справа №2-а-75/2010

    ПОСТАНОВА

     Іменем України

26 лютого 2010 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

судді Снігурського В. В.

при секретарі Куриляк О. Г.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОСОБА_2 УМВС України Тернопільської області ОСОБА_3 Андрійовичапро оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся в суд з позовом про оскарження постанови відповідача ВО №083505 від 29 січня 2010 року про накладення адміністративного стягнення.

 В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав просить скасувати зазначену вище постанову, пояснив, що адміністративне стягнення накладено на нього неправомірно, так як він здійснив вимушену зупинку автомобіля у забороненому місці у зв’язку з раптовою поломкою його автомобіля: відмовили світлові прилади   та неможливістю продовжувати рух.

Відповідач, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, будь – яких заперечень чи клопотань не надав. Суд, враховуючи згоду позивача та в силу ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що справу необхідно розглянути без участі відповідача на підставі наявних матеріалів та доказів.

  Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

29 січня 2010 року відповідачем винесено постанову ВО № 083505 про притягнення  позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 255 гривень. У постанові вказано, що  ОСОБА_1 29 січня 2010 року в о 09 год. 20 хв. на 109 км автодороги Львів - Тернопіль здійснив зупинку автомобіля на посадочному майданчику для маршрутних транспортних засобів.

В свою чергу, позивач стверджує, що він змушений був здійснити  вимушену зупинку з незалежних від нього причин: у зв’язку з технічною поломкою автомобіля та неможливістю продовжувати рух, а зупинитися в іншому місці, не створюючи перешкоди для дорожнього руху було неможливо, в зв’язку з засніженістю узбічь дороги.

Будь – яких доказів в заперечення позову відповідач не надав, хоча був зобов’язаний їх надати.

Оцінивши наявні докази суд приходить до наступних висновків:

відповідно до вимог ч.2, ч.4, ч.6 ст.71 Кодексу  адміністративного судочинства України (КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, давати  пояснення, подавати докази,  заявляти  клопотання. В силу ст.ст.245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач при розгляді адміністративної справи не надав оцінки та належно не перевірив заперечення позивача про те, що його автомобіль раптово вийшов з ладу в зв’язку з поломкою і не міг продовжувати рух. Дані заперечення у оскаржуваній постанові відповідача не спростовані та не згадані, тобто постанова не мотивована.

Ч.1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальнсть за порушення вимог дорожніх знаків, в тому числі за порушення вимог дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена». Однак законодавство відмежовує від поняття «зупинка» поняття «вимушена зупинка». Згідно п.1.10. ПДР України вимушена зупинка — припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

Крім цього суд враховує складні погодні умови і погоджується, що позивач не міг зупинитися в іншому місці, не створюючи перешкод учасникам дорожнього руху.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, здійснив вимушену зупинку транспортного засобу, тобто в його діях був відсутній умисел на вчинення правопорушення і склад правопорушення відсутній, оскаржувана постанова є неправомірною і підлягає скасуванню, а адміністративну справу щодо слід закрити за відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення

Враховуючи вказане вище позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,11,71,86, ст.ст.160-163 Кодексу  адміністративного судочинства України, ст.ст. 122, 245, 247, 268, 280, 292-293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  суд,-    

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Скасувати постанову ВО №083505 від 29 січня 2010 року про притягенення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 255 гривень, як неправомірну.

Провадження у справі про  притягенення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо постанову не скасовано, після  закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Зборівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга - на протязі 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.   Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя         підпис                   З оригіналом згідно:

Суддя Зборівського

районного суду                 ОСОБА_4