КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11712/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року місто Київ

справа № 357/10899/17

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Л.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за відсотками у розмірі 262191,85 доларів США.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11 лютого 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №385/14/08-Пі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 3 100 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних, з погашенням кредиту відповідно до графіку та кінцевим терміном погашення заборгованості до 10 лютого 2018 року на умовах, визначених договором кредиту.

Вказував, що 11 лютого 2008 року в якості забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №04/П-51, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 грошових зобов`язань за кредитним договором, у тому ж обсязі, що і позичальник.

Зазначав, що 25 червня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору кредиту, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» виклав абзац п.1.1. та п.п.1.1.1, 1.1.2. п. 1.1. наступним чином, а саме максимальний ліміт заборгованості встановлений в сумі 634697,41 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту до 10 лютого 2013 року.

Посилався на те, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за кредитним договором та додатковими угодами до нього, позичальник порушив взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів, в результаті чого станом на 04 вересня 2017 року розмір заборгованості відповідачів становив 1659767,30 доларів США. Проте, позивач заявляє позовні вимоги до відповідачів лише в частині, а саме на суму заборгованості за відсотками за останні три роки, що складає 262191,85 доларів США.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2019 року відмовлено АТ «Укрсоцбанк» в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідач уникає виконання своїх зобов`язань по договору кредиту та не здійснює погашення процентів.

Вказував, що оскільки тіло кредиту не погашено та користування кредитними коштами відбувається досі, позивач правомірно продовжує нараховувати плату (проценти) за користування.

Зазначав, що положеннями договору про надання кредиту №385/14/08-Пі від 11 серпня 2019 року, зокрема п.п.7.3., встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а відтак вважає, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, які не повернуті, відбувалось на підставі діючого законодавства.

Посилався на те, що при вирішенні вказаної справи в суді першої інстанції питання про визнання поруки припиненою не було предметом розгляду, проте позивач вважає, що відсутні підстави для визнання поруки припиненою.

Від представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача АТ «Укрсоцбанк», в якому остання посилалася на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, просила рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник відповідачів у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач просив стягнути нараховані відсотки за користування кредитом у період з 10 вересня 2014 року по 03 вересня 2017 року, тобто після припинення основного зобов`язання, тоді як у АТ «Укрсоцбанк» відсутнє право нараховувати позичальнику відсотки за кредитним договором, строк виконання основного зобов`язання за яким минув, у зв`язку з вимогою банку про повне дострокове стягнення заборгованості за тілом кредиту станом на 25 грудня 2014 року.

Проте, колегія суддів не погоджується в повній мірі таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 385/14/08-Пі.

Згідно з п.1.1 договору, кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

В п.п.1.1.1. вказаного договору було визначено, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, в межах максимального ліміту, який на дату укладення цього договору встановлюється в розмірі 3100000 грн. та який буде змінюватись на умовах п.1.1.2 цього договору , зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,0% річних, а також комісій, в розмірі та в порядку визначених цим договором.

Згідно з п.п.1.1.3 договору кінцевий термін до якого має бути повністю повернена заборгованість за кредитом - 10 лютого 2018 року (включно) або достроково у випадках, передбачених цим договором та/або договорами, які забезпечують (забезпечуватимуть) виконання зобов`язань за цим договором та/або чинним законодавством України.

Відповідно до п.2.4. вказаного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів користування кредитом у періоді (28-29-20-31/360), щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі в день такого повернення. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Повернення заборгованості за цим договором та погашення вимог кредитора, що випливають з цього договору, здійснюється в наступній черговості: у першу чергу - витрати кредитора, пов`язані з отриманням виконання за цим договором; у другу чергу - комісії, передбачені цим договором; у третю чергу - прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користуванням кредитом; у четверту чергу - прострочена заборгованість за кредитом; у п`яту чергу - строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; у шосту чергу - строкова заборгованість за кредитом; у сьому чергу - пеня за прострочення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; у восьму чергу - штрафи; у дев`яту чергу - збитки кредитора, завдані порушенням позичальником умов цього договору (п.2.10. договору).

