ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/5124/19 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора КП «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни від 28.12.2018 № 44904808, яким скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Подоляки І.П. від 19.12.2018 з індексним номером 44720821.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2019 прийнято визнання відповідачем позову у повному обсязі. Адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни від 28.12.2018 № 44904808.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Експериментальний механічний завод» подало апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» та призначено до розгляду в судовому засіданні.

30.10.2019 в судовому засіданні, колегією суддів, протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити представникам позивача у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження у даній справі.

Після оголошення зазначеної ухвали, представниками ОСОБА_1 заявлено клопотання про відвід колегії суддів від розгляду даної апеляційної скарги, у зв`язку з упередженим ставленням колегії суддів до апелянта, що виразилось у наданні йому необгрунтованих процесуальних переваг, а саме, права на апеляційне оскарження судового рішення без наявності доказів порушення оскаржуваним рішенням прав апелянта у спірних правовідносинах.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання представниками ОСОБА_1 заяви про відвід колегії суддів та залишено її без розгляду.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача та представник відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 43 КАС України, визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Так, «особисто здійснювати», означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.

Статтею 44 КАС України, визначені права та обов`язки учасників справи. Так, згідно з частиною десятою вказаної статті якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, відповідно до вимог КАС України, позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту поданої позовної заяви убачається, що вона подана представником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 , проте, вона не містить його власноручного підпису, тобто, зазначене не дає змогу пересвідчитись у наявності повноважень у адвоката на подання (підписання) позовної заяви від імені позивача. Необхідно наголосити, що адміністративний позов підписаний від імені позивача із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле. (а.с. 13 т. 1)

Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене, дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом. Учасники справи повинні демонструвати повагу до суду.

Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, підпис представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Фесика К.О. на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, що не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява скріплена власноручним підписом повноважного представника. Позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні КАС України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення позовної заяви бо залишення позову без розгляду).

Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі № 826/811/17 (адміністративне провадження № К/9901/51505/18) дійшов аналогічного висновку, що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником. Дана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 620/3858/18 (адміністративне провадження № К/9901/16996/19).

Крім того, колегія суддів також звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах № 5027/805-б/2012 від 24.05.2018, № 922/743/17 від 03.05.2018 та ухвалах Верховного Суду № 922/1902/17 від 22.01.2018, № 922/743/17 від 26.01.2018.

У разі, якщо після відкриття провадження у даній справі, суд встановив, що позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано, застосуванню обов`язково підлягають положення п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Приписами п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши даний позов по суті, не залишивши його без розгляду після встановлення, що його не підписано, порушив норми процесуального права, що свідчить про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про залишення позову без розгляду, у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим положеннями КАС України.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 250, 315, 319, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2019 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 01.11.2019.