Справа № 1-85/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:                            Лазарів О. Б.

секретаря:                                Дунди Л.Р.,

прокурора                                                 Чепіля Ю.Д.,

захисників                                                ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого                                              ОСОБА_4,

представника потерпілого                      ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення :

        ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та   жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,   українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого,  непрацюючого, раніше  несудимого,

        у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.3, 289 ч.3, 357 ч.3 КК України,-

встановив:

    Підсудний ОСОБА_6 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення; незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, з проникненням у приміщення; а також вчинив незаконне заволодіння важливими особистими документами.

 З лочини  вчинено за наступних обставин.

Так, на початку січня 2004 року підсудний ОСОБА_6, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом та майном потерпілого ОСОБА_4, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 та особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження. ОСОБА_6,   ОСОБА_7 та соба, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження прибули на територію гаражно-будівельного кооперативу №16, що по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську, до гаражу №33, в якому зберігався автомобіль ОСОБА_4, та наперед визначили приблизний час прибуття ОСОБА_4 на транспортному засобі.  Після цього, 13 січня 2004 року, приблизно о 17-00 год., ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження прибули у вказаний гаражно-будівельний кооператив. Там, ОСОБА_6 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, одягнувши заздалегідь підготовлені маски та халати, сховалися між металевими гаражами неподалік в'їзду у гаражний кооператив, а ОСОБА_7 зайшов на територію кооперативу і залишився очікувати прибуття ОСОБА_4   Приблизно о 20-00 год. в гаражно-будівельний кооператив № 16 на власному автомобілі ?уді А4”, д.н. НОМЕР_1, приїхав ОСОБА_4, який залишив автомобіль у приміщенні гаражу №33, зачинив його, і направився до виходу з території кооперативу. ОСОБА_7, помітивши ОСОБА_4, за допомогою мобільного телефону повідомив про це ОСОБА_6 та собу, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, які очікували потерпілого, а сам залишився на території гаражно-будівельного кооперативу спостерігати за обстановкою. Коли ОСОБА_4 вийшов за територію гаражно-будівельного кооперативу і проходив повз гараж №29, ОСОБА_6 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження напали на нього і стали наносити удари руками по голові. Поваливши його на землю, одягнули на голову поліетиленовий мішок, щоб у такий спосіб позбавити можливості бачити та орієнтуватися у просторі . Діючи всупереч волі потерпілого, вони затягнули ОСОБА_4 в безлюдне місце між металевими гаражами, і, з метою нейтралізації опору та обмеження руху, схопили руками за шию та затиснули рот, спричинивши йому фізичний біль і психічні страждання. Внаслідок цього ОСОБА_4 були спричинені легкі тілесні пошкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, струсу головного мозку, синців на ділянках голови, лівої кисті, лівої гомілки, садна в ділянці 3-го пальця правої кисті. Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_6 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження  відкрито викрали з рук ОСОБА_4 ключі від автомобіля і гаража, мобільний телефон ?оторола V 3690” із стартовим пакетом, вартістю 600 грн., а також незаконно заволоділи важливими особистими документами потерпілого - посвідчення водія  серії ІВА №115889 і талон до посвідчення водія серії ІВА № 295889, видані 21.03.2001 року Калуським МРЕВ ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області на ім'я ОСОБА_4, медичну довідку водія серії МДВ № 121762, видану 15.05.2003 року Івано-Франківським обласним наркологічним диспансером на ім’я ОСОБА_4, технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2, серії ІВС № 205204, виданий 10.01.2003 року Івано-Франківським МРЕВ ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, довідку про маркування даного автомобіля.  