Пунктами 3.3.4 - 3.3.6. договору встановлено, що позичальник зобов`язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом та комісії в порядку, визначеному п.п.2.5, 2.6 цього договору; своєчасно та в повному обсязі повертати кредит в порядку, визначеному в п.1.1 цього договору; достроково повернути в повному обсязі заборгованість за цим договором (строкову та прострочену) та погасити вимоги кредитора, що випливають з цього договору у випадках, визначених будь-яким п.п.2.11.3, 3.2.5, 4.4., 5.4 цього договору, та/або визнання недійсним договорів, визначених в п.1.3 цього договору, та/або в випадках, передбачених умовами договорів, визначених в п.1.3 цього договору, та/або в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

17 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року, згідно умов якої сторони з 30 червня 2008 року встановили процентну ставку за користування кредитом на рівні 18% річних. Інші умови договору залишено незмінними.

06 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та/або доповнень до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року, пунктом 1 якого визначено, що станом на 06 серпня 2008 року заборгованість позичальника за кредитом згідно з договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року становить 2944996,00 грн., що за комерційним курсом гривні до долара США становить еквівалент 634697,41 доларів США. У зв`язку з зазначеним, сторони вирішили п.п.1.1.1., 1.1.2 п.1.1. ст.1, п.2.1., п.2.3 ст.2, п.п.3.3.3 п.3.3. ст.3 договору кредиту викласти в новій редакції.

18 березня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір №1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року, згідно умов якого змінено режим кредитної лінії з відновлювальної на не відновлювальну; встановлено ліміт кредитування за договором кредиту на рівні досягнутого розміру заборгованості за договором кредиту на день укладення цього договору, а саме: 595721,41 доларів США; встановлено кінцевий термін повернення основної заборгованості за кредитом до 10 лютого 2018 року; у зв`язку із досягнення максимального ліміту кредитування за договором кредиту та відсутності у позичальника наміру отримувати в подальшому на підставі договору кредиту транші кредиту встановлено інший графік погашення заборгованості за кредитом, починаючи з квітня 2009 року.

25 червня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року, згідно якої, сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, визначених договором, викласти перший абзац п. 1.1 та п.п.1.1.1., 1.1.2. п. 1.1 договору в новій редакції: «1.1 Кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, та на умовах, визначених цим договором. 1.1.1 Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 14 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 634697,41, з відповідним порядком надання траншів кредиту. Після отримання позичальником всіх траншів кредиту подальше надання кредиту не здійснюється. 1.1.2 Погашення траншів кредиту буде здійснюватися в наступному порядку та з кінцевим терміном повернення всіх траншів кредиту до 10 лютого 2023 року (включно), на умовах визначених цим договором. При цьому, у випадку, якщо термін погашення кредиту, вказаний в п. 1.1.2 цього договору припадає на неробочий (святковий або вихідний) день кредитора, позичальник зобов`язаний здійснити погашення кредиту (траншу, кредиту) не пізніше ніж в останній перед ним робочий день кредитора.» Сторони домовились, що уразі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 договору, та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник, в свою чергу, зобов`язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищезазначеного письмового повідомлення кредитора. Інші умови договору залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить даній додатковій угоді.

03 вересня 2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору відновлювальної кредитної лінії №385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року, згідно п.2.1 якого, якщо позичальник протягом строку дії цього договору про внесення змін здійснить одноразовий платіж в сумі від 80,00 доларів США до 829,99 доларів США, то такий платіж направляється на погашення заборгованості за кредитом на підставі заяви клієнта на сплату заборгованості згідно умов Опції 15, форма якої визначена в додатку №1 цього договору про внесення змін. При цьому, сторони домовились, що незважаючи на положення договору кредиту щодо черговості погашення заборгованості за договором кредиту, в день здійснення платежу, зазначеного в п.2.1 цього договору про внесення змін з дотриманням вимог п.2.3 цього договору про внесення змін, сума такого платежу повністю направляється на погашення заборгованості за кредитом. З дня наступного за днем здійснення платежу, передбаченого п.2.1 цього договору про внесення змін, погашення заборгованості позичальника здійснюється відповідно до черговості, що була встановлена договором кредиту на дату укладення цього договору про внесення змін.

