Справа №2-18/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 року  Тростянецький районний суд Сумської області

       в складі: головуючого судді — Янової Л.М.

                при секретарі — Голубничій О.В.              

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну         справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Тростянецьке відділення №1 Сумської філії ЗАТ КБ “Приватбанк” про поділ спільного майна, набутого під час шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3  треті особи: Тростянецьке відділення №1 Сумської філії ЗАТ , ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя та перевід зобов”язання позичальника по кредитному договору на іншу особу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач по основному позову ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна, набутого під час шлюбу посилаючись на те, що сторони одружилися 24 квітня 2004 року, від шлюбу мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 Подружжя розлучилося 06.10.2008 року. Під час спільного проживання було придбане майно: шафа-купе з дзеркалом, придбана в червні 2007 року, шафа-купе зі склом, придбана в березні 2007 року, однокімнатна квартира за адресою  АДРЕСА_3, придбана 18 липня 2006 року по договору купівлі-продажу, загальною площею 32,3м2. Квартира була придбана за 35000 грн., з яких 7000 грн. сторони сплатили спільно з власних коштів, а 28000 грн. отриманих по кредитному договору, укладеного 10.07.2006 року в ЗАТ КБ “Приватбанком”. 17.07.2006 року позивач і даний банк уклали договір іпотеки, предметом якої є дана квартира. Так як подружжя розлучилося та мають спільно нажите майно, позивач проживає окремо від відповідачки, однокімнатну квартиру не можливо поділити в натурі між двома співласниками, тому позивач бажає, щоб відповідачка сплатила половину коштів в сумі 10131 грн., сплачених ними за квартиру і віддати шафу -купе з дзеркалом, а квартира і шафа -купе зі склом, залишиться їй.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_4 звернулася з вимогами про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя та перевід зобов”язання позичальника по кредитному договору на іншу особу. Свої вимоги мотивує тим, що з початку серпня 2008 року ОСОБА_3 покинув сім”ю та став проживати за адресою своїх батьків у м.Суми, де проживає і на даний час. За час сумісного проживання відповідач ОСОБА_3 з 30 травня 2008 року не став вносити щомісячну проплату по погашенню кредиту та відсотків, у зв”язку з чим виник борг та почали нараховуватися штрафні санкції. Після розірвання шлюбу, ОСОБА_4, яка залишилася проживати в спірній однокімнатній квартирі, внесла кошти у сумі 1900грн. на погашення виниклої заборгованості по кредиту. Також під час шлюбу її мати, ОСОБА_6 брала кредит в сумі 2500грн. та придбала дві шафи купе, які передала їй у тимчасове користування. Перед тим, як відповідач залишив сім”ю, він виявив бажання залишити решту своєї частки в спільному майні, а вона не буде звертатися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання доньки. Позивач по зустрічному позову ОСОБА_4 проживає з донькою в даній квартирі, іншого житла не мають, а тому, щоб не допустити втрати квартири та виконати зобов”язання по кредитному договору і не допустити заборгованості по платежам та нарахуванням додаткових санкцій, вимушена погашати кредит за власні кошти. Просить суд визнати за нею право власності на однокімнатну квартиру загальною площею 32,3м2, перевести на неї всі зобов”язання позичальника по кредитному договору за квартиру, звільнивши від зобов”язань її колишнього чоловіка ОСОБА_3 В решті позовних вимог позивачу ОСОБА_3 просить відмовити.

В судовому засіданні позивач по основному позову позовні вимоги частково змінив, просить стягнути з  відповідачки сплатила половину коштів в сумі 10131 грн., сплачених ними за квартиру, а квартиру залишити в користуванні та на праві власності у відповідачки, від інших позовних вимог відмовляється, та як відповідач по зустрічному позову позовні вимоги не визнав. Пояснив, що відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, придбане подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором. На момент придбання спірної квартири, сторони не укладали ніякого договору щодо часток кожного подружжя в цьому майні. Тобто їм обом належить по Ѕ частині однокімнатної квартири. Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України якщо виділ в натурі долі із загального майна неможливий (однокімнатна квартира є неподільна), співвласник, який хоче виділу, має право на отримання від іншого співвласника грошової компенсації вартості його долі. Лише при умові отримання ОСОБА_3 грошової компенсації у сумі 10131 грн. (половини від сплаченої суми за квартиру) він вважає за можливе оформити на ОСОБА_4 право власності на однокімнатну квартиру. Не внесення ним з 01.08.2008 року коштів на погашення кредитного займу не є підставою для визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру. Позивач пояснив, що після розірвання шлюбних стосунків між ними була домовленість, що дружина буде мешкати в квартирі і буде сплачувати кошти по кредитному договору, тому йому Тростянецьке відділення №1 Сумської філії ЗАТ КБ “Приватбанк” не висунуло ніяких претензій.

