Справа  2-141/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 березня 2007 року                                                                    м. Малин

Малайський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Міхненка С.Д.

секретаря     -              Єрошкиної В.В.

позивача, представника позивача - ОСОБА_1

відповідача -ОСОБА_2.

представників відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4,

ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6до ОСОБА_2та ОСОБА_3про визнання договору купівлі - продажу 25/100 частини житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га , розташованих в АДРЕСА_1, укладеного 02 березня 2004 року між ОСОБА_2та ОСОБА_3- недійсним в частини купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1000 га за ціною 9922,87 грн., а також переведення на ОСОБА_6. прав та обов'язків покупця на 25/100 частини житлового будинку , розташованого у АДРЕСА_1 за договором купівлі - продажу від 02 березня 2004 року , -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2007 року позивач звернувся до Малинського районного суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02 березня 2004 року щодо купівлі - продажу 25/100 частини житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель площею 0,1000 га за ціною 18600 грн., що знаходяться у АДРЕСА_1 В судовому засіданні позовні вимоги змінив та уточнив, просить визнати договор купівлі - продажу 25/100 частини житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га , розташованих в АДРЕСА_1, укладеного 02 березня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3- недійсним в частини купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1000 га за ціною 9922,87 грн., а також переведення на нього прав та обов'язків покупця на 25/100 частини житлового будинку , розташованого у АДРЕСА_1 .

Пояснив , що проживає в будинку , що знаходиться у місті АДРЕСА_1. 1/2 частини цього будинку належить йому на праві приватної власності як забудовнику , а інша 1/2 частини розділена між ним та відповідачем ОСОБА_2. як спадкоємцями першої черги після смерті матері. Право власності кожного з них на 1/2 частини жилого будинку встановлено рішенням Малинського районного суду від 12 серпня 1996 року.

Рішенням   Малинської міської ради ( 9-а сесія 24-го скликання ) від 27 грудня 2002 року були незаконно приватизовані земельні ділянки площею 0,1000 га як відповідачем так і позивачем. Відповідач ОСОБА_2. незаконно , приватизувавши частину земельної ділянки площею 0,1000 га 02 березня 2004 року продала частину житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_3. Рішенням Малинського районного суду від 23 березня 2006 року визнано недійсним рішення Малинської міської ради від 27 грудня 2002 року про передачу в приватну власність присадибних

 земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м. кожному та видачу їм державних актів на право приватної власності на землю. Таким чином на день укладення договору купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки ОСОБА_2. не була власником даної ділянки . В січні 2004 року ОСОБА_6. одержав від відповідачки заяву про те що вона продає V* частину житлового будинку та земельну ділянку за 18600 грн. і що він має переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності. 02 березня 2004 року в порушення ст. 362 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки , а саме позивача не було повідомлено про те за яку саме вартість продано житловий будинок та земельна ділянка . Знаючи про те , що вартість частки житлового будинку становить 8677,13 грн. позивач придбав би цю частку .

Відповідач ОСОБА_2. позов не визнала . В заперечення позову пояснила, що після смерті матері вона успадкувала V* частину житлового будинку , що знаходиться у м. АДРЕСА_1. Відповідно до рішення Малинської міської ради від 27 грудня 2002 року про передачу в приватну власність присадибних земельних ділянок їй та позивачу були передані кожному у власність присадибні земельні ділянки розміром 0,1000 га. 02 квітня 2003 року відповідач отримала державний акт на право приватної власності на землю.

02 березня 2004 року відповідач уклала з ОСОБА_3. договір купівлі - продажу 25/100 частини житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га. Ціна продажу була обумовлена сторонами та складала 18600 грн. Тобто на момент укладення угоди ОСОБА_2. була власником частини житлового будинку та земельної ділянки . Перед укладенням угоди вона повідомила позивача про що була надіслана відповідна заява останньому . ОСОБА_6., знаючи про дійсну ціну та умови продажу , протягом строку встановленого статтею 362 ЦК України не заявив про намір придбати частину будинку та земельну ділянку.

Представник відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_5. заперечив проти позову та дав пояснення аналогічне поясненню відповідача ОСОБА_2. Додатково повідомив , що в договорі купівлі - продажу від 02 березня 2004 року зазначена ціна продажу частини житлового будинку та земельної ділянки в розмірі 18600 грн. Дана ціна є договірна між сторонами угоди . Рахує , що зазначати ціну окремо щодо кожного майна , яке продається не передбачено законодавством . Позивачу достовірно було відомо про дану угоду , а тому останній мав можливість з'явитися до нотаріуса та повідомити про намір придбати нерухоме майно . Відповідачем ОСОБА_2. не здійснювався продаж лише частини житлового будинку , а продавалася дана частина разом з присадибною ділянкою.

Представник відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_4. заперечила проти позову та дала пояснення аналогічне поясненню відповідача ОСОБА_2.

Третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Малайського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_7. пояснила , що нею 02 березня 2004 року був посвідчений договір купівлі - продажу 25/100 частини житлового будинку та присадибної ділянки розміром 0,1000 га . , укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Перед укладенням угоди ОСОБА_2. було запропоновано повідомити позивача про дану угоду , оскільки останній має переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності . Крім того ОСОБА_7. самостійно направила рекомендований лист ОСОБА_6. , де зазначила , що позивачу необхідно з'явитися в нотаріальну контору на 22 січня 2004 року з приводу реалізації привілеєвого права купівлі. Однак ОСОБА_6. на призначений час та дату не з'явився.

В угоді чітко зазначена ціна продажу , яка становить 18600 грн. Дана ціна встановлюється домовленістю сторін і нотаріус не має права втручатися в дану домовленість та визначати окремо ціну житлового будинку і окремо ціну земельної ділянки , а тому посилання позивача , що порушено його переважне право при укладені угоди є необгрунтованим . При укладені угоди

 ОСОБА_2. були пред'явлені правоустановлюючи документи на частину житлового будинку та земельної ділянки.

Заслухавши сторони , дослідивши надані докази в межах позовних вимог , суд визнає , що позов ОСОБА_6. підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець ) передає або зобов'язується передати майно ( товар ) у власність другій стороні ( покупцеві ) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено , що 02 березня 2004 року між ОСОБА_2та ОСОБА_3був укладений договір купівлі - продажу 25/100 частини житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель площею 0,1000 га за ціною 18600 грн. , що знаходяться у м. АДРЕСА_1. ( арк..с. 24 ) .

Даний договір 02 березня 2004 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7. На виконання вимог статті 362 Цивільного Кодексу України приватним нотаріусом був направлений рекомендований лист позивачу ( арк.х. 23 ) в якому була зазначена ціна та умови продажу , а також роз'яснювалося право з'явитися 22 січня 2004 року на 10 годину в нотаріальну контору з приводу реалізації привілеєвого права купівлі частини житлового будинку та земельної ділянки . Тобто нотаріусом повністю були дотримані права позивача з приводу переважного права останнього купівлі частки у праві спільної часткової власності.

Щодо посилання позивача на те , що у випадку б зазначення нотаріусом у повідомленні окремо ціни за житловий будинок та окремо за земельну ділянку він би міг придбати житловий будинок є необгрунтованим, оскільки предметом договору купівлі - продажу було саме частина житлового будинку та земельна ділянка , окремий їх продаж неможливий та є незаконним . У статті 377 Цивільного Кодексу України зазначено , що до особи , яка придбала житловий будинок , будівлю або споруду , переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення ., у розмірах , встановлених договором. Дана правило закріплено також у статті 120 Земельного Кодексу України , де в частині 1 зазначено , що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно - правових угод .

Тому суд прийшов до висновку , що вимоги позивача щодо переведення на нього прав та обов'язків покупця на 25/100 частини житлового будинку , розташованого у АДРЕСА_1за договором купівлі - продажу від 02 березня 2004 року є необгрунтованими та відмовляє у їх задоволені .

Вимоги позивача щодо визнання договору купівлі - продажу недійсним в частині купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1000 га. вартістю 9922,87 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до рішення Малинського районного суду від 23 березня 2006 року ( арк..с.31 ) визнано

недійсним п.п. 6.1,6.2,7.1,.7.2 рішення 9-ї сесії 24 - го скликання Малинської міської ради від 27

грудня 2002 року про передачу в приватну власність присадибних земельних ділянок ОСОБА_2.

та ОСОБА_6. по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м. та видачу їм

Державних актів на право приватної власності на землю. Визнано недійсним та скасовано державний

акт на право приватної власності на землю на ОСОБА_2. за № 630 від 02 квітня 2003 року (

арк..с.20)   та           державний акт на право приватної власності на землю на ОСОБА_6. за № 614

від 07 лютого 2003 року. ( арк.с. 18).

 Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 08 червня 2006 року ( арк.х. 35 ) з рішення Малинського районного суду виключено посилання на скасування спірних Державних актів в решті рішення залишено без змін .

Відповідно до статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини .

Тобто на момент укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки відповідач ОСОБА_2. була користувачем , а не власником земельної ділянки та не могла здійснювати її продаж , так як відповідно до статті 658 Цивільного Кодексу України право продажу товарів , крім випадків примусового продажу та інших випадків належить власникові товару .

Відповідно до статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочинну не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства .

Відповідно до статті 217 Цивільного Кодексу України недійсність окремої частини правочинну не має наслідок недійсності інших його частин і правочинну в цілому , якщо можна припустити , що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи викладене керуючись статтями ст.ст. 3,11,60,61,88,179,213,214,215 ЦПК України , статтею 120 Земельного Кодексу України , статтями 217, 362, 377, 655, 658 Цивільного Кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6задовольнити частково .

Визнати договорі купівля - продажу 25/100 частини житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га , розташованих в АДРЕСА_1, укладеного 02 березня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3- недійсним в частини купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, , інвентаризаційна вартість якої становить 9922,87 грн.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.