02.07.07  

        Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                          Тел.678-853

26 червня  2007р.                                                                                                     справа №14/142

За позовом: Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, 03038, м. Київ, вул.Ямська,32

До відповідача: Фермерського господарства “Агроленд”, вул. Дружби 2/51, м. Бахмач

Про  стягнення  80466грн. 77коп.  

                                                  

                                                                      Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:  Борисенко Н.М. представник, довіреність №50 від 07.12.06р.

Від відповідача:  не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61897,52грн. за поставлене насіння на підставі договору №135 від 31.08.06р. та додаткової угоди від 25.09.06р. №158, і 18569,25грн. штрафу згідно п.4.2. договору.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №138-2-13/1 від 25.06.07р., в якому зазначив, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №135 від 31.08.06р. та має прострочену заборгованість перед позивачем, що 07.02.07р. відповідачу було направлено лист-вимогу з проханням перерахувати заборгованість в сумі 9939,30грн. за встановленим графіком, що згідно п.3.3. договору у разі невиконання покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості постачальник має право стягнути весь залишок заборгованості в порядку чинного законодавства, що договір поставки підписаний уповноваженими представниками сторін, які дійшли згоди за всіма істотними умовами, отже вимога позивача є правомірною та обґрунтованою та просив суд стягнути з відповідача весь залишок заборгованості та суму штрафу за порушення умов договору поставки насіння від 31.08.06р. №135.

          Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали господарського суду про порушення провадження по справі, про відкладення розгляду справи направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв’язку, що адресата немає дома.

          Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Позивачем подано довідку Головного управління статистики у Чернігівській області №469/04-1-10 від 26.06.07р., згідно якої Фермерське господарство „Агроленд” (код 32889090) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за юридичною адресою м.Бахмач, вул.Дружби,2, кв.51.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

31.08.06р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки насіння №135. Відповідно до п.1.1. договору постачальник (позивач по справі) зобов’язується поставити та передати у власність покупця (відповідача по справі) насіння озимих сільськогосподарських рослин, а покупець зобов’язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

25.09.06р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №158 до договору поставки №135 від 31.08.06р.

Згідно п.3.1 договору сторони визначили, що загальна вартість договору становить 92331,40грн, крім того ПДВ –18466,28грн., разом до оплати 110797,68грн.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу насіння озимої пшениці “Перлина лісостепу” і “Поліська 90” 1 репродукції по видатковій накладній №РН-О463 від 07.09.06р. на суму 65997,36грн. та насіння озимої пшениці “Подолянка” 1 репродукції по видатковій накладній №РН-О504 від 25.09.06р. на суму 22400,16грн., а всього на суму 88397,52грн., що менше суми договору –110797,68грн. Факт отримання товару підтверджується вказаними накладними та довіреностями ЯКГ№378176 від 07.09.06р. і ЯКГ№378179 від 25.09.06р.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.2. договору розрахунки проводяться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно: суму у розмірі 33239,30грн. на умові 100% передплати; суму заборгованості в розмірі 77558,38грн. покупець сплачує у 2006р. - 800грн. до 27 жовтня, 800грн. до 24 листопада, 800грн. до 29 грудня; у 2007р. - 800грн. до 26 січня, 800грн. до 23 лютого, 800грн. до 23 березня, 800грн. до 27 квітня, 800грн. до 25 травня, 800грн. до 22 червня, 800грн. до 27 липня, 69558,38грн. до 01 вересня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 26500грн., що підтверджується виписками банку від 25.09.06р. (6500,00грн.) і від 06.06.06р. (25000,00грн.).

У пункті 3.3. договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості ( в тому числі і за кожним строком окремо) постачальник має право стягнути весь залишок заборгованості у порядку згідно чинного законодавства.

Позивачем направлено відповідачу лист вимогу №138-2-14/19 від 06.02.07р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 61897,52грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у договорі п.3.2.2. чітко визначили строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого товару.

За зобов’язаннями з оплати товару грошовими коштами з визначеним строком виконання заборгованість у покупця виникає зі спливом строку виконання.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 23 травня 2007р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті про відправку кореспонденції на адресу господарського суду Чернігівської області.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи фактичну вартість отриманого відповідачем товару - 88397,52грн. і часткову його оплату у сумі 26500,00грн., суд доходить висновку, що на день звернення позивача до суду з боку відповідача рахується прострочена заборгованість за несплату грошових коштів за отримане насіння з терміном сплати у 2006р. - 800грн. до 27 жовтня, 800грн. до 24 листопада, 800грн. до 29 грудня; у 2007р. - 800грн. до 26 січня, 800грн. до 23 лютого, 800грн. до 23 березня, 800грн. до 27 квітня - у сумі 5600,00грн.

З огляду на викладене суд не приймає твердження позивача щодо наявності на час звернення до суду з позовною заявою з боку відповідача боргу з оплати за отриманий товар у сумі 61897,52грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду справи в суді, сторонами не подано доказів у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати відповідачем існуючої заборгованості.

За таких обставин, борг в сумі 5600,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч.4 ст.231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.2. договору за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує продавцю штраф у розмірі  30% від всього залишку заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача 18569,25грн. штрафу. Дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафу суд доходить до висновку, що штраф підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1680грн. розрахований від суми заборгованості –5600,00грн. В решті позову в частині стягнення штрафу відмовити у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 5600грн.00коп., в частині стягнення штрафу в сумі 1680грн.00 коп. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102грн.00коп. та 10грн.56коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Агроленд” (вул. Дружби 2/51, м. Бахмач, код 32889090) на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, (м. Київ, вул.Ямська,32, р/р 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ „Форум” МФО 300948 код 30518866) 5600грн.00коп. боргу, 1680грн.00коп. штрафу, 102грн.00коп. державного мита, 10грн.56коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 02.07.2007р.

          Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш