КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 757/7621/18-ц

номер провадження: 22-ц/824/13608/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у складі судді Писанця В.А., у справі ОСОБА_1 до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва (далі - КП УЗН Печерського району міста Києва) про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 26 червня 2017 року близько 17 год 00 хв. по вул. Лейпцизька, 7 у місті Києві ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом автомобіля «Nisan X-Trail», 2012 року випуску, державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) внаслідок падіння дерева на вказаний автомобіль, що спричинило його пошкодження. Вказувала, що балансоутримувачем зелених насаджень по вул. Лейпцизькій у місті Києві є КП УЗН Печерського району міста Києва.

Факт падіння дерева та пошкодження автомобіля підтверджується актом, складеним 26 червня 2017 року працівниками КП УЗН Печерського району міста Києва.

Відповідно до рахунку №256 від 27 липня 2017 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nisan X-Trail», 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 склала 106 456 грн 37 коп.

Зазначала, що дана подія відбулась внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по догляду за зеленими насадженнями у місті.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з КП УЗН Печерського району міста Києва на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 106 456 грн 37 коп. та судові витрати розмірі 704 грн 80 коп.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП УЗН Печерського району міста Києва на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду розмірі 58 233 грн 59 коп.

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що пошкодження транспортного засобу позивача сталось внаслідок падіння дерева, яке розташоване на вул.Лейпцизька у місті Києві, що знаходиться на балансі КП УЗН Печерського району міста Києва, тому саме вказане підприємство зобов`язане проводити необхідні заходи щодо утримання зелених насаджень на цій території. Враховуючи, що на час звернення з цим позовом позивачем не проведено відновлювальний ремонт автомобіля, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість матеріального збитку у розмірі 58 233 грн 59 коп., який визначений відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 15 липня 2017 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, КП УЗН Печерського району міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам відповідача щодо обставин руху автомобіля, зазначених у позовній заяві, у поясненнях особи, яка 26 червня 2017 року користалась автомобілем позивача, а також у рішенні суду, що може свідчити про можливість настання події у іншому місці саме під час руху автомобіля, а не внаслідок падіння дерева на припаркований автомобіль.

Вказує, що пошкодження автомобіля позивача сталося не внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, а внаслідок стихійного лиха у вигляді поривів штормового вітру від 15 м/с до 25 м/с, що підтверджується листом Українського гідрометеорологічного центру від 29 червня 2017 року № 01-20/592, а тому вважає, що у даному випадку суд першої інстанції мав застосувати ч.2 ст.1166, ч.5 ст.1187 ЦК України, оскільки позивачу завдано шкоду не з вини відповідача, а внаслідок непереборної сили.

Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що між КП УЗН Печерського району міста Києваі товариством з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус») укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами № ТО-1121-17- 0000001 від 12 червня 2017 року, за умовами якого страховик зобов`язався виплатити страхове відшкодування в межах страхової суми у разі настання страхового випадку. Цим договором відповідач застрахував свою професійну діяльність, що пов`язана з наданням професійних послуг його професійними працівниками, а саме, діяльність по утриманню зелених насаджень в Печерському районі міста Києва, з лімітом відповідальності 500 000 грн 00 коп. Вказує, що на час падіння частини дерева 26 червня 2017 року вказаний договір страхування діяв, однак суд не перевірив обставин виплати позивачу страхового відшкодування.

Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки встановлено, що з вини відповідача позивачу заподіяно матеріальну шкоду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки в даній справі ціна позову становить 106 456 грн 37 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводів в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 апеляційна скарга не містить, тому відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України законність ухваленого у цій частині рішення суду першої інстанції колегією суддів не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 червня 2017 року близько 17 год 00 хв. по вул. Лейпцизька, 7 у місті Києві ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом автомобіля «Nisan X-Trail», 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , став учасником ДТП, внаслідок падіння дерева на вказаний автомобіль, що спричинило його пошкодження.

Факт пошкодження автомобіля «Nisan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , 26 червня 2017 року внаслідок падіння дерева підтверджується актом комісії, складеним працівниками КП УЗН Печерського району міста Києва (а.с.24), а також матеріалами перевірки, проведеної працівниками Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (а.с.26-27).

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам відповідача про можливість пошкодження автомобіля під час його руху в іншому місці, а не внаслідок падіння дерева на припаркований автомобіль, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що КП УЗН Печерського району міста Києва є балансоутримувачем зелених насаджень по вул. Лейпцизькій у місті Києві. Тому вказані обставини не піддягають доказування відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до п.2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами, або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» зелені насадження є елементом благоустрою.

Згідно з пп. «г» п.1 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об`єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п.2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045 (далі - Порядок), видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі виявлення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.

Згідно з п.7 вказаного Порядку видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень, що складається відповідно до п.4 цього Порядку.

Відповідно до п.3.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово- паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п.3.2 вказаних Правил передбачено, що елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Пунктом 5.5 Правил визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений Розділом 9 Правил.

Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Пунктом 6.2 Правил встановлений обов`язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення, тощо.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне (п.9.1.11 Правил)

Відповідно до п. 9.1.11.2 Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Згідно з Розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо

Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Отже, відповідно до вказаних вище Правил, Порядку та статуту КП УЗН Печерського району міста Києва, на відповідача покладено обов`язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки пошкодження автомобіля позивача сталось внаслідок падіння дерева, яке розташоване на вул.Лейпцизька у місті Києві, що знаходиться на балансі КП УЗН Печерського району міста Києва, то відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на балансоутримувача зелених насаджень - відповідача КП УЗН Печерського району міста Києва.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Nisan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу від 15 липня 2017 року №533/Г/2017, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Nisan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження становить 58 233 грн 59 коп. (а.с. 90-113).

Отже, правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пошкодження транспортного засобу позивача сталось внаслідок падіння дерева, яке розташоване на вул.Лейпцизька у місті Києві, що знаходиться на балансі КП УЗН Печерського району міста Києва, у зв`язку із чим на нього покладено обов`язок щодо відшкодування майнової шкоди, завданої власнику автомобіля, та враховуючи, що позивачем не проведено відновлювальний ремонт автомобіля, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість матеріального збитку у розмірі 58 233 грн 59 коп., який визначений відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 15 липня 2017 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні.

Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги ст.263 ЦПК України щодо законності та обгрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив та оцінив докази, правильно встановив обставини у справі та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Доводи апеляційної скарги про те, що пошкодження автомобіля позивача сталось не внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, а внаслідок стихійного лиха у вигляді поривів штормового вітру, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності в силу ч.2 ст. 1166 та ч. 5 ст. 1187 ЦК України, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкоди завдано не з її вини

Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що згідно листа Українського гідрометеорологічного центру від 29 червня 2017 року №01-20/592, адресованого т.в.о. КП УЗН Печерського району міста Києва, в другій половині дня 26 червня 2017 року через територію Києва та Київської області проходив активний атмосферний фронт, який зумовив грози, зливові дощі та штормовий вітер. За оперативними даними метеорологічних станцій Києва 26 червня 2017 року з 15 год 30 хв. до 16 год 55 хв. штормовий вітер 15 м/с, 18 м/с, 19 м/с, 15 м/с. За даними метеорологічного радіолокатора відмічалися грози. Осередки зливових дощів та шквалів до 25 м/с. Згідно з нормативним документами, прийнятими в Гідрометслужбі України пориви вітру або шквал швидкістю 25 м/с і більше відносяться до категорії стихійного явища погоди, яке може наносити значних збитків (а.с.60).

Враховуючи те, що 26 червня 2017 року не було пориву вітру від 25 м/с і більше, то колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що шкоду позивачу завдано внаслідок непереборної сили, а тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України.

Також не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив обставин виплати позивачу страхового відшкодування відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами № ТО-1121-17- 0000001 від 12 червня 2017 року, виходячи з такого.

Згідно договору добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами № ТО-1121-17-0000001, укладеного 12 червня 2017 року між ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та КП УЗН Печерського району міста Києва (далі - Договір), останнє застрахувало свою відповідальність при здійсненні ним своєї діяльності (а.с.61 - 68).

Відповідно до п.3.2 вказаного договору, страховим випадком є виникнення відповідно до чинного законодавства відповідальності в місці та під час дії договору та обов`язку страхувальника за законом відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам (життю, здоров`ю та або/майну) при здійсненні ним застрахованої діяльності.

Згідно з п.3.3.5 договору, факт заподіяння шкоди є обґрунтованим та доведеним лише за рішенням суду, що набуло чинності.

Тобто, підставою для виплати страхового відшкодування відповідно до договору страхування № ТО-1121-17- 0000001 від 12 червня 2017 року є рішення суду про стягнення із страхувальника матеріальної шкоди, що набуло чинності, а тому доводи про те, що суд першої інстанції не перевірив обставин виплати позивачу страхового відшкодування, є необґрунтованими.

Інші доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді