Номер провадження: 22-ц/813/7284/19

Номер справи місцевого суду: 521/10750/19

Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

27 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, в якій просив визнати доньку його дружини ОСОБА_2 членом його сім`ї, на яку розповсюджуються пільги, передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як на члена сім`ї.

Проте, заінтересована особа відмовила йому в наданні таких пільг, вказавши, що буде мати такі пільги тільки в тому випадку, якщо проведе процедуру удочеріння. Оскільки у доньки його дружини є батько, то ОСОБА_1 не має права на отримання на неї пільг, оскільки у відповідності до п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України чітко встановлено, хто має пільги по оплаті житлово-комунальних послуг. При цьому, до вказаних осіб не належить донька дружини ОСОБА_1 від першої шлюбу.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі, та постановлення нової, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Разом з тим, до суду апеляційної інстанції в зазначений день і час: 25.10.2019 року, на 14.00 год. учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, однак надали суду заяви про розгляд справи в суді апеляційної інстанції в їх відсутність (а.с. 27-29).

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про необхідність слухання справи у відсутність її учасників, неявка яких до суду визнана судом неповажною, на підставі наявних у справі доказів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 268, 382 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З цих підстав, датою складення цього судового рішення є 04.11.2019 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із вимог, передбачених ч. 4 ст. 315 ЦПК України, та вказав, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право на отримання пільг по оплаті за житло та комунальні послуги, який повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, шляхом подання адміністративного позову в установленому законом порядку, а не в порядку окремого провадження.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується частково, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявнику необхідно встановити цей факт для встановлення права на отримання пільг на плату за житло та комунальні послуги. Заявник звертався з цього приводу до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та йому було відмовлено.

Тобто, із заяви вбачається, що між заявником і заінтересованою особою дійсно мається спір про право на отримання ОСОБА_1 відповідних пільг.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір має бути розглянутий в порядку позовного провадження, оскільки з заяви ОСОБА_1 . вбачається спір із Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради про право на отримання пільг.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що заявник прямо вказав в заяві про те, що встановлення цього факту необхідно для підтвердження саме права на отримання пільг на плату за житло та комунальні послуги.

В ч. 2 ст. 315 ЦПК України йдеться про умови, за яких можливе встановлення інших юридичних фактів, крім тих, які перераховані у ч. 1 ст. 315 ЦПК України. До таких умов віднесено:

1. Встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права.

2. Коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення,

3. Заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує юридичний факт,

4. Встановлення факту не посвідчується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку вбачається спір про право на отримання пільг по оплаті за житло та комунальні послуги, а тому ОСОБА_1 необхідно звертатись до суду в порядку позовного провадження.

З цих підстав, та у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд правомірно відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки з заяви про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Разом з тим, суд дійшов помилкового висновку про те, що дії заінтересованої особи можливо оскаржити тільки в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вимогами, не оскаржував дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради,як суб`єкта владних повноважень, а тому звернення до суду з адміністративним позовом є незаконним і передчасним .

Лише у разі оскарження дій або бездіяльності Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, позивач буде зобов1язаний звернутись до суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її частково спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено не у повній відповідності до вимог процесуального права.

У зв`язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виключити із мотивувальної частини посилання суду першої інстанції на те, що даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, шляхом подання адміністративного позову в установленому законом порядку.

В решті оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виключити із мотивувальної частини ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року посилання суду на те, що даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, шляхом подання адміністративного позову в установленому законом порядку.

В решті ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра