Справа № 569/6530/15-к                        Головуючий у 1 інстанції: Куцоконь Ю.П.

Провадження № 11-кп/811/1123/19         Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Галина В.П., Гончарук Л.Я.,

при секретарі судового засідання Василевської В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2

з участю прокурора Ващишиної І.В.,

захисника Кисельової М.І.,

               обвинуваченого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 10.10.2016 року ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений:

за ч.1 ст.115 КК України на дванадцять років позбавлення волі;

за п.9, п.13 ч.2 ст.115 КК України на тринадцять років позбавлення волі. 

Вiдповiдно до ч.1 ст.70 КК Укpаїни, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 10.12.2014 року, та зараховано до нього строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання цивільного позову, речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком суду 10 грудня 2014 року, у нічний час, між неповнолітнім ОСОБА_2 та його бабою ОСОБА_3 , по місцю їх спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , виникла суперечка під час якої ОСОБА_3 штовхнула внука рукою у голову, не спричинивши при цьому небезпеки для його життя і здоров`я та не заподіявши тілесних ушкоджень і фізичного болю.

Проявивши нетерпимість до образ ОСОБА_3 , неповнолітній ОСОБА_2 у пориві роздратування, гніву і агресії вирішив позбавити її життя та відразу після даного конфлікту, у період часу приблизно з 03 години 20 хвилин по 03 годину 35 хвилин 10 грудня 2014 року, взявши у кухні сокиру, пішов у кімнату баби, яка у той час лежала на дивані, і наніс їй не менше дев`яти ударів по голові та один удар по поверхні кисті лівої руки, заподіявши тим самим тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, не менше дев`яти ран на голові та чисельних багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням мозкових оболонок, речовини головного мозку, рани на тильній поверхні лівої кисті з підлягаючим розрубом дистальної головки другої п`ясної кістки з масивними крововиливами в місцях ушкоджень.

У результаті отримання відкритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних ран та багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженнями оболонок та речовини мозку, ОСОБА_3 померла на місці події.

Крім цього, 10 грудня 2014 року, у цей же період часу, приблизно з 03 години 20 хвилин по 03 годину 35 хвилин, неповнолітній ОСОБА_2 , перебуваючи по місцю проживання, за адресою АДРЕСА_1 , після вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 , що супроводжувалося шумом, від якого проснувся його батько ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що останньому стало відомо про вчинений ним злочин, з метою його приховання, діючи з умислом на заподіяння смерті, тією ж сокирою наніс батькові не менше тридцяти трьох ударів по голові, одного удару по шиї та двох ударів по поверхні правого плеча, заподіявши тим самим тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, чисельних багатоуламкових переломів кісток склепіння і основи черепа з ушкодженнями мозкових оболонок, речовини головного мозку, не менш як чотирнадцяти рублених (вдавлених) переломів потиличної та обох тім`яних кісток, наскрізної прямолінійної рани в середній третині шиї справа, рани на задній поверхні правого плечового суглобу, прямолінійної рани на передній поверхні правого плечового суглобу, садна (подряпини) на правій кисті та не менше семи саден та синців на обличчі.

У результаті отримання відкритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних ран та багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженнями оболонок та речовини мозку, ОСОБА_4 на місці події помер.

На даний вирок законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

На підтримання апеляційних вимог апелянт посилається на те, що вирок суду ґрунтується лише на визнавальних показаннях ОСОБА_2 , наданих ним на досудовому слідстві під час його першого допиту 10.12.2014 року та відтворенні обстановки та обставин подій 11.12.2014 року, які він давав під фізичним та психічним тиском працівників міліції, на даних протоколу огляду місця події від 10.12.2014 року, висновках експертів, а також свідченнях ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .. Зазначає, що обґрунтування вироку, зокрема, визнавальними показами ОСОБА_2 , наданими під час допиту 10.12.2014 року та під час слідчого експерименту 11.12.2014 року суперечить вимогам ч.1,2 ст.23, ч.4 ст.94 КПК України, згідно яких, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Вважає, що суд не вправі був обґрунтовувати судове рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

На апеляційний розгляд законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник Кисельова М.І., та прокурор не заперечили проти продовження апеляційного розгляду за відсутності законного представника неповнолітнього обвинуваченого, а отже за таких обставин у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України неявка апелянта не перешкоджає проведенню судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи, зміст апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно послався в оскаржуваному рішенні на визнавальні показання підозрюваного ОСОБА_2 є слушними і заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Однак, суд першої інстанції у вироку щодо ОСОБА_2 послався на показання підозрюваного від 10.12.2014 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції виключає посилання із вироку на показання підозрюваного ОСОБА_2 від 10.12.2014 року, дані ним під час досудового розслідування.

В той же час доводи апеляційної скарги про необхідність скасування вироку місцевого суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачені вимогами ст.ст.412, 415 КПК України.

Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в ній не наведено жодних підстав, передбачених вказаними нормами кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування оскаржуваного рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

З доводів апеляційної скарги вбачається, що апелянт фактично оспорює доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Такі посилання законного представника в апеляції є необгрунтованими і були предметом безпосереднього розгляду судом першої інстанції.

Незважаючи на виключення із вироку посилання на показання підозрюваного під час досудового розслідування, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, повністю доведена доказами. які містяться в матеріалах провадження і яким місцевий суд дав належний аналіз та оцінку сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на безпідставність взяття судом до уваги протоколу слідчого експерименту від 11 грудня 2014 року з участю ОСОБА_2 , суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства.

Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги вищенаведений доказ та відеозапис вказаної слідчої дії. На думку апеляційного суду, протокол слідчого експерименту є документом, а відеозапис додатком до нього, що повністю узгоджується з вимогами ч.2 ст.84 КПК України.

В дослідженому судом протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , підозрюваний на місці відтворив та розповів про обставини вчинення ним злочинів, за які він засуджений.

Крім того, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, п.п.9,13 ч.2 ст.115 КК України також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом першої інстанції.

Так, відповідно до висновку експерта № 634 від 30 грудня 2014 року, на трупі ОСОБА_3 виявлено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді не менше дев`яти ран на голові та чисельних багатоуламкових преломів кісток склепіння і основи черепа, з ушкодженням мозкових стінок речовини головного мозку, а також рана на тилі лівої кисті з підлягаючим розрубом дистальної головки 2 п`ясної кістки, та масивними крововиливамии в місцях ушкоджень.

Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних ран та багатоуламкових переломів кісток склепіння черепа та основи черепа з пошкодженням оболонок та речовини мозку. Між отриманою потерпілою травмою голови та настанням її смерті є прямий причинний зв`язок.

З такого характеру ушкодженнями ділянки голови, смерть, як правило наступає у досить короткий проміжок часу, який може вимірюватись хвилинами, що виключає можливість здійснення потерпілою цілеспрямованих активних дій (рухатися, пересуватися, кричати), а також можливість надання кваліфікованої медичної допомоги.

Пошкодження на тілі трупа ОСОБА_3 вказують на те, що лезо травмуючого знаряддя (знарядь) рухалось у напрямку тіла останньої зі значною силою.

Ушкодження на тілі потерпілої утворилися внаслідок щонайменше 10-разової дії травмуючого предмета (знаряддя), на зразок леза сокири.

З дослідженого судом першої інстанції висновку експерта № 635 від 29 січня 2015 року, вбачається, що на тілі трупа ОСОБА_4 виявлено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді чисельних багатоуламкових переломів кісток склепіння і основи черепа з ушкодженнями мозкових оболонок, речовини головного мозку, які утворились внаслідок не менше як тридцяти трьох ударів по голові; не менш як чотирнадцяти рублених (вдавлених) переломів потиличної та обох тім`яних кісток, наскрізної прямолінійної рани в середній третині шиї справа, рани на задній поверхні правого плечового суглобу та прямолінійної рани на передній поверхні правого плечового суглобу, садна (подряпини) на правій кисті та не менше семи саден та синців на обличчі.

Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних ран та багатоуламкових переломів кісток склепіння і основи черепа з ушкодженнями мозкових оболонок та речовини головного мозку.

З врахуванням особливостей черепно-мозкової травми, причини смерті потерпілого та відсутності ознак тривалого агонального періоду, проміжок часу між спричиненням черепно-мозкової травми та настанням смерті може вимірюватись хвилинами, що виключає можливість здійснення ОСОБА_4 цілеспрямованих активних дій (рухатися, пересуватися, кричати) і зазвичай своєчасна кваліфікована медична допомога в таких випадках є неефективною.

Досліджені висновки експерта вказують на те, що покійні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали травми несумісні із життям за дуже короткий період часу. Вони, внаслідок несподіваного нападу, не мали змоги чинити опір.

Висновком експерта № 225-мк від 24 грудня 2014 року судової медико-криміналістичної експертизи встановлено, що одна рублена рана потиличної ділянки голови та один рублений перелом на тілі ОСОБА_3 виникли від гострорублячого травмуючого знаряддя на зразок леза сокири.

З висновку експерта № 224-мк від 30 січня 2015 року судової медико-криміналістичної експертизи вбачається, що 33 рублені рани лобної, тім`яної, потиличної ділянок голови та 14 рублені переломи на склепінні черепа ОСОБА_4 виникли від гострорублячого травмуючого знаряддя на зразок леза сокири.

Висновком експерта № 19-мк від 26 лютого 2015 року судової медичної та медико-криміналістичної експертизи встановлено, що 2 рублених пошкодження на футболці трупа ОСОБА_4 у верхній чверті переду справа та у верхній чверті спинки справа, спричинені внаслідок 2 травматичних дій гострорублячим травмуючим знаряддям на зразок леза сокири.

Протоколом освідування ОСОБА_2 від 10 грудня 2014 року, під час якого на шкірі його голови під волоссям було виявлено сліди речовини, схожої на кров та відібрано зразки за допомогою змивів та висновком експерта № 10/580 від 28 січня 2015 року судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого у змиві з голови ОСОБА_2 виявлено сліди крові вбитого ОСОБА_4 , повністю спростовуються твердження обвинуваченого про те, що під час подій вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , він шапки зі своєї голови не знімав.

З висновку експерта № 10/49 від 02 лютого 2015 року судової молекулярно-генетичної експертизи вбачається, що на кросівках ОСОБА_2 наявна кров ОСОБА_4 та ОСОБА_3

А з висновку експерта № 10/576 від 03 лютого 2015 року судової молекулярно-генетичної експертизи вбачається, що на одній із вилучених у ОСОБА_2 шкарпеток чорного кольору, у носковій її частині, наявні два сліди крові загиблих ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Дослідженим в ході судового розгляду висновком експерта № 10/579 від 29 січня 2015 року судової молекулярно-генетичної експертизи встановлено, що на светрі ОСОБА_2 наявні сліди крові ОСОБА_4 на передній частині, правому та лівому рукавах, горловини, комірі ззаду посередині, на спинці светра - кров ОСОБА_3 ..

На джинсах, також належних ОСОБА_2 , відповідно до висновку експерта № 10/578 від 28 січня 2015 року судової молекулярно-генетичної експертизи, наявні сліди крові ОСОБА_4 ..

Крім того, відповідно до висновку експерта № 46-мк від 24 квітня 2015 року судово-медичні дані стосовно механізму походження слідів крові у вигляді бризок та мазків на предметах одягу та взуття ОСОБА_2 не протирічать даним, отриманим під час слідчого експерименту 11 грудня 2014 року.

Як вбачається із висновку експерта № 223-мк від 24 лютого 2015 року судово-медичної експертизи, походження крові на одязі ОСОБА_2 (на светрі, брюках, шкарпетці) у вигляді бризок внаслідок попадання на тканину бризок не згорнутої крові при нанесенні ударів по поверхнях тіла людини, вкритих не згорнутою кров`ю, при струшуванні крапель не згорнутої крові з травмуючого знаряддя; у вигляді мазків внаслідок ковзаючого контакту предметів одягу з поверхнями тіла людини або предметів вкритих не згорнутою кров`ю.

Експерт ОСОБА_19 в судовому засіданні повністю підтвердив висновки № 24-мк від 31 березня 2015 року, № 25-мк від 31 березня 2015 року та № 46-мк від 24 квітня 2015 року, як щодо механізму виникнення ран на тілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , так і щодо механізму виникнення слідів крові на одязі обвинуваченого та у квартирі на місці події, обґрунтувавши їх невідповідність показанням ОСОБА_2 .. Одночасно вказав, що приймав участь у проведенні слідчого експерименту 19 грудня 2014 року, під час якого ОСОБА_2 , на його прохання, показував місце розташування у квартирі під час події як своє, так і двох невідомих осіб, про яких ОСОБА_2 зазначав у своїх показаннях 17 грудня 2014 року.

Під час судового провадження потерпілий ОСОБА_6 , дід обвинуваченого, показав, що коли 11 грудня 2014 року приїхав додому, непорядку у квартирі не помітив. Звичайна обстановка у квартирі порушена не була, окрім перекинутого вазона у кімнаті сина. У господарстві була сокира, яка знаходилася в ніші біля холодильники. По приїзду цієї сокири він не знайшов. Крім сокири, з квартири більше нічого не пропало. Ствердив, що онук знав, де у квартирі знаходилася ця сокира.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_6 про свою обізнаність щодо згаданої потерпілим сокири.

Допитана в ході судового розгляду свідок  ОСОБА_7 показала, що проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка знаходиться під квартирою АДРЕСА_3 . В ніч з 09 на 10 грудня 2014 року, біля 03 години, прокинулася від звуку падіння. Почула два гучних удари з квартири зверху. Пройшло хвилин 5, після чого вона почула три гучні кроки, як їй здалося, над залом, потім стук вхідних дверей, які закриваються, та звук ліфта, який поїхав. Більше з квартири зверху шумів не чула. Хвилин через 5-7 вони з чоловіком почули на вулиці чи то плач, чи то крик, якесь стогнання, причитання. Чоловік підійшов до вікна, але нічого не побачив, хоча світився вуличний ліхтар та випав сніг. Чоловік сказав, що таке враження, що хтось стоїть біля самого під`їзду. Потім вони побачили через вікно, що якийсь чоловік стоїть під під`їздом та курить. Потім вона почула звук машини і через вікно побачила, що під`їхала машина – бус (таксі), чоловік у неї сів. Через хвилин 5-10 почались ті самі стогнання-причитання в під`їзді. Чоловік сказав, що він піде подивиться що там робиться, і коли вернувся, то сказав, що в під`їзді на 7 поверсі вже була міліція і ОСОБА_2 сидів біля ліфта. Вона закінчила музичну школу та музичний факультет РДГУ і має гарний слух. Ствердила, що по слуху, на її думку, одна людина вийшла з квартири і сіла в ліфт.

Свідок ОСОБА_8 , який проживає у квартирі АДРЕСА_4 того ж АДРЕСА_5 , що і обвинувачений, показав, що 10 грудня 2014 року встав о 03 годині 30 хвилин, оскільки мав їхати в рейс. Вийшов на вулицю та курив біля під`їзду, чекаючи таксі. При собі мав два пакети. Коли він спускався по сходах, то почув чи то плач чи то стогін на першому поверсі (він живе на другому поверсі), але коли спустився вниз, то нікого не зустрів, ніяких підозрілих речей не бачив. На вулиці лише побачив сліди, які вели за будинок. Таксі чекав 2-3 хвилини. Коли машина здавала назад, то у світлі фар він побачив, що із-за їхнього будинку вийшов чоловік в капюшоні і зайшов у під`їзд, на спині у нього побачив червону емблему.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив показання ОСОБА_8 та зазначив, що коли він здавав машиною назад, то побачив, що з під`їзду хтось виглянув і заховався.

Дані обставини не заперечив у судовому засіданні і сам ОСОБА_2 , який підтвердив, що бачив чоловіка з пакетами, який сідав у таксі.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працюючи інспектором патрульно-постової служби міського відділу міліції, чергував в ніч з 09 на 10 грудня 2014 року. Близько 03 години 20 хвилин надійшов виклик, що у під`їзді будинку хтось кричить, що когось вбили. Біля під`їзду сидів ОСОБА_2 , тримав голову руками і кричав, що вбили бабу. Був одягнутий у кофту, джинси, шапку. На одязі була кров. ОСОБА_2 пояснював, що поговорив з бабою та вийшов покурити. Коли через пару хвилин повернувся, баба не рухалась. Кров на одязі пояснював тим, що доторкнувся до баби, щоб допомогти. ОСОБА_20 , що коли курив, бачив як з під`їзду вийшов чоловік у капюшоні, виніс сміття та поїхав на таксі. У під`їзді сторонніх речей не було. У під`їзді та на поверсі слідів крові не було. Біля під`їзду нічого підозрілого виявлено не було. Оглядав територію, були сліди кросівок. ОСОБА_2 казав, що ходив у сусідній двір курити. Підвал та горище у під`їзді були зачинені. Про напад на нього та про вбивство батька ОСОБА_2 не повідомляв і не говорив.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання показав, що у складі слідчо-оперативної групи виїжджав на місце події, оглядав будинок та прилеглу територію. В під`їзді нічого підозрілого виявлено не було, на вулиці теж. Підвал та горище були зачинені. Біля під`їзду були виявлені сліди кросівок, які вели до будинку АДРЕСА_6 до лавок. Інших слідів, які б привертали увагу, не було.

