Справа № 2-а-90/10/2010р.

  ПОСТАНОВА                                  

  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

1 лютого 2010 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                                                                     Сенюх М.З.,

при секретарі                                                                             Головатюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року позивач звернувся в суд із позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у 2006-2008 роках та стягнення такої допомоги в сумі 3891,9 гривень, посилаючись на те, що він має статус дитини війни і, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, у зв’язку із тим, що Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, не одержував вказаного підвищення. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення вказаного закону про бюджет, яким обмежувались соціальні гарантії, позивач вважає, що має право на одержання недоплаченої суми пенсії за 2006-2008 роки, проте Управлінням йому у цьому відмовлено. Просить суд  відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача протиправними, стягнути доплату та зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу в подальшому.  

В судове засідання позивач не з’явився, а надіслав заяву, в якій просить справу слухати без його присутності, підтримав позов та просить його задовольнити.

Відповідач - представник  управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі в судове засідання не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте направив до суду заперечення, в якому вказує, що протягом 2006-2007 років не був визначений механізм  розрахунку підвищення пенсій, відповідно до  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і його виплата з державного бюджету не фінансувалась, а у 2008 році здійснювалась в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в порядку письмового провадження  відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України.

Суд, дослідивши  матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України і отримує пенсію за віком, а також має статус дитини війни, що підтверджується його пенсійним посвідченням №104741 з відміткою управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації  від  1.02. 2006 року.

Протягом 2008 року ОСОБА_1 як особі, яка має статус дитини війни,  Управлінням було нараховано і виплачено підвищення до пенсії в сумі 579,3 гривень, що підтверджено позивачем та визнано відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року із змінами, внесеними Законом від 19 січня 2006 року було установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року цю норму визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни також визнанні неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.    

Таким чином, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року, а п.п.2 п.41 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» - з 22 травня 2008 року.

ч.2 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь – які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Посилання відповідача у запереченні на відсутність бюджетних асигнувань не є доказом законності невиплати підвищеної пенсії, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання підвищення до пенсії, що прямо передбачено законом. Відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України суд вважає безпідставними посилання Управління на пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яким установлено розмір підвищення у 2008 році пенсій дітям війни у твердій грошовій сумі, оскільки це суперечить положенням статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачу повинна нараховуватись підвищена пенсія, чого не було зроблено через протиправну бездіяльність Управління, що полягала у невиплаті підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому законом для дітей війни.  

Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року зворотної дії в часі не мають, а дія положень Законів, що визнані неконституційними обмежується відповідним календарним роком, суд приходить до висновку, що  задоволенню підлягають вимоги позивача лише за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених у 2008 році сум в розмірі 579,3 гривень.

Відповідачем не порушено права позивача у 2006 році, так як виплата пенсій дітям війни за той період здійснювалась у межах, встановлених діючими на той час законодавчими актами, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Оскільки  Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» врегульовано питання виплати надбавки дітям війни, то позов в частині виплати допомоги позивачу за 2009 рік, не підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що у даному випадку має місце порушення прав позивача щодо невиплати підвищення пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених у 2008 році сум в розмірі 579,3 гривень, які підлягають захисту шляхом проведення нарахування та виплати коштів.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Відповідно до вимог ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що позивачу про порушення його прав стало відомо із засобів масової інформації, управління Пенсійного фонду в Лановецькому районі відмовило йому у виплаті коштів 26.11.2009 року, а тому строк звернення до суду позивач не пропустив.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. 6,11,158, 161,163,186 КАС України, ч.2 ст 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищеної пенсії відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протиправними.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за періоди з  9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з урахуванням виплачених у 2008 році сум, відповідно до положень cтатті 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок сум бюджетних призначень, виділених на дані цілі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Лановецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, а також апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Суддя (підпис)

Голова суду                                              ОСОБА_2

             Секретар суду                                     ОСОБА_3