Пунктом 2.2. договору про внесення змін від 03 вересня 2014 року визначено, що якщо позичальник протягом строку дії цього договору про внесення змін здійснить одноразовий платіж в сумі від 830,00 доларів США на підставі заяви на сплату заборгованості згідно умов Опції 15 з частковим анулюванням, форма якої зазначена в додатку №2 до цього договору про внесення, то позичальник набуває права на анулювання (прощення) залишку заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у сумі, що дорівнює сумі здійсненого платежу, але не більше фактичного залишку на відповідних рахунках обліку нарахованих процентів на дату здійснення вищезазначеного платежу. При цьому, сторони домовились, що незважаючи на положення договору кредиту щодо черговості погашення заборгованості за договором кредиту, в день здійснення платежу, зазначеного в п.2.1 цього договору про внесення змін з дотриманням вимог п.2.3 цього договору про внесення змін, сума такого платежу повністю направляється на погашення заборгованості за кредитом. З дня наступного за днем здійснення платежу, передбаченого п.2.1 цього договору про внесення змін, погашення заборгованості позичальника здійснюється відповідно до черговості, що була встановлена договором кредиту на дату укладення цього договору про внесення змін. Цей договір є невідємною складовою частиною договору кредиту та діє до «3» вересня 2015 року.

03 вересня 2014 року на виконання п.2.1 договору про внесення змін від 03 вересня 2014 року, ОСОБА_1 згідно заяви на сплату заборгованості згідно умов Опції 15 здійснив погашення заборгованості в сумі 80,00 доларів США (а.с.35 т.1).

Звертаючись до суду з позовом АТ «Укрсоцбанк» просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за відсотками за період з 03 вересня 2014 року по 04 вересня 2017 року у розмірі 262191,85 доларів США.

Відповідачі подали до суду заяву про застосування строків позовної давності до вимог АТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості (т.1 а.с.85).

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст.549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, кошти у розмірі 634697,41 доларів США ОСОБА_1 отримав у порядку та в строки, передбачені договором, що підтверджується заявою на видачу готівки №400 від 06 серпня 2008 року.

Як зазначає позивач, позичальник належним чином не виконував зобов`язання за договором кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість по відсоткам у розмірі 262191,85 доларів США за період з 03 вересня 2014 року по 04 вересня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, банк направляв відповідачам вимогу від 17 червня 2014 року №22.06/31-32, в якій вказував, що станом на 11 червня 2014 року вони мають прострочену заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 617993,41 доларів США (останній платіж був у 2008 році ) та по відсоткам 284106,93 доларів США (останній платіж був у 2010 році). В зв'язку із систематичним порушенням умов договору кредиту банк просить в термін 30 календарних днів із дня отримання повідомлення, сплатити всю суму заборгованості.

Доказів про отримання вказаної вимоги відповідачами матеріали справи не містять.

Згідно з п.2.5. кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за тим, в якому позичальник користувався кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі в день такого повернення. У випадку, якщо 20-те число місяця є неробочим, святковим або вихідним днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у попередній робочий день.

Підпунктами 3.3.4, 3.3.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом та комісії в порядку, визначеному п.п.2.5, 2.6 цього договору; своєчасно та в повному обсязі повертати кредит в порядку, визначеному в п.1.1. цього договору.

Відповідно до п.4.4. договору, у випадках не виконання позичальником зобов`язань, визначених п.п.3.3.2, 3.3.3, 3.3.7 - 3.3.12 цього договору , протягом більше п`ятнадцяти календарних днів підряд, або невиконання позичальником зобов`язань, визначених п.п.3.3.4, 3.3.5 цього договору протягом більше шестидесяти календарних днів підряд, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився і відповідно, позичальник зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня після закінчення вказаного в цьому пункті строків повернути в повному обсязі заборгованість за цим договором (строкову та прострочену) та погасити вимоги кредитора, що випливають з цього договору. Після сплати позичальником відповідних сум його зобов`язання за цим договором вважається припиненим.

Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 врегулювали у кредитному договорі умови дострокового повернення кредитних коштів та зміни строку виконання основного зобов`язання.

