ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-480/10/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2010 року м. Львів
10 год. 07 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий – суддя Коморний О.І.,
секретар судового засідання Романчук Л.В.,
від
позивача Яремчук О.О.
відповідача Карпин Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рудіус» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Рудіус» звернувся до суду з позовом у якому міститься вимога скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 травня 2009р. № 0000812302/0/12182 та №0000822302/0/12183, і від 31 липня 2009 року № 0001462302/1/20705 та № 0001452002/1/20704, винесені відповідачем, державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незважаючи на наявність у позивача всіх передбачених чинним законодавством документів, відповідачем при проведенні перевірки безпідставно зроблено висновок про недійсність правочину укладеного з ТзОВ «Профліга» і, як наслідок, безпідставно винесено податкові повідомлення-рішення від 05 травня 2009р. № 0000812302/0/12182 та №0000822302/0/12183, і від 31 липня 2009 року № 0001462302/1/20705 та № 0001452002/1/20704 якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 36616,70 грн., в тому числі: 28691,00 грн. основного платежу та 7925,70 грн. штрафної (фінансової) санкції та визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 34428,00 грн., в тому числі: 22952,00 грн. основного платежу та 11476,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, просить у задоволенні позову відмовити.
Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.
Відповідачем у відповідності до п.1 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХП проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Рудіус» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Профліга» за період 2008 року, про що складено акт від 21.04.2009 р. №850/23-2/35720950.
При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 22952,00 грн., в тому числі: в липні 2008 року в сумі 3833,00 грн., в вересні 2008 року в сумі 13667,00 грн., в листопаді 2008 року в сумі 2619,00 грн., в грудні 2008 року в сумі 2833,00 грн., та в порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР занижено податок на прибуток за 2008 рік в сумі 28691,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2008 року в сумі 21875,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 6816,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.05.2009 р. №0000812302/0/12182, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 36616,70 грн., в тому числі: 28691,00 грн. основного платежу та 7925,70 грн. штрафної (фінансової) санкції, та №0000822302/0/12183, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 34428,00 грн., в тому числі: 22952,00 грн. основного платежу та 11476,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
У результаті розгляду первинної скарги ТзОВ «Рудіус» на вищевказані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Залізничному районі м. Львова залишено без змін останні та прийнято два інших від 31.07.2009 р. №0001462302/1/20705, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 23437,50 грн., в тому числі: 15625,00 грн. основного платежу та 7812,50 грн. штрафної (фінансової) санкції, та №0001452002/1/20704, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 18750,00 грн., в тому числі: 12500,00 грн. основного платежу та 6250,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що одним із постачальників ТзОВ «Рудіус» відповідно до розшифровок є ТзОВ «Профліга» (ЄДРПОУ 31730132), яке перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова.
Взаємовідносини позивача з ТзОВ «Профліга» виникли на підставі Договору доручення №12-02/08 від 12.02.2008 р., укладеного між ТзОВ «Рудіус» (Довіритель) та ТзОВ «Профліга» (Повірений).
За умовами вказаного договору, Повірений бере на себе зобов'язання від імені Довірителя та за його рахунок виконувати юридичні дії, пов'язані з укладанням правочинів на реалізацію запірної трубопровідної арматури та деталей трубопроводів.
Відповідно до п.2.1 вказаного договору та актів здачі-приймання виконаних робіт ТзОВ «Профліга» виконувало наступні роботи:
- дослідження ринку в Західному регіоні щодо попиту на продукцію ТзОВ «Радіус»;
- збір інформації щодо існуючих цін на продукцію конкурентів, появи на ринках нових споживачів сантехвиробів;
- збір інформації та аналіз щодо можливості розширення діючих та освоєння нових ринків збуту
продукції у Західних регіонах;
- виявлення потенційних замовників продукції Довірителя, проведення переговорів та сприяння в укладанні з ними договорів;
- супровід та контроль за виконанням укладених Довірителем, за сприянням Повіреного, угод з
покупцями (замовниками), та своєчасним та повним проведенням розрахунків.
