Номер провадження: 22-з/813/299/19

Номер справи місцевого суду: 523/19130/16-ц

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Черевка П.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 (треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник») про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення,

встановив:

25.04.2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати іпотУ грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:

1.Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 , з часу реєстрації свого місця проживання, а саме з 04 жовтня 2013 року по цей час.

2.Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою кімната АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, та виселення.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 (треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник») про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати АДРЕСА_3 - задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 (треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник») про розірвання договору найму житлового приміщення, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати АДРЕСА_3 - залишено без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку у кімнати АДРЕСА_3 - залишено без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення з кімнати АДРЕСА_3 - задоволено.

Вказане рішення суду оскаржене у апеляційному порядку ОСОБА_1 та Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, 21 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. з підстав існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, а саме: на думку заявника, суддя вже сформувала свою думку по справі, оскільки рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року у справі №523/19455/13-ц, постановленим колегією суддів у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., суддів Сидоренко І.П., Цюри Т.В., було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, визнання протиправними і скасування рішення загальних зборів та ордеру на жиле приміщення, визнання такими, що не набули і не мають права користування жилим приміщенням та реєстрації місця проживання. На думку ОСОБА_1 , обидві справи є взаємопов`язаними, у зв`язку із чим суддя може бути упередженою при оцінюванні доказів у даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року визнано відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. - необґрунтованим. Апеляційне провадження зупиено. Справу передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

01 листопада 2019 року згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2019 року в Одеському апеляційному суді для вирішення питання про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 (треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник») про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення був визначений склад колегії суддів у складі головуючого судді - доповідача Черевка П.М.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України (визначення складу суду). Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч. ч. 1-3, 7, 8 ст. 40 ЦПК України).

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що основною підставою для відводу колегії суддів є можлива упередженість та необ`єктивність судді, існуючу «апріорі» через те, що суддя Погорєлова С.О. нібито вже сформувала свою думку по справі, оскільки рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року у справі №523/19455/13-ц, постановленим колегією суддів у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., суддів Сидоренко І.П., Цюри Т.В., було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, визнання протиправними і скасування рішення загальних зборів та ордеру на жиле приміщення, визнання такими, що не набули і не мають права користування жилим приміщенням та реєстрації місця проживання. На думку ОСОБА_1 , обидві справи є взаємопов`язаними, у зв`язку із чим суддя може бути упередженою при оцінюванні доказів у даній справі.

Разом з тим, вищенаведені обставини, виходячи зі змісту ст. 36 ЦПК України, не являються підставою для відводу судді.

Більш того, за правилами п. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Оскільки заявником не надано доказів щодо об`єктивності і неупередженості судді , тому підстави для відводу судді, передбачені ст. 36 ЦПК України, відсутні.

Необґрунтованими є твердження ОСОБА_1 щодо необ`єктивності та упередженості судді при розгляді даної справи, оскільки заявником не наведеного жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість та необ`єктивність судді Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О. при розгляді апеляційний скарг ОСОБА_1 та Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Враховуючи наведене і приймаючи до уваги, що заявник засновує свою заяву про упередженість та необ`єктивність колегії суддів на припущеннях, які не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, а дійсних обставин для задоволення відводу або самовідводу не встановлено, жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу колегії суддів Клджян Г.А. не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені підстави для відводу колегії суддів не ґрунтуються на законі, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 (треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник») про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду П.М. Черевко