Після цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з відома особи, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження направилися до гаража № 33 гаражно-будівельного кооперативу № 16, де, за допомогою викрадених ключів відчинили двері, проникли в середину і незаконно заволоділи автомобілем ОСОБА_4 ?уді А4”, д.н. НОМЕР_1.   Особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження в цей час залишився з ОСОБА_4 і силою утримував його, щоб той не міг втекти або чинити опір.   Після цього, ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_6 поруч, і виїхали за територію гаражно-будівельного кооперативу. Навпроти металічного гаража №29 ОСОБА_6 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, всупереч волі потерпілого, силою затягнули ОСОБА_4 в салон автомобіля. Утримуючи його за допомогою фізичної сили, завдаючи йому фізичних страждань, вони направилися в напрямку с.Тязів Галицького району. На проїзній частині дороги між селами Тязів та ОСОБА_8 району ОСОБА_7 зупинив автомобіль, після чого ОСОБА_6 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, утримуючи ОСОБА_4 руками, насильно вивели його із салону автомобіля. На вулиці, застосувавши фізичне насильство, шляхом здавлення шиї руками, у присутності ОСОБА_7, вони відкрито викрали його у потерплого дублянку вартістю 1500 грн., і залишили ОСОБА_4 на проїзній частині дороги. Після цього, діючи згідно заздалегідь розробленого плану, направилися в с.Демешківці Галицького району. Там ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження заховали викрадений автомобіль “Ауді А4” у приміщенні сараю на території подвір'я ОСОБА_9, що по вул.Галицькій, 28. Разом з автомобілем ?уді А4”, ОСОБА_6,  ОСОБА_7 та особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження викрали майно, яке знаходилось у салоні і багажнику, а саме: 1) автомобільний пристрій для заряджання мобільного телефону марки ?іменс”, вартістю 70 грн.; 2) сонячні окуляри вартістю 30 грн.; 3) рулетка для вимірювання довжиною 2 м., вартістю 1 грн.;  4) 10 аудіокасет, вартістю 70 грн.; 5) металічний нікельований штопор для блокування коробки передач та кріплення до нього, вартістю 90 грн.; 6) розкладний ніж, вартістю 5 грн.; 7) розкладна аптечка червоного кольору з медикаментами, вартістю 100 грн.; 8) аварійний знак, вартістю 30 грн.; 9) пластмасова папка коричневого кольору з кресленнями, вартістю 20 грн.; 10) два одіяла зеленого кольору, вартістю 10 грн.; 11) вогнегасник, вартістю 150 грн.; 12) дві пластмасові банки з розпилювачами склоомивачів, вартістю 30 грн.; 13) домкрат, вартістю 150 грн.; 14) поліетиленова упаковка з набором металічних ключів, вартістю 50 грн.; 15) балонний ключ, вартістю 10 грн.; 16) запасне колесо на титановому диску з гумовим скатом фірми ?ішелін”, вартістю 500 грн.; 17)  сокира,  вартістю 15 грн.; 18) набір ліків, вартістю 105 грн., а всього майна на загальну суму 1436 грн.  Таким чином, ОСОБА_6 у співучасті з ОСОБА_7 та особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження  під час розбійного нападу заволоділи майном потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 3536 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 суду пояснив, що з ОСОБА_7 та особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження він був знайомим, оскільки з ними товаришував. Так само він був знайомий з потерпілим ОСОБА_4 з яким тривалий час проживали по сусідству. 13.01.2004 року ОСОБА_6 бачився з ОСОБА_7, оскільки того дня заходив додому до останнього.  Підсудний також зазначив, що 13.01.2004 року приблизно від 15-00 год. - 17-00 год. до ранку він був в своєї знайомої ОСОБА_10 в гостях, а тому фізично не міг вчиняти ніякого злочину. В подальшому 25.01.2004 року його було затримано працівниками міліції, де в Пасічнянському МВ УМВС до підсудного застосовували фізичний та психічний тиск та просили зізнатися у викраденні автомобіля ОСОБА_4  

       Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_6 свою вину не визнав, його вина у вчиненому доводиться сукупністю таких доказів.

 Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4, суду зазначив, що в 13 січня  2004 року приїхав у гараж, щоб поставити автомобіль. Повертаючись з гаража, на відстані приблизно 100 метрів від нього до потерпілого підбіг невідомий чоловік в масці  та збив його з ніг вдаривши рукою в потилицю. Коли потерпілий намагався піднятись,  до нього підбіг ще один чоловік, і вони обоє, почали обшукувати потерпілого, надівши на голову поліетиленовий пакет, забрали ключі від автомобіля, документи, мобільний телефон. При цьому один з нападників був одягнений в чорний халат з червоними квітами. Через якийсь час приїхав автомобіть потерпілого, нападники насильно затягли його в салон автомобіля і повезли в невідомому напрямку. Через деякий час машина зупинилася, в потерпілого забрали дублянку, вивели  на вулицю та залишили край дороги. Як пригадав потерпілий, під час руху автомобіля, по розмові між нападниками він зрозумів, що їх було троє.  

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_7 є її племінником та він часто проїжджав до свідка в гості. В січні місяці 2004 року свідок виявила в своєму сараї чужий автомобіль. Свідок думала, що то автомобіль когось з родичів. У зв”язку з тим, що пройшло багато часу свідок не змогла пригадати хто забрав вказаний автомобіль.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що ввечері 13.01.2004 р., заїжджаючи на автомобілі у власний гараж, помітив двох невідомих, які ховалися за гаражами. Вказані особи були в шапках. Свідок підтвердив, що коли він повертався додому, то він бачив, що гараж ОСОБА_4 був відчинений, і там стояв його автомобіль з заведеним двигуном. Прийшовши додому, свідок перетелефонував до квартири ОСОБА_4, де батько потерпілого повідомив, що хлопці кладуть автомобіль до гаражу.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що проживає по сусідству з ОСОБА_9 в с.Демешківці Галицького району Івано-Франківської області. Приблизно в середині січня 2004 року, увечері, знаходячись дома, почула на вулиці шум, помітила світло фар. Свідок подумала, що до неї хтось приїхав. ОСОБА_12 підтвердила, що на подвір’ї ОСОБА_9 були якісь невідомі хлопці, приблизно 3-4 чоловік. Як пізніше виявилось автомобіль на якому вони приїхали був викрадений. Крім цього, свідок підтвердила, що згодом працівники міліції біля воріт знайшли номерний знак від автомобіля.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_13, свідок ствердив, що він працює таксистом. 20 січня 2004 року, приїхавши на виклик, побачив знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 З ними був незнайомий хлопець. Коли вони сіли в автомобіль, ОСОБА_6 попросив відвезти ОСОБА_7 та незнайомого хлопця в м.Галич. Поїхали в м.Галич, а потім, на прохання ОСОБА_7, заїхали в два села поблизу м.Галича. В одному з сіл ОСОБА_7 зайшов у будинок і вийшов з старою жінкою. Хто ця жінка – не знає. Після цього повернулися в м.Івано-Франківськ. 22 січня 2004 року знову возив ОСОБА_7 в Галицький район.

Відповідно до пояснень ОСОБА_7 оголошених в судовому засіданні, останній в деталях розповів про обставини викрадення автомобіля потерпілого ОСОБА_4 разом з підсудним ОСОБА_6 та особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження.

Згідно вироку Івано-Франківського міського суду від 08.12.2004 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.3, 289 ч.3, 357 ч.3 КК України та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Зокрема, судом доведено винність останнього в тому, що він разом з ОСОБА_6 та особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження 13.01.2004 року близько 20-00 год. на території гаражно-будівельного кооперативу напали на потерпілого ОСОБА_4, почали наносити удари потерпілому.  При цьому, вказані особи заволоділи автомобілем потерпілого марки “Ауді А4”, д.н.з.НОМЕР_1, який згодом залишили в приміщенні сараю на території подвір”я ОСОБА_9 в с.Демешківці Галицького району. Крім цього, вони заволоділи особистими речами потерпілого, які були всередині автомобіля, дублянкою потерпілого та його документами (а.с.136-138 т.2).  

Відповідно до протоколів огляду місця події від 13.01.2003 року та від 14.01.2004 року та фототаблицями до них, встановлено та оглянуто місця вчинення злочинів – територія гаражно-будівельного кооперативу №16, що в с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, де на снігу виявлено два сліди протектора шини, чорну в’язану шапку і ключ від гаража потерпілого та відрізок дороги “Івано-Франківськ-Львів” між селами Тязів і ОСОБА_8. Під час огляду місця події потерпілим працівникам міліції ОСОБА_4 було видано поліетиленовий пакет, який йому одягли на голову під час вчинення злочинів (а.с.5-11 т.1).

Протоколами огляду речових доказів від 20.01.2004 року оглянуто та описано речові докази – виявлені при огляді місць подій ключ від гаража та в’язана шапка ( а.с.25-26 т.1)

З протоколу пред'явлення для впізнання від 23.01.2004 року слідує, що ОСОБА_9 впізнала автомобіль НОМЕР_2, як такий, що з 15.01.2004 року зберігався на території її подвір'я в с.Демешківці, вул.Галицька, 28, Галицького району Івано-Франківської області, і який 22.01.2004 року звідти забрав ОСОБА_7 (а.с.37 т.1).

Протоколом огляду місця події від 23.01.2004 року та фототаблицями до нього  оглянуто та описано подвір'я ОСОБА_9 що знаходиться в с.Демашківці, вул. Галицька, 28, Галицького району Івано-Франківської області, під час якого вилучено зразки сухої трави.

Згідно протоколів  огляду  та  затримання  транспортного засобу від 22.01.2004 року зафіксовано факт затримання працівниками Галицького РВ УМВС автомобіля НОМЕР_2., з  салону якого вилучено суху траву.

 Відповідно до явки з каяттям від 27.01.2004 року написаної ОСОБА_7 слідує, що останній добровільно зізнався у тому, що 13.01.2004 року разом ОСОБА_6 та особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження вчинив напад на потерпілого ОСОБА_4, з метою заволодіння його автомобілем.

З протоколу обшуку від 27.01.2004 року слідує, що при проведенні обшуку в помешканні ОСОБА_9 за адресою с. Демешківці, вул.Галицька, 28, Галицького району Івано-Франківської області, під зовнішньою огорожею господарства між штахетами огорожі працівниками міліції було виявлено державний номерний знак НОМЕР_1. (а.с.113-114 т.1).

Протоколом огляду речових доказів від 29.01.2004 року оглянуто та описано речовий доказ – виявлений при обшуку житла ОСОБА_9 зігнутий державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.115 т.1).

З протоколу обшуку від 28.01.2004 року слідує, що при проведенні обшуку в помешканні ОСОБА_6 за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 14/89, було виявлено халат чорного кольору (а.с.125-126 т.1).

Протоколом огляду речових доказів від 29.01.2004 року  оглянуто та описано речовий доказ – виявлений при обшуку житла ОСОБА_6 халат чорного кольору (а.с.127 т.1).

З протоколу пред'явлення для впізнання від 30.01.2004 року, слідує, що ОСОБА_4  впізнав халат, вилучений з житла ОСОБА_6, як такий, що був одягнений на
одного з осіб, які напали на нього і викрали автомобіль (158-159 т.1).

Протоколом огляду речових доказів від 02.02.2004 року оглянуто та описано речовий доказ – виданий 13.01.2004 року потерпілим ОСОБА_4 поліетиленовий пакет.

З висновку експерта № 136 від 23.02.2004 року слідує, що суха трава, вилучена з автомобіля НОМЕР_2, містить сухі рослини двох видів, що мають комплекс співпадаючих ознак з рослинами, що містяться в зразку трави, вилученої 23.01.2004 року з подвір’я ОСОБА_9; суха трава, вилучена з автомобіля НОМЕР_2, могла раніше складати одне ціле з сіном з подвір’я ОСОБА_9

З висновку експерта №69-д від 04.03.2004 року, вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 мались наступні тілесні ушкодження: закрита внутрішньочерепна травма у вигляді струсу головного мозку, синці в ділянках голови, лівої кисті, лівої гомілки, садно в ділянці 3-го пальця правої кисті, які утворились від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути кулаки; закрита внутрішньочерепна травма у вигляді струсу головного мозку відноситься до легких тілесних пошкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, а решта тілесних ушкоджень відносяться до легких.

Показання підсудного, що він не був співучасником незаконного заволодіння автомобілем  в потерпілого ОСОБА_4 суд відкидає, оскільки вони є непослідовними і такими, що спростовані сукупністю всіх зібраних по справі доказів, зазначених вище. Зокрема, під час огляду в судовому засіданні речового доказу, жіночого халата, який був вилучений за місцем проживання підсудного ОСОБА_6, потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що саме в такий халат (чорного кольору з червоними квітами) був одягнутий один з нападників.

Показання свідка ОСОБА_10 про те, що підсудний ОСОБА_6 13.01.2004 року перебував в неї за місцем проживання, суд не бере до уваги, оскільки дані свідчення не узгоджуються з зібраними по справі доказами. Крім цього, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 на досудовому слідстві не вказував на згаданого свідка.

Більше того, в ході судового слідства судом встановлено, що ОСОБА_6 в кінці січня місяця 2004 року, після того, як його було опитано по факту викрадення автомобіля потерпілого ОСОБА_4 до 2006 року перебував в республіці Німеччина, а згодом в м.Львові, щоб, зі слів підсудного, перечекати ці події, що на переконання суду вказувало на бажання підсудного уникнути кримінальної відповідальності.    

        Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за  ст.ст.187 ч.3, 289 ч.3, 357 ч.3 КК України, оскільки він вчинив вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення; незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, з проникненням у приміщення; а також вчинив незаконне заволодіння важливими особистими документами.

   При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що підсудний за місцем проживання характеризується позитивно. До обставин, що пом'якшують підсудному покарання, суд відносить те, що ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, підсудний має важке захворювання, яке потребує тривалого лікування, часткове відшкодування потерпілому завданих збитків. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

    С укупність наведених вище обставин, що характеризують особу підсудного та обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дають підставу суду для пом"якшення покарання підсудному ОСОБА_6, і відповідно до ч.1 ст.69 КК України, призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ст.ст.187 ч.3, 289 ч.3 КК України.  

   Одночасно, з врахуванням згаданих вище обставин, суд вважає, що  виправлення ОСОБА_6 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід обрати у виді позбавлення волі, так як вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження  вчинення нових злочинів.

      На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

     ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.3, 289 ч.3, ст.357 ч.3 КК України та призначити  покарання:

           -    за ч.3 ст.187 КК України, з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - два роки три місяці позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна;

         -    за ч.3 ст.289 КК України, з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - два роки два місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

            -       за ч.3 ст.357 КК України - 2 роки обмеження волі.

 На підставі ст.70 КК України, остаточно, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді двох років трьох місяців  позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з 31.10.2008 року – з дня затримання.

Запобіжний  захід  засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше  обраний – взяття під варту.

Речові докази по справі: особисті документи ОСОБА_6 (паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, посвідчення водія та талон до посвідчення водія) повернути засудженому ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Лазарів О. Б.