Копія: Справа № 2-57-2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 року                                            Липоводолинський районий суд  Сумської області  

в складі:головуючого -судді  Роступицького М.А.

при секретарі -  Самілик Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Липова Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1  звернулась з позовом в суд, який обгрунтовує наступним.

З відповідачем по справі вона перебувала в зареєстрованому шлюбі і від цього шлюбу вони мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на вихованні та утриманні позивачки.  По рішенню суду відповідач сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття, тобто до 28 листопада 2009 року.

В даний час син навчається на денному відділенні Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету, що стверджується довідкою навчального закладу № 1053 від 27 листопада 2009 року.

Сама позивачка тимчасово не працює і не може сама матеріально забезпечити дитину на період її навчання в ВУЗі, а відповідач добровільно матеріальної  допомоги не надає, хоча  має нормальний стан  здоров’я, аліментів на інших дітей та утримань в нього не має, має постійну роботу та стабільний заробіток, а отже спроможний надавати матеріальну допомогу синові на період його навчання до досягнення віку 23 років у сумі 200 гривень щомісячно.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково та пояснив наступне.

Дійсно, оскільки він є батьком повнолітнього сина ОСОБА_3, що на даний час навчається, він не заперечує проти надання йому матеріальної допомоги. Однак при цьому не має можливості сплачувати суму, яку вимагає позивачка. Хоча він і працює, однак ця робота носить фактично сезонний характер і заробіток за останні два місяці не  перевищує мінімальний. Стан здоров’я він має незадовільний, оскільки у  листопаді 2009 року він отримав тяжкі травми і лікування продовжується  і на даний час. Свого житла він не має, проживає у будинку своєї співмешканки, яка не працює. Господарства ніякого не ведуть, бо проживають у квартирі. Батьків у нього не має, сторонніх доходів також. За таких обставин має можливість сплачувати не більше ніж 100 грн. щомісяця.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено,  що відповідач по справі ОСОБА_2 дійсно є батьком повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який навчається на денному відділенні Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету.

Відповідно до положень ст. 199 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання  до досягнення ними віку 23 років. При цьому однією з вимог даної статті є потреба дитини у такій допомозі.

Судом встановлено, що син сторін навчається на платній основі, проживає на приватній квартирі, за яку сплачує кошти по 300 грн. щомісяця. Необхідність харчування у період навчання та інші, пов’язані з навчанням витрати сумніву не викликають. Мати дитини, що навчається, на даний час не працює і веде домашнє господарство, що стверджується документально.

За таких обставин слід вважати, що дитина навчається, дійсно потребує матеріальної допомоги від батька.

Іншою вимогою ст. 199 СК України при вирішенні питання стягнення таких аліментів є можливість надання батьком такої допомоги.

Судом встановлено, що батько дитини на даний час працює водієм в  « СК-Агро» і середній заробіток за листопад – грудень 2009 року становить 769 грн.. 50 коп. Проживає зі співмешканкою, яка не працює.

Згідно довідки Липоводолинської ЦРЛ ОСОБА_2 протягом листопада – грудня 2009 року знаходився на лікуванні з причин переломів обох ніг.

Судом також встановлено, що позивачка по справі на даний час проживає у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, який працює і має стабільний заробіток 1500 грн. на місяць, про що позивачка не заперечує. Не заперечує вона й наявність великого господарства та 0,7 га землі.

Таким чином встановлено, що відповідач може сплачувати певну суму на період навчання дитини, однак у розмірі меншому ніж заявлено позивачкою, оскільки сукупний доход сім’ї позивачки перевищує такий же доход сім’ї відповідача.

Сумою, можливою до сплати у даному випадку суд вважає 150 грн. щомісяця.

Сторонам роз’яснено можливість зміни розміру аліментів за їх заявами у разі зміни матеріального становища кожного з них.

Керуючись ст. ст.10,60, 212-215 ЦПК, ст. ст. 198, 199, 200 Сімейного кодексу   України,

В И Р І Ш И В:

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, студента денного відділення Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету у твердій грошовій сумі у розмірі 150 гривень щомісяця, починаючи з 23 грудня 2009 року до припинення навчання,  але  не пізніше досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь Держбюджету КЕКД 22090200, р/р 31113095700238, банк: ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013 судовий збір у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держбюджету КЕКД 22050000, код ОКПО 23635178, р/рахунок 31216259700238, банк: ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013 витрати на інформаційно – технічне забезпечення в сумі  120 грн.

В силу ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у розмірі 150  грн.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне  оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:   підпис

З оригіналом згідно

Голова суду:                                             М.А. Роступицький