ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року м. Херсон Справа № 923/313/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "КОЛОС" Чаплинської районної ради Херсонської області (75224, Херсонська область, Чаплинський р-н, с. Долинське, вул. Миру, буд. 4, ідентифікаційний код 36350491)

до Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області (75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Соборна, буд. 28)

про визнання незаконним та скасування рішення

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" (75230, Херсонська обл., Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Степова, буд. 3, код ЄДРПОУ 24957852).

до: Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області (75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Соборна, буд. 28)

про скасування рішення

за участю представників cторін:

від позивача: Зіновкіна О.П., адвокат, довіреність від 04.02.2019, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 312 від 24/09/2012;

від відповідача: Чусов Є.О., представник, довіреність № 438/02-11 від 10.04.2019;

Барабаш В.О., представник, довіреність № 868/02-11 від 19.08.2019;

від 3-ї особи: не прибув.

в с т а н о в и в:

19.04.2019 Комунальне підприємство "КОЛОС" Чаплинської районної ради Херсонської області (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області (відповідач), яким просить визнати незаконним та скасувати рішення Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області № 474 від 04.04.2019 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками".

26.07.2019 Державна дослідно-експериментальна агрофірма "Асканія-Нова" звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, за якою заявила самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.04.2019 було відкрито провадження у справі та визначено, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.07.2019 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та визначено розгляд справи розпочати спочатку зі стадії підготовчого судового засідання у відповідності з приписами ст.49 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.09.2019 судом призначено розгляд справи по суті на 16.10.2019, однак за клопотанням позивача розгляд справи перенесено на 25.10.2019.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї №2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави.

При таких обставинах, суд вважає, що справа розглядається із дотримання розумних строків.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.04.2019 обрано заходи забезпечення позову на час розгляду справи: заборонити вчинення будь-якими суб`єктами державної реєстрації речових прав будь-яких реєстраційних дій спрямованих на припинення речових прав, в т.ч. права постійного користування, на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні у Комунального підприємства «Колос» Чаплинської районної ради Херсонської області згідно переліку державних актів, щодо яких прийнято спірне рішення про їх недійсність цих актів.

Ухвалою від 15.08.2019 постановлено змінити раніше обрані заходи забезпечення позову за ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.04.2019 на час розгляду справи та визначити захід забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-якими суб`єктами державної реєстрації, в тому числі державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області будь-яких реєстраційних дій спрямованих на внесення будь-яких відомостей до Державного земельного кадастру, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, які сформувались в результаті поділу земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні у Комунального підприємства «Колос» Чаплинської районної ради Херсонської області згідно переліку державних актів, щодо яких прийнято спірне рішення про недійсність цих актів.

В судове засідання на стадії розгляду справи по суті позивач та відповідач забезпечували явку своїх представників.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в судові засідання 20.08.2019, 16.10.2019, 25.10.2019 не прибував, хоча суд за ухвалами викликав в судове засідання представників сторін з доказами їх повноважень, визначеними ст.60 ГПК України та визнавав їх явку обов`язковою.

Відповідно до п. 3 ст.49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Відповідно до ч.4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадків якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Із огляду на відсутність представника третьої особи в повторному судовому засіданні при розгляді справи по суті, відсутності заяви про розгляд без його участі, суд позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору залишає без розгляду, оскільки доведення обставин, з якими пов`язує третя особа порушення своїх прав спірним рішенням мають буди доведені належними доказами, які третя особа не залучила до матеріалів справи.

Тому без дослідження їх наявності в сукупності суд не може надати оцінку і доказів третьої особи з самостійними вимогами, які додані нею до заяви.

Стислий виклад позиції позивача

З рішенням Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області № 474 від 04.04.2019 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" позивач не погоджується, вважає, що воно є незаконним, оскільки прийнято всупереч вимогам земельного законодавства та іншого законодавства України.