Відповідач по основному позову ОСОБА_4позовні вимоги не визнала, просить задовольнити її вимоги.

Третя особа: представник ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Сумської філії Приватбанку в судовому  засіданні пояснила,  що заперечують в повному обсязі проти позову як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 по тій причині, що спірне майно, а саме квартира за адресою АДРЕСА_2,  знаходиться в заставі ЗАТ КБ “Приватбанк”. Згідно з умовами договору іпотеки предмет іпотеки не може бути відчужений, а поділ  майна — є відчуженням, на користь третіх осіб. Відчуження, наступна іпотека, лізінг даної квартири може провадитися тільки з письмової згоди Іпотекодержателя (Банк). Банк такої згоди не дає (це пов”язано з тим, що в разі відчуження майна потрібно оформлювати новий кредитний договір на осіб, які стануть новими власниками майна — на даний момент в Приватбанку іпотека не кредитується і тому оформити нові кредитні договори є неможливим, також потрібно переоформляти договори іпотеки, що є теж неможливим. Тобто в разі поділу майна повинні виникнути зовсім нові кредитні відносини з новими сторонами та кредитним договором). Вільно користуватися та розпоряджатися вищезгаданою квартирою позивач може тільки в єдиному випадку — після повного погашення кредиту, відсотків за його користування та штрафних санкцій, в разі їх нарахування. На даний момент кредит є діючим та непогашеним. Борг складає 23198,55грн.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє сторонам в задоволенні їх вимог з наступних підстав.  

В ході судового засідання встановлено, що сторони розірвали шлюб (копія свідоцтва про шлюб від 08.01.2009 року а.с.30). Від шлюбу мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.31).

Згідно договору купівлі-продажу від 18 липня 2006 року, ОСОБА_3 придбав однокімнатну квартиру за адресою  АДРЕСА_1, загальною площею 32,3м2.(а.с.6-7).

Як встановлено в судовому засідання спірна квартира за адресою АДРЕСА_2 придбана за 35000 грн., з яких 7000 грн. сторони сплатили спільно з власних коштів, а 28000 грн. отриманих по кредитному договору, укладеного 10.07.2006 року в ЗАТ КБ “Приватбанком”. 17.07.2006 року позивач і даний банк уклали договір іпотеки, предметом якої є дана квартира (а.с.10-11). Квартира належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник З.Д. під реєстровим номером 1124 від 18 липня 2006 року та зареєстрованого в КП “Охтирське міське  бюро технічної інвентарізації” в реєстрову книгу №46 за реєстровим №1456 від 19.07.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП “Охтирське міське бюро технічної інвентарізації” за №11268653 від 19.07.2006 року.  Згідно з умовами договору іпотеки предмет іпотеки не може бути відчужений, а поділ  майна — є відчуженням, на користь третіх осіб. Відчуження, наступна іпотека, лізінг даної квартири може провадитися тільки з письмової згоди Іпотекодержателя(Банк). Банк такої згоди не дає (це пов”язано з тим, що в разі відчуження майна потрібно оформлювати новий кредитний договір на осіб, які стануть новими власниками майна — на даний момент в Приватбанку іпотека не кредитується і тому оформити нові кредитні договори є неможливим, також потрібно переоформляти договори іпотеки, що є теж неможливим. Тобто в разі поділу майна повинні виникнути зовсім нові кредитні відносини з новими сторонами та кредитним договором).

При таких обставинах, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог по основному та зустрічному позовах відмовити.

Відповідно до ст.82 ЦПК України позивачці по зустрічному позову ОСОБА_4 необхідно сплатити судовий збір в сумі 119 грн. 31 коп., проплату якого їй було відстрочено у зв”язку з врахуванням її майнового стану.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,82,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.60,63,368,370,372 Цивільного Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах по основному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Тростянецьке відділення №1 Сумської філії ЗАТ КБ “Приватбанк” про поділ спільного майна, набутого під час шлюбу та по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3  треті особи: Тростянецьке відділення №1 Сумської філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя та перевід зобов”язання позичальника по кредитному договору на іншу особу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в сумі 119 грн. 31 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після нього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя