Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 761/4489/18

провадження № 61-12367св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Телеканал «Інтер»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року в складі судді Лапчевської О.Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року Державна організація «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (далі -ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав») в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулась до

суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер» (далі - ПрАТ «Телеканал «Інтер»), у якому просила стягнути з останнього на свою користь та на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 148 920 грн.

Позов мотивовано тим, що ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» є організацією колективного управління та управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права. ОСОБА_1 є спадкоємицею автора музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1». ОСОБА_2 є автором музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Позивачі передали Агентству в колективне управління виключні майнові авторські права на твори та повноваження на судовий захист вказаних прав.

Зазначала, що ПрАТ «Телеканал «Інтер» в період з 20:31 по 22:49 19 липня 2017 здійснило публічне бездоговірне сповіщення вказаних вище музичних творів, без дозволу позивачів чи дозволу Агентства, тобто з порушенням вимог чинного законодавства та майнових авторських прав позивачів, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Агентство зверталось до відповідача з відповідним листом, в якому попередило останнього про відповідальність за вказані дії та заборону здійснювати публічне сповіщення вказаних вище музичних творів.

В подальшому, представник позивачів звернувся до відповідача з вимогою сплатити компенсацію за порушення майнових авторських прав, розмір компенсації представником позивача розраховано у відповідності до вимог статті 51, 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» з врахуванням часових меж звучання творів на відеозаписі. Проте відповідач відхилив вказану претензію в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року позов ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, залишаючи без задоволення позов ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виходив з того, що остання не є позивачем, оскільки звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського права (або) суміжних прав, а не своїх. Позивачем у таких випадках має бути суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, за захистом інтересів якого звернулася організація.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року повернуто без розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, тобто з порушенням порядку її подання, врегульованого підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції порушив гарантоване конституційне право заявника на апеляційний перегляд судового рішення, оскільки апеляційна скарга може бути подана як до місцевого суду, так і до апеляційного суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У липні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ПрАТ «Телеканал «Інтер» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року без змін, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону та постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 761/4489 з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу за позовом ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПрАТ «Телеканал «Інтер» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» є організацією колективного управління , яка діє на підставі Статуту, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 липня 2016 року № 1016, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22 серпня 2003 року.

8 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» укладено договір на управління майновими авторськими правами спадкоємця № 76023 (далі - Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 доручає Агентству здійснювати колективне управління майновими авторськими правами на твори, дозволяти або забороняти використання творів, а також збирати, розподіляти та виплачувати авторську винагороду за їх використання способами, передбаченими Договором.

До переліку вказаних творів входить, зокрема, музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».

При цьому, згідно пункту 7.1. Договору, Агентство має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових авторських прав спадкоємця на твори, переданих Агентству за даним договором, в тому числі шляхом фіксації фактів порушення авторських прав. У випадку виявлення порушень має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених авторських прав та здійснювати будь-які інші заходи для захисту прав спадкоємця та реалізації своїх повноважень по управлінню майновими правами згідно даного Договору.

21 вересня 2004 року між ОСОБА_2 та ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» укладено Угоду на управління майновими правами автора (далі - Угода), відповідно до умов якої автор надає

Агентству виключне право на управління своїми майновими правами на твори, в тому числі музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2».

При цьому, Агентство зобов`язується пред`явити претензії та позови від імені та на користь автора, з метою поновлення порушених прав автора та стягнення компенсації за порушення майнових прав автора, включаючи упущену вигоду в разі незаконного використання твору автора. Використовувати інші заходи захисту цих прав відповідно до чинного законодавства України (пункт 7 Угоди).

ІНФОРМАЦІЯ_3 з 20 год. 31 хв. до 22 год. 49 хв. представником Агентства Шульгою А.А. було здійснено фіксацію публічного сповіщення творів на відеокамеру Sony HDR-AS 50, які використовувались Телеканалом «Інтер» та належать до репертуару ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав», зокрема, творів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Представник позивачів направив відповідачу Претензію № 70, якою повідомив останнього про те, що Агентством було проведено відеофіксацію публічного сповіщення ефіру телеканалу «Інтер» ІНФОРМАЦІЯ_3 та виявлено факт публічного сповіщення музичних творів, зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2». При цьому, у місячний строк з дня отримання претензії просив перерахувати на поточний рахунок ДО «УААСП» компенсацію за порушення майнових авторських прав в розмірі 512 тис. грн.

У лютому 2018 року Державна організація «Українське агентство з авторських і суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідач відхилив вказану претензію в повному обсязі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року позов ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення.

ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав» звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» повернуто без розгляду.

При поверненні апеляційної скарги, апеляційний суд зробив висновок, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Подібні правові висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у справі від 20 червня 2018 року № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати і направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов