раз у півріччя.

Відповідного до цього рішення строк півроку настає 31.03.2009, тому позивач на момент проведеної перевірки не міг провести перерахування за недодані послуги бо не настав строк півріччя.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач у акті суперечить собі, оскільки одночасно зазначає про отримання необґрунтованої виручки та збитків у сумі 3000 грн.

В акті перевірки не зазначено конкретного обґрунтування порушення, не додано та не зазначено документів первинного обліку, які використовував інспектор проводячи перевірку та обчислюючи зайве нараховані суми та необґрунтовано отриману виручку.

З настанням півріччя позивачем проведено перерахунки за недодані послуги з дератизації та дезінсекції на суму 8295,13 грн. та 22097,17 грн. Загальна сума становить 30392,30 грн., про що відповідач був повідомлений листами з доданими перерахунками.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, про що надав письмові заперечення на позов, у якому зазначив, що позивачем при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням Сєвєродонецької міської ради від 05.06.2007, було завищено вартість зазначених послуг для населення за рахунок включення повної вартості послуги «Витрати на дератизацію та дезінсекцію» при її фактичному наданні не в повному обсязі в період з 01.04.2008 по 31.07.2008 та її фактичному ненаданні в період з 01.08.2008 по 31.12.2008. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки склала 22097,17 грн. Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 23.03.2009 № 56 за вказане порушення на підставі ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 66291,51 грн., які складаються зі штрафу в сумі 44194,34 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 22097,17 грн. Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Економічні санкції застосовані до позивача на підставі абз.7 ч.2 п.1.4 Інструкції, відповідно до якого порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, включення у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт).

Відповідно до Інструкції вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Необґрунтовано одержана позивачем сума виручки розрахована відповідно до вимог п.2.1 Інструкції на підставі «Справки данных по количеству домов обслуживаемых КП «Житлосервис «Эврика» на 01.02.2009», яку підписано директором КП, довідки «Начисление и оплата квартплаты по предприятию КП «Житлосервис «Эврика», яку надано головним бухгалтером КП, рахунків-фактур за виконані дезработи. Довідка про суму необґрунтованої виручки, отриманої КП «Житлосервіс «Евріка», та акт перевірки від 11.03.2009 № 95 підписані директором та головним бухгалтером без зауважень.

Тому представник відповідача вважає, що рішення про застосування економічних санкцій прийнято у межах повноважень та на підставі діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши  матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.

Отже, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

    Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі — органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

    Згідно зі ст.12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

    Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

    В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст.8 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст.13 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами  є:

- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

 - проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

 - у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

 - надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

  - вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб’єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

    Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

    Абзацем першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб’єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

    Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи — державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.

Відповідно до ст.14 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238 (далі - Інструкція), необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4. Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

-  нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни;

 - завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов’язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

 - включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

 - включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

 - застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

 - застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

 - застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що необгрунтовано одержана суб’єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

 - при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, — як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

 - при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) — як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

 - при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, — уся сума незаконно стягнутих коштів;

 - при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі — як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.

З 06.03.2009 по 11.03.2009 державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проведено планову перевірку КП «Житлосервіс «Евріка» щодо додержання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2008 по 01.02.2009. Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових теріторій, затвердженого Постановою КМУ від 12.07.2005 № 560, Типових норм часу та норм обслуговування для робітників виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 04.08.1997 № 59, Примірного переліку послуг з утримання будинків, споруд та при будинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будівель, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2004 № 1046/9645, та інших нормативно-правових актів.

В результаті проведеної перевірки було встановлено, що в результаті надання послуги з підготовки житлових будинків до експлуатації в зимовий період, витрати на дератизацію, дезінсекцію, а також електроенергії для роботи ліфтів протягом періоду, що перевіряється, не в повному обсязі КП «Житлосервіс «Евріка» було необгрунтовано нараховано 30393,64 грн., чим було порушено вимоги ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Зазначену суму підприємству необхідно повернути шляхом проведення перерахунків плати. Реєстри перерахунків надати в Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області.

З актом № 95 від 11.03.2009, складеним за результатими проведеної перевірки (а.с.10-18), ознайомлено директора та головного бухгалтера КП «Житлосервіс «Евріка», який ними підписано без зауважень.

На підставі акта перевірки № 95 від 11.03.2009 начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області 23.03.2009 винесено рішення № 56 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 44194,34 грн. та вилучення у КП «Житлосервіс «Евріка» необгрунтовано одержаної виручки у сумі 22097,17 грн. (а.с.9).

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перевірки та винесенні рішення про застосування економічних санкцій діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Отже, жодних порушень діючого законодавства з боку відповідача у судовому засіданні не встановлено.

Оцінюючи обгрунтованість доводів позивача та заперечень відповідача щодо змісту встановлених в ході перевірки порушень, суд виходить з такого.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Згідно з п.6 ч.2 ст.21 цього Закону виконавець зобовязаний розглядати у визначений законодавством термін претезії і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Позивач зазначив, що у перевіряємий відповідачем період, КП «Житлосервіс «Евріка» застосовувалися тарифи до населення, затверджені Рішенням міськвиконкому № 1333 від 05.06.2007 «Про приведення у відповідність тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій для населення міста, їх структури та періодичності надання». Вказаним рішенням не встановлено строків для проведення перерахунку за фактично надані послуги. Строки здійснення перерахунку було встановлено тільки Рішенням міськвиконкому № 1831 від 23.08.2008, яке введене в дію з 01.10.2008, відповідно до якого перерахунок проводиться 1 раз у півріччя. Відповідно до цього рішення КП «Житлосервіс «Евріка» повинно було здійснити перерахунки до 31.03.2009. Тому позивачем на момент проведення перевірки ще не було проведено перерахування за недодані послуги, оскільки не настав строк півріччя.

Такі посилання позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки у судовому засіданні встановлено, що п.1 Додатка № 2 до рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 05.06.2007 № 1334 «Про затвердження порядків в сфері надання житлово-комунальних послуг» (а.с.53-60) було визначено, що виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які обслуговують відповідний житловий фонд, щомісячно (до 27 числа) приймають необхідні заходи щодо перерахунку місячної плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при їх неналежному наданні, або ненаданні їх складових, або наданні їх складових не в повному обсязі у поточному календарному місяці на підставі фактичних витрат, та встановлено порядок.

Як вбачається з довідки керуючого справами виконкому Сєвєродонецької міської ради від 10.02.2010 № 704 (а.с.67), рішення виконавчого комітету від 05.06.2007 № 1334 «Про затвердження порядків в сфері надання житлово-комунальних послуг» до теперішнього часу є чинним.

З викладеного суд робить висновок, що КП «Житлосервіс «Евріка» у перевіряємому періоді (з 01.01.2008 та у подальшому) повинно було використовувати у своїй діяльності рішення виконавчого комітету від 05.06.2007 № 1334 «Про затвердження порядків в сфері надання житлово-комунальних послуг» та здійснювати перерахунки місячної плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при їх неналежному наданні, або ненаданні їх складових, або наданні їх складових не в повному обсязі щомісяця.

Що стосується посилань позивача щодо безпідставності нарахування відповідачем необґрунтовано отриманої виручки підприємства, без достатнього документального підтвердження, суд зауважує таке.

Як зазначено в акті перевірки (а.с.17) витрати на дератизацію та дезінсекцію підтверджені Договорами від 03.01.2008 № 121 та від 15.12.2008 № 161 з ДЗ «Сєвєродонецька міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» та актами про виконання робіт.

Також, на вимогу суду, представником відповідача у судове засідання надано документи, які стали підставою нарахування необґрунтованої виручки, отриманої позивачем за послуги з дератизації та дезінсекції протягом 2008 року, серед яких: довідка про суму необґрунтовано отриманої КП «Житлосервіс «Евріка» за послуги з дератизації та дезінсекції протягом 2008 року (а.с.40), відповідно до якої сума необгрунтованої виручки склала 22097,17 грн. (довідку підписано директором та головним бухгалтером КП «Житлосервіс «Евріка» без зауважень); довідка за підписом головного бухгалтера КП «Житлосервіс «Евріка» про нарахування та оплату квартплати по підприємству за період з квітня 2008 року по січень 2009 року (а.с.41); довідка за підписом директора КП «Житлосервіс «Евріка» щодо даних по кількості будинків, що обслуговуються позивачем станом на 01.02.2009 (а.с.42); та копії рахунків-фактур щодо виконаних робіт (а.с.43-46).

Проаналізуваши викладене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на безпідставність нарахування відповідачем суми необгрунтовано одержаної виручки, свого обєктивного підтвердження у судовому засіданні не знайшли.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98,  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                      ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.                      

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 09 березня 2010 року.

Суддя                                                                                                                            К.О. Пляшкова