В ч. 1 ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Змісту даної норми Конституції України відповідає ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", якою визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

За приписами ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування (нормативні та інші акти) з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

На підставі Держаних актів на право постійного користування видані Відділом Держкомземему Чаплинського району Херсонської області виданих позивачеві за Розпорядженнями Чаплинської РДА № 73 від 10.03.2010 р. та № 414 від 19.10.2010 у нього виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією КП «Колос» права щодо постійного користування земельними ділянками загальною площею - 2403,8372 га.

Позивач доводить, що Асканія-Нова селищною радою, приймаючи спірне рішення, не враховано, що положеннями ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статтею 12 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями скасовувати (припиняти) у будь-який спосіб (як де-факто, так і де-юре) рішення або правоустановчі документи, що приймались або були видані іншими органами влади (в даному випадку Чаплинською РДА та Відділом Держкомземему Чаплинського району Херсонської області), що кореспондується із «духом юридичного змісту» рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009року №7-ш/2009.

На думку позивача, вказане свідчить про невідповідність Рішення №474 від 04 квітня 2019 р. вимогам законодавства та є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 155 Земельного кодексу України якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Позивач звернув увагу суду, що пунктом 1 Рішення №474 від 04 квітня 2019 р. Асканія-Нова селищна рада припинила позивачу право постійного користування земельними ділянками.

Разом з тим, на момент прийняття оскаржуваного рішення землекористувач КП «Колос» добровільно від права користування даними земельними ділянками не відмовлявся, своєї згоди на відмову від права користування землею Асканія-Нова селищній раді не надавав, отже оспорюване рішення №474 від 04 квітня 2019 р. прийнято всупереч вимогам земельного законодавства і прав Позивача та є незаконним.

На думку позивача, рішення Асканія-Нова селищна рада №474 від 04 квітня 2019 р. не ґрунтується на нормах чинного законодавства і в частині визнання недійсними Державних актів на право постійного користування землею.

За змістом мотивувальної частини спірного рішення Асканія-Нова селищна рада №474 від 04 квітня 2019 р. підставою для його прийняття стало - систематична несплата земельного податку (п.«д» ст.141 Земельного кодексу України), а саме протягом 2017 року Комунальним підприємством «Колос» земельний податок сплачувався частково, протягом 2018 р. та за перший квартал 2019 р. земельний податок не сплачувався.

Згідно приписів п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 35.4 статті 35 (абз.2) Податкового кодексу України визначено, що щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється інформація щодо суб`єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб`єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

З аналізу оприлюдненої на Офіційному сайті Державної фіскальної служби України «Інформації про суб`єктів господарювання, які мають податковий борг», вбачається що у переліку суб`єктів господарювання, які мають податковий борг станом на 01.04.2019 року, Комунальне підприємство «Колос» не значиться. Окрім того, із листа Чаплинської ДНІ ГУ ДФС у Херсонській області від 11.03.2019 р. щодо стану розрахунків Комунального підприємства «Колос» по всім платежам до бюджету, вбачається, зокрема станом на 01.01.2018 р. земельний податок з юридичних осіб: нараховано 208526,1 грн. сплачено 208526,1 грн., станом на 11.03.2019 р. земельний податок з юридичних осіб: нараховано 50853,29 грн. сплачено 60000 грн.

Отже, позивач доводить, що із зазначеної інформації вбачається відсутність у Комунального підприємства «Колос» будь-якої заборгованості по сплаті земельного податку (податкового боргу) за користування земельними ділянками у період з 2017 р. по перший квартал 2019 р.

Враховуючи викладене та у зв`язку із відсутністю у Комунального підприємства «Колос» будь-якої заборгованості по сплаті земельного податку (податкового боргу) у Асканія-Нова селищної ради була відсутня правова підстава для прийняття рішення №474 від 04 квітня 2019 р., а отже, селищна рада діяла в порушення вимог закону, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Також позивач доводив, що в порушення частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проект оскаржуваного рішення №474 від 04 квітня 2019 р., не був оприлюднений за 20 робочих днів, що є грубим порушенням норм вказаного Закону.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (частина 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Також позивач доводив, що зважаючи на характер правовідносин у цій справі, вбачається, що у даному випадку спір виник з майнових відносин приватноправового характеру (цивільних правовідносин), а тому, з урахуванням суб`єктного складу сторін, розгляд цієї справи має здійснюватися в порядку господарського судочинства.

Аналогічні правові висновки висловлені, зокрема, Великою палатою Верховного Суду у Постанові від 11 вересня 2018 року по справі № 910/21404/17, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 807/73/15 та від 30 січня 2019 року в справі № 740/711/17.

Позиція Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору пояснила, що, довідалась про наявність спору між Позивачем та Відповідачем у справі № 923/313/19, наслідками якого є право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які на думку Третьої особи,, незаконно вибули з її постійного користування та є предметом спору у справі №923/23/17, у яких Відповідач є одним з відповідачів, а Позивач є третьою особою.

В заяві вона зазначає, що як Позивачу, так і Відповідачу у справі № 923/313/19 відомо, що у проваджені Господарського суду Херсонської області знаходиться справа №923/23/17, порушена за позовом Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Відповідача, як одного з відповідачів у справі №923/23/17. Предметом спору у справі №923/23/17 є право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, які, на думку Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у незаконний спосіб вибули із постійного користування Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у незаконний спосіб були переведені у комунальну власність. Закріплені за Відповідачем та надані Відповідачем у постійне користування рішенням Відповідача №301 від 05.04.2018. Вимогою Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі №923/23/17 є повернення з чужого незаконного володіння земельних ділянок, у тому числі й тих, щодо яких діє оскаржуване у справі №923/313/19 рішення Відповідача №474 від 04.04.2019.

Третя особа вважає, що оскаржуване рішення Відповідача №474 від 04.04.2019 є незаконним з огляду навіть на те, що наділення Позивача правом постійного користування спірними земельними ділянками за рішенням Відповідача №301 від 05.04.2018, коли вже мав місце судовий спір між Третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та Відповідачем щодо прав користування земельними ділянками у справі №923/23/17 є таким, що не тільки не відповідає приписам Земельного кодексу України, а є кримінальним злочином, що підпадає під ознаки злочинів за статтями 190, 191, 211, 364 та 365 Кримінального кодексу України, про що керуючим санацією в найкоротший строк буде повідомлено правоохоронні органи у відповідності до припису пункту 8 частини другої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач доводить, що припинення права користування земельною ділянкою у разі систематичної несплати земельного податку, не є у своєму розумінні заходом, примусу, а являється гарантією захисту інтересів власника землі - Асканія - Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області, на отримання визначених законом надходжень до бюджету громади з метою реалізації її соціально - економічних ініціатив.

За таких умов, на думку відповідача, при прийнятті оскаржуваного рішення, селищна рада діяла в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України та Законами, зокрема ст.19 Конституції України, ст.141 Земельного кодексу України .

Відповідач доводить, що оскаржуваним рішенням, селищна рада жодним чином не вказувала на незаконність рішень органу виконавчої влади, а саме розпоряджень голови Чаплинської райдержадміністрації № 73 від 10.03.2010 та № 414 від 19.10.2010 «Про передання у постійне користування КП «Колос» земельних ділянок» (як розпорядника земель на час їх прийняття), а лише реалізовувала повноваження уже зміненого законодавством власника (розпорядника) земель, що прямо визначено Земельним кодексом України.

На даний час, оцінка законності вказаних актів голови райдержадміністрації надається в межах господарської справи № 923/95/19, що перебуває на розгляді Господарського суду Херсонської області.

Відповідач звертає увагу, що позивач посилається на статтю 155 Земельного кодексу України, відповідно до якої, у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою (тобто в розумінні Цивільного кодексу України - права власності, а не користування), такий акт визнається недійсним.

В той час, як відповідно до ч.1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Також відповідно ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку .

Відповідач приходить до висновків, що у розумінні ст. 155 Земельного кодексу України, оскаржуване рішення могло зачепати інтереси лише власника земельної ділянки, тобто Асканія-Нова селещної ради Чаплинського району Херсонської області (на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.0.2018, а також відповідних актів прийому - передачі земельних ділянок), а не фактичного користувача земельної ділянки -Комунальне підприємство «Колос».

Враховуючи вказане, даний довід позивача є необґрунтованим, та не може мати для вирішення справи жодного значення.

Відповідач доводить, що припинення права користування земельною ділянкою на підставі ст. 141 Земельного кодексу України у зв`язку з систематичною несплатою земельного податку не передбачає необхідності отримувати згоду землекористувача, оскільки, на думку відповідача, в даному випадку, вказане рішення не є в своєму розумінні заходом примусу, а являється гарантією захисту інтересів власника землі - Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області, на отримання законом визначених надходжень до бюджету громади з метою реалізації її соціально-економічних ініціатив.

Відповідач не погоджується із доводами позивача про відсутність податкового боргу, виходячи з наступних обставин, що зафіксовані рішеннями судів.

Він звертає увагу суду, зокрема, на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2018 року по справі № 665/1770/17, задоволено адміністративний позов комунального підприємства «Колос», визнано незаконним та скасовано рішення Асканія-Нова селищної ради № 136 від 09.06.2017 «Про внесення змін та доповнень до рішення II сесії селищної ради VIII скликання від 27.01.2017 року № 63 «Про внесення змін та доповнень до рішення VIII сесії VII скликання від 17.06.2016 року №101 «Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради».

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за змістом та спрямуванням оскаржуване рішення Асканія - Нова селищної ради від 09.06.2017 року є регуляторним актом, а тому, відповідно до частини 12 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

За результатами розгляду апеляційної скарги Асканія - Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області, вказане рішення Чаплинського районного суду Херсонської області, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду України від 24.01.2019 було скасоване та постановлено нове, яким в задоволені позову Комунального підприємства «Колос» до Асканія - Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області було відмовлено.

Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили та не було переглянуте, також вирішено скасувати, вжиті ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2017 року заходи забезпечення позову щодо зупинення дії рішення Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області №136 від 09.06.2017 року «Про внесення змін та доповнень до рішення II сесії селищної ради VIII скликання від 27.01.2017 року №63 «Про внесення змін та доповнень до рішення VIII сесії селищної ради VII скликання від 17.06.2016 року №101 «Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради».

Крім того, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду України від 12.04.2019 по справі № 540/9/19, відмовлено в задоволенні позову Комунального підприємства "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області до Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області, у якому КП "Колос" просило визнати незаконним та скасувати рішення Асканія-Нова селищної ради №129 від 09.06.2017 року "Про встановлення плати за землю на території Асканія - Нова селищної ради".

Також судом вказано, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №665/1770/17, яка набрала законної сили 24.01.2019 року встановлено, що 17.06.2016 року Асканія-Нова селищною радою Чаплинського району Херсонської області прийнято рішення № 101, згідно додатку до якого визначено перелік фізичних та юридичних осіб, які звільненні від сплати земельного податку на адміністративній території селищної ради.

27 січня 2017 року Рішенням № 63 внесено зміни до Додатку до рішення №101, згідно яких КП "Колос" включений у перелік пільговиків щодо звільнення від сплати земельного податку.

09 червня 2017 року відповідачем прийнято рішення №136, яким внесено зміни та доповнення до рішень №101 та № 63, шляхом виключення з переліку пільговиків на оплату земельного податку комунальних підприємств, засновником яких є Чаплинська районна рада Херсонської області, зокрема і КП "Колос".

Відповідач доводить, що внаслідок прийняття такого рішення КП "Колос" з 01.07.2017 позбавилось пільг щодо плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області. Тобто, згідно висновку суду апеляційної інстанції та матеріалів даної адміністративної справи, КП "Колос" позбавили пільг щодо плати за землю з 01.07.2017.

В подальшому рішенням №129, яке згідно п.3 цього ж рішення набрало чинності 01.01.2018, скасовано, у тому числі рішення №101, проте на момент скасування рішення №101, в силу внесених до нього змін, воно вже не передбачало пільг КП "Колос" щодо плати за землю.

Відповідач звернув увагу суду, що рішенням №129 оскарженим в рамках даної справи, не було скасовано жодних пільг позивача, оскільки зазначені пільги скасовано відповідачем прийняттям рішення №136.

Мотивувальна частина рішення

Комунальне підприємство «Колос» Чаплинської районної ради Херсонської області на праві постійного користування використовує земельні ділянки (ріллю), що розташовані в межах адміністративної території Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області.

Виділення зазначених земельних ділянок здійснено на підставі 2-х розпоряджень голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, зокрема:

- розпорядженням № 73 від 10.03.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування Комунального підприємства «КОЛОС» земельну ділянку загальною площею - 1525,15 га, в тому числі 1511,06 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради,

- розпорядженням № 414 від 19.10.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП «Колос» земельну ділянку загальною площею - 878,6881 га, в тому числі 865,96 га ріллі, для ведення Товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради .

На виконання вищевказаних розпоряджень, було видано 30 державних актів на право постійного користування земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме:

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

322341 (кадастровий номер 6525455300:13:019:0001, загальною площею 344,4388 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 321589 (кадастровий номер 6525455300:13:023:0002, загальною площею 3,07 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №322349 (кадастровий номер 6525455300:13:017:0001, загальною площею 185,8431 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 322346(кадастровий номер 6525455300:13:016:0001, загальною площею 165,1699 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

322342 (кадастровий номер 6525455300:13:019:0002, загальною площею 2,1501 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №322344(кадастровий номер 6525455300:13:013:0002, загальною площею 1,7968 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №322345(кадастровий номер 6525455300:13:013:0003, загальною площею 0,7405 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №322347 (кадастровий номер 6525455300:13:016:0002, загальною площею 1,6414 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 322348 (кадастровий номер 6525455300:13:016:0003, загальною площею 2,3792 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

322351 (кадастровий номер 6525455300:13:017:0003, загальною площею 0,5092 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 322350 (кадастровий номер 6525455300:13:017:0002, загальною площею 0,7155 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

322352 (кадастровий номер 6525455300:13:017:0004, загальною площею 2,7923 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321572 (кадастровий номер 6525455300:13:015:0001, загальною площею 206,28 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321573 (кадастровий номер 6525455300:13:015:0002, загальною площею 1,82 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №321574 (кадастровий номер 6525455300:13:015:0003, загальною площею 0,91 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321575 (кадастровий номер 6525455300:13:014:0001, загальною площею 136,34 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321576 (кадастровий номер 6525455300:13:014:0002, загальною площею 0,68 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 321577(кадастровий номер 6525455300:13:014:0003, загальною площею 1,21 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321578 (кадастровий номер 6525455300:13:010:0001, загальною площею 173,32 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321579 (кадастровий номер 6525455300:13:010:0002, загальною площею 1,35 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321580 (кадастровий номер 6525455300:13:010:0003, загальною площею 0,36 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321581 (кадастровий номер 6525455300:13:009:0001, загальною площею 174,51 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 321582 (кадастровий номер 6525455300:13:009:0002, загальною площею 2,46 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321583 (кадастровий номер 6525455300:13:008:0001, загальною площею 174,55 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321584 (кадастровий номер 6525455300:13:008:0002, загальною площею 1,30 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321585 (кадастровий номер 6525455300:13:008:0003, загальною площею 0,81 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321586 (кадастровий номер 6525455300:13:007:0001, загальною площею 384,38 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321587 (кадастровий номер 6525455300:13:007:0002, загальною площею 0,14 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

321588 (кадастровий номер 6525455300:13:023:0001, загальною площею 261,66 га);

- Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №

32234 (кадастровий номер 6525455300:13:013:0001, загальною площею 170,5106 га), які додані до матеріалів справи.

04 квітня 2019 р. Рішенням Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області було винесено рішення №474 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками». Оскаржуване рішення було офіційно оприлюднене на сайті Асканія-Нова селищна рада.

За вказаним рішенням вирішено припинити право постійного користування земельних ділянок, виділених на підставі 2-х розпоряджень голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, зокрема:

- розпорядженням № 73 від 10.03.2010 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування комунального підприємства «КОЛОС» земельну ділянку загальною площею - 1525,15 га, в тому числі 1511,06 га ріллі, для ведення Товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради,

- розпорядженням № 414 від 19.10.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання припинити право постійного користування земельними ділянками Комунальному підприємству «Колос» Чаплинської районної ради Херсонської області загальною площею 2403,8372 га. Вважати такими, що втратили чинність 30 державних актів на право постійного користування, виданих на підставі згаданих розпоряджень.

Судом встановлено, що Асканія-Нова селищній раді згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад" та наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 127 від 05.06.2018 " Про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність" були передані відповідні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність з червня 2018 року.

В силу приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, встановлено, права селищних рад щодо розпорядження та вилучення земельних ділянок територіальних громад.

Із огляду на встановлені факти та із аналізу норм законодавства, суд прийшов до висновку, що спірне рішення було прийнято селищною радою в межах своєї компетенції як органу, який розпоряджується земельними ділянками, віднесеними до комунальної власності.

В ході розгляду справи позивач пояснив, що він не обґрунтовує позовні вимоги фактом порушення порядку прийняття спірного рішення, тому суд не досліджує питання дотримання процедури прийняття спірного рішення чинному законодавству.

Із оскаржуваного рішення Асканія-Нова селищної ради №474 від 04 квітня 2019 р. вбачається, що підставою для його прийняття є систематична несплата земельного податку (п.«д» ст.141 Земельного кодексу України), а саме, протягом 2017 року Комунальним підприємство «Колос» земельний податок сплачувався частково, протягом 2018 р. та за перший квартал 2019 р. земельний податок не сплачувався.

За приписами частини першої статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ч. 1 пп.д ст. 141 Земельного кодексу України є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В той же час, підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 Земельного кодексу України, а порядок їх реалізації врегульовано іншими статтями цього Кодексу, в тому числі ст. ст. 120, 142, 143, 144, 149, 150 Земельного кодексу України.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України визначено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача від права постійного користування земельною ділянкою здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Частиною 1 статті 154 Земельного кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Що стосується систематичної несплати податку на землю за період 2017 по 1 квартал 2019 року включно, то суд встановив наступне.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення у справі.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно п.п. 269.1.2. стаття 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є землекористувачі.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.п. 285.1. стаття 285 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні позивач доводив відсутність заборгованості по земельному податку за 2017-1 кв.2019 року з посиланням на лист ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від12.06.2019 за № 10453/10/21-22-60-07, згідно якого за даними податкового органу станом на 04.04.2019 вказано, що за 2017 рік КП "Колос" мав нарахування по земельному податку у сумі 208 526, 10 грн., зазначена сума сплачена у повному обсязі; за 2018 рік нарахування склали 170 грн, які сплачені в повному обсязі, за 2019 рік зараховано 157 160,66 грн, сплачено 159 344,58 грн, має місце переплата у сумі 2183 грн. (т.1 а.с116). Позивач в підтвердження поданої інформації надав належним чином завірені копії податкових декларацій за 2017 -18 роки ( т.1 а.с. 143-150).

В ході огляду наданих доказів суд встановив, що в декларації за 2017 рік позивач зазначив річну суму податку 208 526,10 грн., сума пільги 2 293 786, 45 грн.