На підтвердження виконання робіт між сторонами договору оформлено акти здачі-приймання виконаних робіт: №1 від 29.02.2008 р. на загальну суму 75000,00 грн., в тому числі ПДВ - 12500,00 грн.; №2 від 31.07.2008 р. на загальну суму 23000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3833,33 грн.; №3 від 30.09.2008 р. на загальну суму 82000,00 грн., в тому числі ПДВ - 13666,67 грн.; №4 від 31.10.2008 р. на загальну суму 15715,00 грн., в тому числі ПДВ - 2619,17 грн.; №5 від 28.11.2008 р. на загальну суму 17000,00 грн., в тому числі ПДВ -2833,33 грн.
Відповідно до акту перевірки, у бухгалтерському обліку господарські операції між ТзОВ «Рудіус» та ТзОВ «Профліга» відображено проведеннями Дт93 Кт685. Понесені ТзОВ «Рудіус» витрати включено до складу валових витрат та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємства: 1 кв. 2008 р. в сумі 62500,00 грн., З кв. 2008 р. в сумі 87500,00 грн., 4 кв. 2008 р. в сумі 27263,00 грн.
Оплату за надані послуги ТзОВ «Рудіус» здійснено відповідно до платіжних доручень № 165 від 15.07.2008 р. на суму 75000,00 грн., №191 від 12.08.2008 р. на суму 23000,00 грн., №262 від 30.09.2008 р. на суму 82000,00 грн., №300 від 05.11.2008 р. на суму 15715,00 грн., №365 від 05.12.2008 р. на суму 17000,00 грн. Станом на 31.12.2008 р. заборгованості перед ТзОВ «Профліга» немає.
Крім того, на виконання умов договору доручення №12-02/08 від 12.02.2008 р. ТзОВ «Профліга» виписано для ТзОВ «Рудіус» наступні податкові накладні: від 29.02.2008 р. №2290000030 на загальну суму 75000,00 грн., в тому числі ПДВ - 12500,00 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в лютому 2008 року), від 31.07.2008 р. №7310000086 на загальну суму 23000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3833,33 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в липні 2008 року), від 30.09.2008 р. №9300000020 на загальну суму 82000,00 грн., в тому числі ПДВ - 13666,67 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в вересні 2008 року), від 31.10.2008 р. №1031000030 на загальну суму 15715,00 грн., в тому числі ПДВ - 2619,17грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в листопаді 2008 року), від 28.11.2008 р. №1128000022 на загальну суму 17000,00 грн., в тому числі ПДВ - 2833,33 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в грудні 2008 року).
Вказані фактичні обставини справи визнаються і не заперечуються сторонами, і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, тому такі обставини відповідно до ч.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства не потребують доказування перед судом.
Проте, як встановлено судом, у вищевказаних актах виконаних робіт та у звітах про виконання доручення згідно договору доручення №12-02/08 від 12.02.2008 р. відсутні результати дослідження ринку в Західному регіоні щодо попиту на продукцію, не наведено інформації щодо існуючих цін на продукцію конкурентів, не проведено аналіз щодо можливості розширення діючих та освоєння нових ринків збуту продукції.
Крім того, відповідно до вищевказаного договору доручення, довіритель зобов’язувався (у відповідності до п. 2.2.5 Договору) протягом трьох днів після його підписання видати повіреному (ТзОВ «Профліга) довіреність на право укладення правочинів від імені довірителя з третіми особами на реалізацію продукції, а відповідно до п.2.1.1. договору, повірений зобов’язувався вивчати ринок та вживати всіх необхідних заходів (рекламних, маркетингових та ін..) для покупців продукції, проводити переговори з потенційними покупцями з метою укладення правочинів на реалізацію продукції (договори купівлі-продажу продукції) та надавати покупцям примірники договорів, підписаних уповноваженою особою довірителя та скріплених печаткою останнього. Правочини із покупцями продукції за умовами цього ж пункту договору повинні були укладатися тільки в письмовій формі.
У супереч вказаним умовам договору, позивачем довіреність ТзОВ «Профліга» не видавалася, письмових договорів з покупцями продукції на укладалося, доказів протилежного позивачем суду не надано.
Як на фактичність наданих послуг позивач посилається на звіти про виконання доручення згідно договору №12-02/08, відповідно до яких ТзОВ «Профліга» залучало покупців. Проте, долучені до матеріалів справи звіти не доводять про залучення покупців саме ТзОВ «Профліга», як і не дозволяють встановити відповідність вартості наданих послуг їх змісту.
Відповідно до п. 4.1 вищезгаданого договору доручення, за виконання доручення повірений отримує від довірителя винагороду в розмірі, встановленому у Додатку №1 до договору, що є його невід’ємною частиною. Згідно з п.4.2 цього ж договору, у випадку часткового виконання доручення винагорода виплачується пропорційно виконаному.
Разом з тим, відповідно до звіту про виконання доручення згідно договору №12-02/08 від 12.02.2008 року, за період з 01.11.08р по 28.11.08 повіреним не укладено жодного договору і у той же час у звіті вказано про залучення двох результативних покупців. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 93 265,48 грн., з яких оплачено 58624,09 грн. а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 17000 грн. (в тому числі ПДВ – 2833,33грн.).
Водночас, відповідно до звіту про виконання доручення згідно договору №12-02/08 від 12.02.2008 року, за період з 01.10.08р по 31.10.08 повіреним не укладено жодного договору і не залучено жодного покупця. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 47 271,24 грн., з яких оплачено 27519,72 грн. а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 15715 грн. (в тому числі ПДВ – 2619,17грн.).
Відповідно до звіту про виконання доручення за період з 01.08.08р по 30.09.08 повіреним укладено 2 договори і залучено 2 покупця. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 268 297,28 грн., з яких оплачено 242397,08 грн. а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 82000 грн. (в тому числі ПДВ – 13666,67 грн.).
За період з 01.06.08р по 31.07.08 повіреним, згідно звіту повіреним укладено один договір і водночас залучено п’ять покупців. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 235660,40 грн., з яких оплачено 235120,40 грн. а вартість послуг повіреного визначена у розмірі лише 23000 грн. (в тому числі ПДВ – 3833,33грн.).
Відповідно до звіту про виконання доручення за період з 12.02.08р по 29.02.08 повіреним не укладено жодного договору і в той же час залучено одного покупця. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 302473,44 грн., з яких оплачено 0 грн. а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 75000 грн. (в тому числі ПДВ – 12500 грн.).
Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми,будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.
Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).
Також, у відповідності до п.п.2.4 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.
Однак, долучений до справи договір та акти здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг не містять детальної інформації про фактично понесені витрати на виконання робіт та здійснення послуг з детальним їх підтвердженням, тобто не відображено результату робіт (послуг), не вказано які саме послуги було надано «Повіреним» (статті витрат (зміст господарської операції)) та їх вимірники у вартісному виразі). Крім того, матеріалами справи не підтверджується економічний ефект для позивача від наданих ТзОВ «Профліга «Послуг» та факт їх надання.
З врахуванням викладеного, позивачем не доведено фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності, а тому відсутня підстава для включення вартості даних послуг до складу валових витрат.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями).
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) (далі - Закон України), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Наявність у позивача - ТзОВ «Рудіус» лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих повіреним - ТзОВ «Профліга» податкових накладних, сама по собі не є підставою для включення визначених у них сум до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.
За таких обставин відповідач мав достатні підстави вважати договір доручення №12-02/08 від 12.02.2008 р., укладений між ТзОВ «Рудіус» (Довіритель) та ТзОВ «Профліга» (Повірений) нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов‘язок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обов‘язку, спрямовані на незаконне збільшення валових витрат та, відповідно, незаконне зменшення податкових зобов‘язань, є такими, що порушують публічний порядок. З цих підстав суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про нікчемність договору доручення №12-02/08 від 12.02.2008 р., як такого, що порушує публічний порядок.
Оцінюючи винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 05 травня 2009р. № 0000812302/0/12182 та №0000822302/0/12183, і від 31 липня 2009 року № 0001462302/1/20705 та № 0001452002/1/20704 на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що такі прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, відтак вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 17.03.2010 року о 09:00 год.
Суддя Коморний О.І.