Справа № 417/8833/19

Провадження № 2-о/417/300/19

РІШЕННЯ

Іменем україни

"05" листопада 2019 р. смт Марківка

Марківський районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Дідоренко А.Е.,

за участю секретаря с/з - Колеснік В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Марківка заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Марківська державна нотаріальна контора, Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та факту смерті,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та факту смерті. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що вона з 1992 року почала проживати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Некрасовка Совєтського району Кримської області, однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

З часу спільного проживання вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права і обов`язки, піклувалися один про одного, тобто були фактично подружжям.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську помер - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , як цивільна дружина, здійснила його поховання.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина: на Ѕ частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку вони приватизували в рівних частках.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Тому, заявник вважає, що має право на успадкування майна, що належить померлому як спадкоємець четвертої черги. Спадкоємців попередніх черг не має.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Заявник зазначає, шо встановлення в судовому порядку факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу їй необхідно для оформлення спадщини в нотаріальній конторі.

Крім того, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську, тобто на території, яка визнана тимчасово окупованою територією. 11.06.2018 р. ОСОБА_1 було видане лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті за № 597 від 11.06.2018 р. Причиною смерті ОСОБА_2 зазначено набряк головного мозку та хронічний лімфолейкоз. 20.06.2018 р. заявник отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ..

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Представник заявника ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, до судового розгляду справи надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність та відсутність заявника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник заінтересована особа - Марківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки невідома, відзив не надав.

Представник заінтересована особа - Марківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з`явився, до судового розгляду справи надав заяву про розгляд справи без їх участі, відзив не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за слідуючих підстав:

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1ст.315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'єю є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З 1992 року ОСОБА_1 почала проживати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Некрасовка Совєтського району Кримської області, однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

З часу спільного проживання вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права і обов`язки, піклувалися один про одного, тобто були фактично подружжям.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданий відділом запису актів цивільного стану Слов`яносербського районного управління юстиції Міністерства юстиції ЛНР, актовий запис №383 (а.с.6). ОСОБА_1 , як цивільна дружина, здійснила його поховання.

Листом Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09.07.2019 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Луганськ, українського зразка, оскільки для підтвердження факту смерті пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження та смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на Ѕ частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та була приватизована разом з ОСОБА_1 в рівних частках, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 15.11.2005 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.11.2005 р., номер витягу 8975217 (а.с.9-10).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Тому, ОСОБА_1 має право на успадкування майна, що належить померлому як спадкоємець четвертої черги. Спадкоємців попередніх черг не має.

Факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в незареєстрованому шлюбі протягом двадцяти шести років підтверджується спільними фотографіями, відмітками про місце проживання за однією адресою у паспортах, у домовій книзі, даними про приватне спільне часткове володіння квартирою, в якій вони мешкали останнім часом, які містяться в свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 15.11.2005 р., у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.11.2005 р., технічному паспорті, виготовленому станом на 05.10.2005 р., довідкою про фактичне спільне проживання з померлою особою на день його смерті № 20.01-34/1 від 31.01.2019 р., актом про фактичне проживання з померлою особою на день його смерті № 20.01-33/1 від 31.01.2019 р., виданими адміністрацією Слов`яносербського району ЛНР (а.с.11-20).

Відповідно до п. 21постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менше як пять років до часу відкриття спадщини, судом необхідно враховувати правила частини 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

Факт реєстрації на момент смерті ОСОБА_2 лише з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та фотокартками (а.с.30-35).

Відповідно п.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є зокрема:

- лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі викладеного, суд вважає надані заявником документи, як доказ смерті особи належними та допустимими, не дивлячись на те, що установа, яка видала ці документи, знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України.

Згідно ч.2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами та отримання свідоцтва про смерть.

Приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України підлягає негайному виконанню.

Судові витрати на підставі ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 315-319, 354,430 ЦПК України, п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Марківська державна нотаріальна контора, Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та факту смерті,- задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка селища Сомнітєльний Ульчського району Н-Амурської області проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Некрасовка Совєтського району Кримської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 понад п`ять років (з 1992 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 - 10.06.2018 року).

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Некрасовка Совєтського району Кримської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Луганську Луганської області внаслідок набряку головного мозку та хронічного лімфолейкозу у віці 64 роки.

Роз`яснити заявникові, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині реєстрації факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області.

Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Суддя: А.Е. Дідоренко