В підтвердження пільг за 2017 рік, позивач послався на рішення Асканія-Нова селищної ради №101 від 17.06.2016 "Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради", яке набирає чинність з 01.01.2017 та рішення селищної ради № 63 від 27.01.2017 "Про внесення змін та доповнень до рішення 8 сесії селищної ради 7 скликання від 17.06.2016 № 101 "Про встановлення плати за землю на території Асканія-нова селищної ради", яке набрало чинність з 01.02.2017. За вказаними рішенням за п.4.8 встановлені пільги щодо сплати земельного податку комунальним підприємствам, засновником яких є Асканія-Нова селищна рада та Чаплинська районна рада Херсонської області" (т. 2 а.с. 151-164).

Позивач доводить, що його засновником є саме Чаплинська районна рада Херсонської області, тому він зазначив до сплати земельний податок у сумі 208 526,10 грн. саме за січень 2017 року, який сплатив, тому заборгованості за 2017 рік немає.

В декларації за 2018 рік позивач зазначав, що до сплати у нього відсутні нарахування пільгова сума складає 2 502312,55 грн.

В підтвердження позивач надав рішення Асканія-Нова селищної ради 5 сесії селищної ради 8 скликання № 129 від 09.06.2017, яке набирає чинність з 01.01.2018.

Однак в п.4.7 рішення відсутнє встановлення пільг до комунальних підприємств Чаплинська районна рада Херсонської області ( т.2 а.с.161-164).

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області оскаржило зазначене рішення ради, вважаючи, що селищна рада безпідставно скасувала раніше встановлені пільги з земельного податку в порядку адміністративного судочинства до Херсонського окружного адміністративного суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі № 540/9/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зазначене рішення набрало законної сили після його перегляду у апеляційному порядку, що підтверджено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (т.3 а.с 34-36).

Судом встановлено, що 09.06.2017 Асканія-Нова селищної ради на 5 сесії селищної ради 8 скликання № 136 прийняла від 27.01.2017 рішення "Про внесення змін та доповнень до рішення селищної ради № 63 "Про внесення змін та доповнень до рішення 8 сесії селищної ради 7 скликання від 17.06.2016 № 101 "Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради" за яким у п.4.8 внести зміни, а саме: пільги щодо сплати земельного податку для фізичних і юридичних осіб і слова" "та Чаплинської районної ради Херсонської області" виключити (т.1 а.с.165-166).

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Колос" Чаплинська районна рада Херсонської області оскаржило зазначене рішення ради до Чаплинського районного суду в порядку адміністративного судочинства. Рішенням Чаплинського районного суду у справі №665/1770/17 позовні вимоги задоволені. Ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 10.12.2017 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дій рішення Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області № 136 від 09.06.2017 "Про внесення змін та доповнень до рішення 2 сесії селищної ради 8 скликання від 27.01.2017 року № 63 від 27.01.2017 "Про внесення змін та доповнень до рішення 8 сесії селищної ради 7 скликання від 17.06.2016 № 101 "Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради" до вирішення спору по суті.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 рішення Чаплинського районного суду від 19.06.2018 скасовано та скасовані заходи забезпечення позову ( т.3 а.с.34-36).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач, подаючи декларацію на початку 2017 року обґрунтовано відображав наявність пільг по сплаті земельного податку , починаючи з лютого 2017 року (підстава - рішення селищної ради № 63 від 27.01.2017 "Про внесення змін та доповнень до рішення 8 сесії селищної ради 7 скликання від 17.06.2016 № 101 "Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради"). Однак, пізніше після прийняття рішення Асканія-Нова селищною радою Чаплинського району Херсонської області № 136 від 09.06.2017, фактично зазначені пільги скасовані та у комунального підприємства виникли зобов`язання внести зміни до податкової декларації .

Позивач пояснив, що він такі дії не здійснив, оскільки оскаржив зазначене рішення та з 10.12.2017 дія рішення була зупинена в якості забезпечення позову.

Судом встановлено, що вищезазначені заходи забезпечення позову діяли з 10.12.2017 по 24.01.2019, як це витікає із вищезгаданої постанови апеляційної інстанції адміністративного судочинства у справі № 665/1770/17.

Статтею 50 Податкового кодексу України, вказано, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Однак, позивач після 24.01.2019 також не задекларував податкові зобов`язання та не сплатив земельний податок у відповідності до чинних рішень Аскания-Нова селищної ради за період з 01.07.2017 по 31.12.2017.

Зазначене також підтверджено листом Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 10.09.2019 за № 229/10/21-22-04-04-07 (т. 2 а.с.162).

Як витікає із зазначеного листа, контролюючий орган за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки донарахував земельний податок за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 у сумі 1 351 156,24 грн. та штрафні санкції у сумі 312 156,24 грн.

Що стосується 2018 року, то за рішенням селищної ради 5 сесії селищної ради 8 скликання № 129 від 09.06.2017, яке набирає чинність з 01.01.2018 року, взагалі не передбачались пільги для комунального підприємства "Колос". Зазначене рішення було оскаржене КП "Колос" у адміністративному порядку до Херсонського окружного адміністративного суду. На час судового розгляду позовної зави КП "Колос" щодо законності цього рішення, його дія не зупинялась.

При таких обставинах , у позивача були відсутні підстави у податковій декларації щодо сплати земельного податку зазначати пільги щодо сплати, не сплачувати земельний податок протягом звітного періоду.

Судом встановлено, що за податковою декларацією на 2019 рік Комунальне підприємство "Колос" відобразило щомісячне податкове зобов`язання у сумі 50126,7 грн.

Таким чином, на день прийняття спірного рішення за 1 квартал 2019 року сума земельного податку мала скласти 150 378 грн.

В матеріалах справи є докази сплати податкових зобов`язань позивачем за лютий-березень 2019 року, а саме платіжні доручення (т.2 а.с. 141-144). Також факт сплати підтверджено довідкою ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 12.06.2019 за № 10453/10/21-22-50-07 (т.1 а.с. 116).

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що аналіз стану виконання КП "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області податкових зобов`язань щодо сплати земельного податку свідчить про те, що ним за 2017 рік не сплачено земельного податку за липень-грудень у сумі 1 351 156,24 грн. та за період з січня по грудень 2018 року у сумі 2 502312,55 грн., тобто систематична несплата земельного податку протягом липня -грудня включно 2017 року та за весь 2018 рік мала місце з боку позивача.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право оренди (суборенди) земельної ділянки є речовими правами, похідними від права власності.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оскаржуватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті рішення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, встановлено, права селищних рад щодо розпорядження та вилучення земельних ділянок територіальних громад

За п.д статті 141 Земельного кодексу України, передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Суд прийшов до висновку, що в ході розгляду справи було доведено, що з боку позивача мало місце систематична несплата земельного податку, що надало право Аскания-Нова селищній раді, яка забезпечує реалізацію прав власності об`єктів комунальної власності, приймати рішення, за яким, на підставі п.д ст.141 ЗК України, припиняти права постійного користування земельними ділянками землекористувачам, які систематично не сплачували земельні податки. Також суд прийшов до висновку, що відповідач правомірно визнав такими, що втратили чинність державні акти на право постійного користування земельною ділянкою як наслідок припинення землекористування щодо земельних ділянок, відображених в п. 1 рішення селищної ради № 474 від 04.04.2019.

Посилання позивача на норми ст. 143 Земельного кодексу України із зазначенням, що примусове припинення прав на земельну ділянку можливе лише у судовому порядку безпідставне, оскільки зазначені норми регулюють правовідносини при наявності порушень перерахованих у цій статті а саме , передбачено примусові підстави для припинення прав на земельну ділянку, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Судові витрати у відповідності до ст. 129 ГПК України покласти на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись п.4 ст.202, ст.ст. 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених до суду комунальним підприємством "КОЛОС" Чаплинської районної ради Херсонської області.

2.Скасувати заходи забезпечення позову, які були запроваджені ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.08.2019 по справі № 923/313/19.

3.Залишити без розгляду позовну заяву Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.11.2019

Суддя Л.М. Немченко