Справа № 2-а-1464/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 березня 2010 року                            Кролевецький районний суд Сумської області

                                                                в особі судді                              Сірої Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Кролевці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з указаним позовом та просить визнати дії управління праці та соціального захисту Кролевецької райдержадміністрації щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2009 роки у менших розмірах, ніж встановлено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними, такими, що порушують його права у сфері соціального захисту, та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2009 роки у розмірах, встановленому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для 2-ї категорії осіб – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме: за 2007 рік – 2200 грн., за 2009 рік – 3050 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії.

В грудні 2009 року він звернувся з письмовою заявою до УПСЗН Кролевецької РДА з питання виплати йому допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. На заяву отримав письмову відповідь про виплату вказаної допомоги згідно з постановою КМ України від 12.07.2005 року №562. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки вони не відповідають діючому законодавству, яке регулює дані питання.

Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до другої категорії, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Дію ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік було зупинено п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які віднесені до другої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачена одноразова щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а мінімальна заробітна плата визначається на момент виплати.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено з 1 жовтня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 460 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути виплачена в 2007 році одноразова допомога у розмірі 2300 грн., а фактично виплачена 26.11.2007 року в розмірі 100 грн., тобто йому недоплачено 2200 грн. за 2007 рік. У 2009 року повинна бути виплачена одноразова допомога у розмірі 3150 грн., а фактично виплачено 17.08.2009 року в розмірі 100 грн., тобто йому недоплачено 3050 грн. за 2009 рік.

На сьогодні відповідач, нараховуючи та виплачуючи йому щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2009 роки як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи другої категорії у розмірах, що не відповідають розмірам, гарантованим положеннями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порушує його права на соціальний захист, гарантовані Конституцією України, а відмовляючи йому у проведенні перерахунку зазначеної допомоги вчиняє відносно нього протиправні дії.

Виходячи з вищевикладеного просить задовольнити його позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач – УПСЗН Кролевецької РДА Сумської області свого представника в суд не направив, надіслав до суду своє заперечення проти позову, в якому просить суд розглянути справу без участі представника УПСЗН .

Частиною 3 ст.122 КАС України передбачено здійснення судового розгляду справи в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням зазначеного положення КАС України та клопотань сторін судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідач позову не визнав, свою позицію в письмовому запереченні обґрунтував таким чином.

Відповідно до ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Статтею 62 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Такий порядок і було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з вказаною постановою регламентовані розміри щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в сумі – 100 грн.

Згідно зі ст.63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Конституцією України визначено, що будь–які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються Законом України «Про Державний бюджет України». Відповідно до п.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та Закону України « Про Державний бюджет України». Таким чином норми, які вводяться Законом України «Про Державний бюджет України» діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.

Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами від 28.12.2007 р. (в редакції від 01.01.2008 ) одноразова компенсація учасникам ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, і на даний час відсутні інші нормативні документи, які передбачають виплату допомоги в іншому розмірі, крім передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. №562 для відповідної категорії осіб, тому відповідач вважає, що його дії щодо виплати допомоги на оздоровлення позивачу є такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача – безпідставні і такі, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується ксерокопією паспорта громадянина України та посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р., категорія 2, виданого Сумською обласною державною адміністрацією 10 березня 1993 року (а.с. 3-5).

Відповідач виплатив позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії допомогу на оздоровлення згідно з порядком, визначеним постановою КМ України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема,  у 2007 році - в розмірі -100 грн. (26.11.2007 року), у 2008 році – в розмірі 100 грн. (16.04.2008р.), у 2009 році в розмірі - 100 грн . ( 17.08.2009 року), що вбачається з довідки, наданої відповідачем (а.с.12).

Протягом періодів, за які пред’явлено позовні вимоги, діяло таке законодавство.

Відповідно до абз.4 ч.4 ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена виплата одноразової щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч.7 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зазначена виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюється щороку та має разовий характер. Таким чином право особи на її отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

На 2007 рік дію ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було зупинено на 2007 рік п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року .

Рішенням Конституційного Суду  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.30 ст.71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» .

Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.7 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та беручи до уваги Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, при виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення у 2007 році відповідачу необхідно було керуватися статтею 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не постановою КМ України від 12.07.05 року за №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Що стосується дій УПСЗН Кролевецької РДА Сумської області щодо виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення у 2009 році в розмірі 100 грн., суд визнає їх неправомірними, оскільки зі змісту Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року не вбачається будь–яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і сам відповідач не надав належного обґрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилось нарахування та виплата допомоги на оздоровлення позивачу в розмірі 100 грн. за цей період.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в тому, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розміри щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивачу, виплачені відповідачем за 2007, 2009 роки, є неправильними, тому що така допомога за ці періодиповинна була виплачуватись, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2009 року - 630 гривень на місяць.

Враховуючи те, що позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік 26.11.2007 року, коли розмір мінімальної заробітної плати становив 460 грн. на місяць, за 2009 рік виплачено таку допомогу 17.08.2009 року, коли розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн., відповідач повинен був виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 2300 грн. (460грн. х 5), за 2009 рік - 3150 грн. (630грн. х 5). Таким чином, з урахуванням виплачених позивачу сум, необхідно зобов’язати відповідача провести виплату на користь позивача недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в сумі 2200 грн. (2300 грн.-100 грн.),  за 2009 рік - в сумі 3050 грн. (3150 грн.-100 грн.).

Беручи до уваги зазначені обставини справи, є достатні підстави для задоволення позовних вимог в частині  визнання дій управління праці та соціальної політики Кролевецької РДА Сумської області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2009 роки в розмірах менших, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  незаконними, такими, що порушують його права у сфері соціального захисту, та в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити  позивачу недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2009 роки в розмірах, встановлених ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для 2-ї категорії осіб – учасників ліквідації накслідків аварії на ЧАЕС, а саме: за 2007 рік – 2200 грн., за 2009 рік – 3050 грн.

Що стосується строків позовної давності для звернення до суду, то згідно з п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, тому суд прийшов до висновку про те, що позивачем зазначені строки не порушені, оскільки він просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що пов’язано з оздоровленням після ушкодження здоров’я внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись п.10 ст.3, ст.ст.8, 11, 94, 99-100, ч.3 ст.122, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік (зі змінами від 15.03.2007 р.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 9 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян), ст.ст.48, 62, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області щодо щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2009 роки в розмірах менших, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  незаконними, такими, що порушують його права у сфері соціального захисту

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області нарахувати ОСОБА_1  як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2009 роки у розмірах, встановлених абзацом четвертим частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для 2-ї категорії осіб – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та з урахуванням проведених виплат провести виплату донарахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік - в розмірі 2200 гривень, за 2009 рік - в розмірі 3050 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

                   Суддя