З матеріалів справи та розрахунку заборгованості за кредитом (прострочена заборгованість) вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено платіж на погашення кредиту 03 вересня 2014 року у розмірі 80 доларів США та 01 жовтня 2014 року у розмірі 1000 доларів США та вказані кошти були віднесені банком на погашення заборгованості по тілу кредиту відповідно до умов кредитного договору.

При цьому, в порушення вимог п.2.5 та п.3.3.4кредитного договору ОСОБА_1 не було сплачено черговий платіж на погашення відсотків за вересень 2014 року до 20-го жовтня 2014 року (включно) та за жовтень 2014 року до 20-го листопада 2014 року (включно), а тому за визначенням пункту 4.4 кредитного договору, оскільки позичальник ОСОБА_1 не виконав зобов`язань визначених у п.п.3.3.4 кредитного договору протягом більше шестидесяти календарних днів підряд, а тому термін надання кредиту вважається таким, що закінчився і відповідно, позичальник зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня після закінчення вказаного в цьому пункті строків повернути в повному обсязі заборгованість за цим договором (строкову та прострочену) та погасити вимоги кредитора, що випливають з цього договору.

Тобто враховуючи вищевикладене, строк виконання умов кредитного договору щодо повного повернення кредитних коштів настав - 20 січня 2015 року.

Після зміни строку виконання зобов`язання на 20 січня 2015 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою підпункту 4.4 договору позичальник був зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати, а всі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягали виконанню.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за тілом кредиту за договором кредиту №385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року в сумі 9728873,15 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літера «А-3», загальною площею 682,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0460 га, кадастровий номер 3210300000:04:019:0009 (справа №357/4033/15-ц).

Під час розгляду цивільної справи №357/4033/15-ц відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив визнати договір про надання відновлювальної кредитної лінії №385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року та іпотечний договір №09/1-20 від 11 лютого 2008 року недійсними з урахуванням внесених змін.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/4033/15-ц від 05 травня 2016 року в задоволені позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 25 червня 2009 року про внесення змін до договору не відновлювальної кредитної лінії №385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року укладену між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк».

Визнано недійсним договір про внесення змін до іпотечного договору № 09/1-20 від 11 лютого 2008 року від 25 червня 2009 року.

В іншій частині зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсним договору іпотеки відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2016 року у частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» скасовано та ухвалено в цій частині нове, яким у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором №385/14/08-Пі від 11 лютого 2008 року у розмірі 9728873,15 грн. звернуто стягнення на предмети іпотеки нежитлову будівлю, літера «А-3», загальною площею 682,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0460 га, кадастровий номер 3210300000:04:019:0009.

При розгляді справи №357/4033/15-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки банк вимог про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками не заявляв.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за відсотками з відповідача ОСОБА_1 за період з 03 вересня 2014 року по 20 січня 2015 року включно.

Оскільки сторони змінили строк виконання основного зобов`язання на 20 січня 2015 року та визначили умови такого повернення коштів, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з позичальника ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за відсотками за період з 03 вересня 2014 року по 20 січня 2015 року (включно) у розмірі 33598,40 доларів США, виходячи з розрахунку:

617913,41 доларів США (сума боргу станом на 03 вересня 2014 року) * 28 (дні прострочки) *14% річних : 360 = 6728,39 доларів США;

616913,41 доларів США (сума боргу станом на 01 жовтня 2014 року) * 112 днів (дні прострочки)*14% річних : 360 = 26870,0063 доларів США;

6728,39 доларів США + 26870,0063 доларів США = 33598,3963 доларів США.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення відсотків з відповідача ОСОБА_1 за період з 21 січня 2015 року по 04 вересня 2017 року.

Щодо доводів представника позивача про сплату відповідачем ОСОБА_1 відсотків 22 грудня 2014 року в розмірі 1000 доларів США та 17 липня 2017 року у розмірі 1,15 долар США колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Пунктом 2.2. договору про внесення змін від 03 вересня 2014 року визначено, що якщо позичальник протягом строку дії цього договору про внесення змін здійснить одноразовий платіж в сумі від 830,00 доларів США на підставі заяви на сплату заборгованості згідно умов Опції 15 з частковим анулюванням, форма якої зазначена в додатку №2 до цього договору про внесення, то позичальник набуває права на анулювання (прощення) залишку заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у сумі, що дорівнює сумі здійсненого платежу, але не більше фактичного залишку на відповідних рахунках обліку нарахованих процентів на дату здійснення вищезазначеного платежу.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що ОСОБА_1 не здійснював оплати на погашення відсотків 22 грудня 2014 року в розмірі 1000 доларів США та 17 липня 2017 року у розмірі 1,15 долар США

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача не заперечувала, що відповідно до п.2.2. кредитного договору зі змінами внесеними 03 вересня 2014 року у зв`язку зі сплатою відповідачем 1000 доларів США відбулося анулювання (прощення) залишку заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у сумі, що дорівнює сумі здійсненого платежу.

А відтак, колегія суддів вважає, що зарахування банком суми у розмірі 1000 доларів США на погашення відсотків не підтверджує виконання безпосередньо відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, враховуючи заперечення боржника щодо сплати вказаної суми.

Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Укрсоцбанк» також просив стягнути заборгованість з поручителя.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Укрсоцбанк» пропустив шестимісячний строк звернення до суду із вимогою до ОСОБА_2 як поручителя, про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором, тому порука є припиненою.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та встановлених обставинах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на забезпечення виконання умов кредитного договору 11 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 04/п-51.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пень та штрафів у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту № 385/14/08-Пі, укладеним між Позичальником та кредитором 11 лютого 2008 року, а також інших витрат кредитора, що пов`язані з захистом свого порушеного права у разі невиконання/неналежного виконання позичальником обов`язків за договором кредиту.

06 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та/або доповнень до договору поруки № 04/П-51 від 11 лютого 2008 року, згідно якого сторони домовилися та вирішили, що п.п. 2.1.1 п. 2.1 Статті 2 договору поруки викладаються в нові редакції: «2.1.1 повернення кредиту за договором кредиту в межах максимального ліміту, який на дату укладення цього договору встановлюються в розмірі 634697,41 доларів США та який буде змінюватись на умовах цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних. повернення кредиту має здійснюватись в порядку передбаченому п.1.1 договору кредиту, та з кінцевим терміном до якого має бути повністю повернена заборгованість за кредитом - 10 лютого 2018 року (включно) або достроково у випадках, передбачених цим договором та/або договорами, які забезпечують (забезпечуватимуть) виконання зобовязань за цим договором та/або чинним законодавством України».

25 червня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та/або доповнень до договору поруки № 04/П-51 від 11 лютого 2008 року, згідно якого в зв`язку з досягненням згоди сторони домовилися викласти п.2.1..1 договору поруки в наступній редакції: «2.1.1. повернення траншів кредиту, що надаються в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі до 634 697,41 доларів США, з порядком погашення заборгованості за кредитом, визначеним договором, яким обумовлене основне зобов`язання, з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 10 лютого 2023 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання».

Частиною 1 статті 553 ЦК України в редакції, яка була чинною на час існування спірних правовідносин визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК Українив редакції, яка була чинною на час існування спірних правовідносин порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Виконання сторонами зобов`язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов`язання - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов`язки сторін кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник, а відтак і поручитель ОСОБА_2 взяли на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 10 лютого 2023 року, сплачуючи її частинами в порядку і на умовах визначених договорами.

Отже, поряд з установленим строком дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порука припинена на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки банк з дня настання строку виконання основного зобов'язання (20 січня 2015 року) не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_2 у строк протягом шести місяців (до 20 липня 2015 року), а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги АТ «Укрсоцбанк» та скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Укрсоцбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за відсотками в розмірі 33598 доларів США 39 центів за період з 03 вересня 2014 року по 20 січня 2015 року.

Рішення в частині відмови в стягненні заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсоцбанк» залишити без змін.

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням пропорційності задоволених вимог колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» судовий збір в розмірі 16215,79 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості скасувати та в цій частині ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019, адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Ковпака, 29) заборгованість в розмірі 33 598 доларів США 39 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019, адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Ковпака, 29) судові витрати в розмірі 16 215 грн. 79 коп.

Рішення в частині відмови в стягненні заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2019 року.

Головуючий:

Судді: