Справа 2-540/10р.

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

        25 січня  2010 року   Ковпаківський районний суд м. Суми  у складі

                                               судді -  Таран  С.А.

                                               при секретарі –   Строколіс  В.Г.  

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 , 3 особи : приватний нотаріус ОСОБА_4Є

Територіальний центр соціального захисту обслуговування пенсіонерів  та одиноких  непрацездатних  громадян « Берегіня», орган опіки та піклування Ковпаківської в м. Суми адміністрації   про визнання договору дарування   недійсним ,  

                                        В С Т А Н О В И В :

      Позивачка звернулася до суду про визнання договору дарування квартири  недійсним . Свої позовні вимоги вона мотивує тим , що квартира АДРЕСА_1  належала на праві власності  її бабусі  ОСОБА_5 та її батьку ОСОБА_6.  Батько ОСОБА_6 мешкав разом з бабусею ОСОБА_5 за вказаною адресою.  Бабуся ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 2групи , тяжко хворіла , потребувала  догляду.   Постільки батько також був непрацездатний , хворів , то  догляд за  бабусею виконувала працівник  Територіального центру  соціального обслуговування  пенсіонерів , одиноких непрацездатних громадян «Берегиня»  ОСОБА_3.   12 березня 2009 року її батько ОСОБА_6 помер.  Після його смерті вона дізналася , що  вказана квартира, в якій батько  мешкав разом з бабусею,  у 2008 році  була подарована  сину  робітниці   центру  Берегіня  ОСОБА_3 – ОСОБА_2.   Вважає, що  даний договір дарування є недійсним, постільки  бабуся на час видачі доручення  на  укладання договору та на період укладення самого договору  хворіла ,  вона за станом свого здоров»я не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати.  Батько опинився в такому стані  , що   уклав договір на вкрай  невигідних умовах,  він бажав укласти договір  з умовою догляду  за ним та  бабусею,  а не договір дарування ,   він помилявся   відносно   самого  укладеного договору дарування .  Просить визнати договір  дарування   вказаної квартири  недійсним.

        В судовому засіданні  позивачка та її представник позов підтримали .

        Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали . Пояснили, що ОСОБА_5 хворіла,  але вона розуміла значення своїх дій , керувала ними.  ОСОБА_6   вирішив подарувати квартиру   ОСОБА_2 , постільки знав , що вони  з матер»ю ОСОБА_3 ніколи б  їх не  покинуть у біді . ОСОБА_6 пропонував ОСОБА_3 подарувати її квартиру ,  а коли вона відмовилася  оформляти квартиру на себе , то він  вирішив подарувати квартиру  її сину ОСОБА_2 Та обставина ,  що син не був присутній при  укладенні   договору дарування, а приїхав лише підписати цей договір , не є підставою для визнання  цього договору недійсним.  Просять в задоволенні позову відмовити.

  Представники  3 особи   в судове засідання не з»явилися , просять справу слухати за відсутністю  представників.   Заінтересована  особа – приватний нотаріус   вважає ,що позов є необґрунтований , що ОСОБА_6 та  ОСОБА_5  виявили своє бажання подарувати ОСОБА_2 квартиру  і це  було їх   волевиявлення.  Вона не виясняла  ні у ОСОБА_5 , ні у  ОСОБА_6  причин оформлення договору дарування , ішла тільки мова про те ,що відповідачі   поставлять в квартирі  нові двері.

  Суд , вислухавши сторони , свідків ,  дослідивши матеріали справи, вважає ,що позов слід задовольнити.

  В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві  часткової сумісній власності ОСОБА_5 та її сину ОСОБА_6  по 1/ 2 частині  ( ас. 25 -27) .   ОСОБА_5І та ОСОБА_6  були зареєстровані та мешкали у вказаній квартирі , що підтверджується довідкою з місця мешкання ( а.с. 28) . Постільки ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи , мала ряд захворювань , не мала працездатних дітей  , згідно медичних  висновків,  вона потребувала стороннього догляду , то  територіальним  центром  соціального обслуговування   пенсіонерів  надавалися послуги  по обслуговуванню на дому  ОСОБА_5   Для виконання цієї  послуги  у 2004 році була направлена  до ОСОБА_5 робітниця центру  ОСОБА_3.  

   10 листопада 2008 року  між ОСОБА_6 , який діяв від свого імені так і від імені своєї матері   ОСОБА_5  за дорученням , посвідченим 3.11. 2008 року  приватним нотаріусом ОСОБА_4    та ОСОБА_2  був укладений договір дарування  квартири АДРЕСА_3  ,  даний договір був посвідченим приватним нотаріусом  ОСОБА_4  

    В судовому засіданні  було встановлено ,що   ОСОБА_5  тривалий час хворіє, є інвалідом 2 групи ВОВ,   вона має ряд  захворювань , в тому  числі  вона     з 2004 року   хворіла на церебральний атеросклероз 11 ст. з артеріальною  гіпертензію, що підтверджується висновком лікаря у 2004 році ( а.с.  40)   У серпні 2008 році  при огляді  ОСОБА_5  лікарем  психіатром  було встановлено ,  що ОСОБА_5  має захворювання  -   деменція внаслідок   судинного захворювання   головного мозку.

     Свідок ОСОБА_7  в судовому  засіданні пояснив, що  він є сусідом ОСОБА_5 та ОСОБА_6   У лютому 2009 році він розмовляв  з ОСОБА_5  , вона не розуміла значення своїх дій .              

     Свідок ОСОБА_8  підтвердив  в судовому засіданні , що  ОСОБА_6  жив з ОСОБА_5І.ё до них ходила   ОСОБА_3 ,  ніхто не знав ,що був оформлений договір дарування  квартири ,  ОСОБА_6 дуже пив перед смертю, він був пригнічений ,   ОСОБА_5 дуже хворіла.

     Свідок  ОСОБА_9  в судовому засіданні  пояснила , що  вона  у серпня 2008 року доглядала за ОСОБА_5  , її    запросив    доглядати ОСОБА_6 , вона   кормила ОСОБА_5 ,  прала одяг , мила її, ОСОБА_10   не розмовляла ї нею, а коли розмовляла , то казала про війну.   Вона чула розмову ,що ОСОБА_6  казав ,що слід вияснити у   родича ОСОБА_8 , чи не будуть вони  доглядати  за бабусею  за право  на спадщину.

      Свідок ОСОБА_11 пояснила  в судовому засіданні ,що  з весни  до  літа 2008 року вона доглядала за ОСОБА_5,  вона  дуже  хворіла , у  ОСОБА_6 була зламана рука  і він не міг доглядати мати, він дуже хвилювався за матер»ю.

      Згідно висновку проведеної   судово - психіатрічної  експертизи  встановлено, що  ОСОБА_5  на період видачі доручення на дарування квартири  та на   час укладення  договору дарування  , тобто на листопада 2008 року   виявляла ознаки  атеросклеротичної деменції, вона не могла  усвідомлювати  значення  своїх дій  та керувати ними.  ( а.с. 83-85)

       У суду не має підстав  не довіряти висновкам даної експертизи, ці висновки підтверджуються  також висновками  судово-психіатрічної експертизи  від  7 травня 2009 року  де також вказано , що  ОСОБА_5І  хворіє на   деменцію з серпня 2008 року  і на даний час є недієздатною.  Висновок експертизи також підтверджується іншими вищевказаними  доказами.

      Згідно ст.. 225 ЦК України  правочин , який дієздатна   фізична особа  вчинила в момент , коли вона не усвідомлювала  значення своїх  дій  та ( або) не  могла керувати ними , може бути визнаний судом недійсним  за позовом цієї особи , а в разі її смерті  - за позовом інших осіб , чиї цивільні права  або інтереси порушені.  У разі наступного  визнання  фізичної особи  , яка вчинила  правочин  , недієздатною  , позов  про визнання  правочину  недійсною  може  пред»явити її  опікун .  

     Постільки на час видачі доручення та  укладання договору  дарування , ОСОБА_5 не розуміла значення своїх дій і не могла ними  керувати , то  на підставі ст.. 225 ЦК України  вказаний договір  слід визнати недійсним.   Недійсним є  також доручення,  видане  ОСОБА_5  від 3.11. 2008 року  від імені ОСОБА_5  ОСОБА_6   на вчинення  від її імені  правочину , а саме подарувати  частку квартири  № 28  по вул.. Газета Правда  

№  12  в м. Суми , постільки на час  оформлення та видачі цього доручення ОСОБА_5  не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати.          

      12 березня 2009 року помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть ( а.с. 16) Після його смерті відкрилася спадщина на майно померлого. Спадкоємцями на дане майно є його мати  ОСОБА_5  та  його донька ОСОБА_12, що підтверджується   свідоцтвом про народження ОСОБА_6  та свідоцтвом про народження ОСОБА_12 ( а.с. 14, 15) .

      ОСОБА_12 пред»явила позов   про визнання договору дарування частини квартири АДРЕСА_4  від 10.11. 2008 року недійсним з підстав того , що,  знаходячись в тяжкому матеріальному  сімейному стані , батько ,  укладаючи договір  дарування,   помилявся щодо фактичних обставин  цього договору , які мали  істотне значення.  

     Згідно ст.. 229 ЦК України  , якщо особа, яка вчинила  правочин , помилилася щодо   обставин , які мають  істотне значення , такий правочин  може бути визнаний судом  недійсним.  Істотне  значення має помилка щодо природи правочину , прав та обов»язків сторін , таких  властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.  Помилка щодо  мотивів правочину  не має істотного значення, крім випадків встановлених законом.

     В судовому засіданні було встановлено , що  ОСОБА_6  , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкав разом зі своєї матер»ю   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у  квартирі АДРЕСА_5 .  ОСОБА_5 дуже хворіла , була інвалідом 2 групи,   потребувала   стороннього догляду, ОСОБА_6 не міг повноцінно  доглядати  за матер»ю, а у 2008 році   у нього була зламана  рука і він  опинився в дуже скрутному становище, в тому числі і матеріальному  .  Він весь час  шукав людей , які б за право  спадкування доглядали за матер»ю, вели  господарство , допомагали йому.  Він звертався за допомогою  до рідних, просив ОСОБА_3  договоритися з ким-то  з приводу  цього  питання.  Постільки таких людей не було, він звернувся до  ОСОБА_3  з  пропонування укладення такого  договору з нею, постільки вона відмовилася оформляти договір саме на її ім»я  ,  він  запропонував  замість ОСОБА_3  переоформити квартиру на її сина ОСОБА_2

    В судовому засіданні вказані факти підтвердили   ОСОБА_3 та ОСОБА_2  на попередньому розгляді справи .    ОСОБА_2  пояснив ,що  його мати  доглядала ОСОБА_5 , і на її прохання він інколи привозив продукти  харчування в цю сім»ю,  коли ОСОБА_6  запропонував   йому квартиру , домовилися ,що  мати буде  доглядати , а він буде приносити продукти харчування,  ОСОБА_6  прохав  оплатити кредит ,  сплатити борги, він  не  домовлявся  з ОСОБА_6 про квартиру , розмови вела його мати. Він прийшов до нотаріуса , підписав договір  , перед цим з ОСОБА_6 він не розмовляв у нотаріуса.

    ОСОБА_3  в своїх  запереченнях  на позов  і  в судовому засіданні  пояснила ,що  у жовтні 2008 року у ОСОБА_6 дуже хворіло серце, він не міг доглядати  за матер»ю , її відправили до родичів  у м.  Тростянець, стали оформляти   її до будинку – інтернату .  ОСОБА_6 наймав людей  по догляду за матер»ю , але вони довго не затримувалися , робота була важка.    Квартира була у  поганому стані . двері підпиралися палкою , прийшло  повідомлення  про можливість відключення  електроенергії та газу . сантехніка  вийшла зі строю, води не було ,  телефон не працював , на ОСОБА_6  було оформлено 4 кредиту, він не міг їх оплатити.  ОСОБА_6 не міг сам доглядати  за ОСОБА_5 .   Він посилав її до своїх родичів ,з проханням  догляду за  матер»ю та ним  за умови ,що він залишить  квартиру у спадщину   Родичі відмовилися , тоді ОСОБА_6 запропонував її подарити квартиру , ніяких умов він не ставив , він був  упевнений ,що вона буде доглядати за ним та матер»ю.  Вона відповіла, що після  переоформлення квартири на неї,  слід   буде переоформити квартиру на   сина, тоді він  запропонував, щоб оформити квартиру на її  сина. Ніяких умов  не ставилося.  У нотаріуса вона питала, що краще оформити договір  дарування чи договір довічного утримання .  Домовлялися ,що вона буде доглядати  їх до самої смерті.  З сином  у ОСОБА_6   ніяких домовленості  відносно квартири не було.  Вони заплатили  борг за кредит ОСОБА_6 біля 1000 грн.,  поміняли колонку ,заплатили заборгованість по   комунальним  послугам.   Вона доглядала за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ходила до них через день , вона також поховала ОСОБА_6    Коли нотаріус оформляв  доручення  від імені ОСОБА_5 , то в її присутності   виясняв у ОСОБА_5,   чому вирішила подарувати квартиру , ОСОБА_5 сказала ,що ніхто не хоче доглядати просто так.

   В судовому засіданні було встановлено, що 12 березня 2009 року  ОСОБА_3 на ім»я ОСОБА_6 сплатила  заборгованість по кредиту у сумі  700грн., що підтвердила в судовому засіданні  ОСОБА_3 та підтверджується квитанціями  Приватбанку. ( а.с. 39)  19.11. 2008 року  ОСОБА_3 сплатила також заборгованість по комунальним послугам  по даній квартирі на жовтень 2008 року у сумі 679грн. ( а.с. 43)

     Аналізуючи вказані  докази, суд вважає , що  ОСОБА_6 , знаходячись в важкому сімейному,  матеріальному стані , внаслідок  своєї хвороби , хвороби матері , внаслідок  похилого віку , юридичної  необізнаності помилявся  щодо обставин угоди , яку він уклав з ОСОБА_2  та які мають  істотне значення , оскільки його дії не відповідали  його волі.  Він весь час намагався розшукати  людей , які  б змогли виконувати  оплатний догляд за ним та його матер»ю,  вести господарство, допомогти їм матеріально.   Маючи борги за комунальні послуги , борги по кредиту ,  не маючи доходів для  існування , для догляду за матер»ю, він в цей час  згідно вказаного договору  позбавляється  єдиного свого майна – це квартири.    ОСОБА_6 мав намір  передати   права власності на своє майно  взамін  надання постійної необхідної  допомоги , догляду , матеріального забезпечення.  Він не мав намір  передати  право власності  ОСОБА_2  безоплатно.  Дані обставини  підтверджується вищевказаними обставинами  і тим , що   вказаним  договором передбачено  збереження  права довічного  безоплатного проживання  в спірній  квартирі  дарувальників , тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_5     Фактично  після оформлення договору дарування  в спірній квартирі  залишилися мешкати ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 , ОСОБА_2 не вселявся у спірну квартиру  і  тільки після смерті ОСОБА_6 та   коли ОСОБА_5 забрали  її родичі , ОСОБА_3   впустила в квартиру своїх родичів для проживання.  

   Згідно ст.. 722 ЦК України  право власності обдарованого на дарунок виникає   з моменту його прийняття.  Вказана квартира фактично не передавалася   ОСОБА_2   Ця квартира  однокімнатна , при збереженні права ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на проживання  у вказаній квартирі , ОСОБА_2  з моменту оформлення договору дарування і  до цього часу не вселився у спірну квартиру.                      

    Крім того ,  ОСОБА_3  працювала   центрі соціального захисту  обслуговування  пенсіонерів  і   на підставі своїх посадових обов»язків , вона не  могла укладати  договору довічного  утримання  ні на себе , ні на своїх родичів,  суд вважає ,що тим паче вона не мала права  укладати договір дарування  на свого сина.  

   За таких обставин суд  приходить до висновку ,що  ОСОБА_6  фактично мав намір укласти договір довічного утримання , при укладання  угоди дарування   він помилявся  відносно  природи цієї   угоди, тому  на підставі ст.. 229 ЦК України  суд вважає  необхідним  визнати договір дарування квартири  АДРЕСА_3 недійсним.    

     Згідно ст.. 216  ЦК України  недійний правочин  не створює  юридичних наслідків, крім тих ,що пов»язані з  його недійсністю.  У разі недійсності  правочину  кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні  у натурі  все ,що вона одержала  на виконання  цього правочину .   суд вважає , що постільки договір дарування  квартири АДРЕСА_6 є недійсним , то  право власності на вказану квартиру  слід   повернути   на ім»я ОСОБА_6 та ОСОБА_5    

     На підставі викладеного та , керуючись ст. ст. 216 ,  225, 229 ЦК України , ст. ст.11, 60,88,  213-215, 216,   218 ЦПК України , с у д

                                                 В И Р І Ш И В :

     Визнати договір дарування квартири  АДРЕСА_4 , укладений  10 листопада 2008 року  між  ОСОБА_13 , який діяв від свого імені та імені ОСОБА_5 за дорученням  , посвідченим приватним  нотаріусом  Сумського нотаріального  округу ОСОБА_4Є  за № 2420, та ОСОБА_2, посвідченим  приватним нотаріусом Сумського   нотаріального округу ОСОБА_4Є  за № 2493,    недійсним.

     Визнати  недійсним доручення від 3 листопада 2008 року від імені ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_13  , посвідчене приватним нотаріусом Сумського нотаріального округа ОСОБА_4 за № 2420

     Визнати право власності по Ѕ частині  на квартиру  АДРЕСА_3 за ОСОБА_6 та ОСОБА_5    

    На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський райсуд м. Суми  шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження рішення на протязі 10 днів з дня оголошення рішення  та подання після чого на протязі 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження  апеляційної скарги   .

       СУДДЯ:                        ТАРАН С.А.