Свідок ОСОБА_15 під час судового провадження дав показання про те, що був у складі слідчо-оперативної групи як спеціаліст. Йшов невеличкий сніг. Разом зі слідчим біля під`їзду будинку проводили огляд та виявили дорожку слідів, які вели до лавочки будинку № 4 і назад. Це були самі свіжі сліди. Крім цієї доріжки, його слідів та слідів кінолога, інших слідів не було. Також показав, що від взуття, на яке одягнуті бахіли, залишається слід у вигляді «клякси».

Допитаний під час судового розгляду експерт Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_21 О.В., який був залучений в якості спеціаліста до огляду місця події – квартири АДРЕСА_7 і який опиляв поверхні спеціальним порошком з метою виявлення слідів, показав, що при взутті в бахілах можуть залишатися контури слідів.

Проте, згідно протоколу огляду місця події від 10 грудня 2014 року, таких слідів у квартирі виявлено не було.

Допитаний свідок ОСОБА_18 , який працював на посаді заступника начальника Рівненського СІЗО, дав показання, що 12 грудня 2014 року ОСОБА_2 було поміщено до Рівненського СІЗО. Він особисто спілкувався з ОСОБА_2 14 грудня 2014 року та запитав його, що він тут робить, ОСОБА_2 відповів що зробив дурницю, скоїв тяжкий злочин, більше нічого не пояснював.

З дослідженого судом протоколу огляду місця події від 10 грудня 2014 року, вбачається, що у кімнатах, де було виявлено трупи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявні бризки та краплі крові на підлозі, на стінах та стелі. Більше обстановка у квартирі не порушена, за винятком перевернутого вазона у кімнаті ОСОБА_4 , який лежав на підлозі з розсипаною з горщика землею та розсипаними саморізами чорного кольору.

Вилучені під час оглядів місця події 10 грудня 2014 року сліди рук та взуття (у квартирі АДРЕСА_7 ) та сліди взуття (з території, прилеглої до будинку АДРЕСА_8 ) були предметами дослідження дактилоскопічних та трасологічних експертиз.

З висновків експерта № 89 від 09 лютого 2015 року та № 120 від 23 лютого 2015 року вбачається, що вилучені з квартири відбитки пальців рук людини належать ОСОБА_22 (подрузі обвинуваченого, яка 09 грудня 2014 року була у квартирі) та загиблому ОСОБА_4

А виявлені та вилучені в ході огляду місця події п`ять слідів взуття із підлоги кімнати покійного ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_7 , згідно висновків експерта № 88 від 24 лютого 2015 року та № 146 від 17 березня 2015 року, залишені, зокрема, підметковою та каблучною частиною тапочка вбитої ОСОБА_3 , а також підошвою сапожка лівої ноги взуття, належного лікарю швидкої медичної допомоги ОСОБА_23 , який приїжджав за викликом.

Відповідно до висновків експерта № 129 від 02 березня 2015 року та № 150 від 18 березня 2015року, виявлені та вилучені в ході огляду місця події чотири сліди взуття із території, прилеглої до будинку АДРЕСА_8 залишені зимовими чобітьми свідка ОСОБА_13 або іншим схожим взуттям (44 розмір) (свідок показав, що був у складі патрульного посту, який прийшов за повідомленням про вбивство та в ході досудового розслідування у нього вилучалось взуття), а також кросівками ОСОБА_2 (40 розмір), вилученими у ході огляду та вилучення одягу ОСОБА_2 , або іншим схожим взуттям.

З висновку експерта № 30 від 25 лютого 2015 року стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_2 , за даними експериментально-психологічного дослідження вбачається, що поведінка ОСОБА_2 на момент інкримінованих йому дій носила досить цілеспрямований та складний характер (складність з декількох дій) та була відтермінованою. Під час перебігу емоційних станів, які суттєво впливають на свідомість та діяльність людини відбувається короткотривале звуження свідомості на об`єкті агресії, що унеможливлює наявність цілеспрямованої та складної поведінки та відтермінованих агресивних дій.

ОСОБА_2 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також в будь-якому іншому емоційному стані, який міг би вплинути на його свідомість та поведінку на момент інкримінованих йому дій.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дослідивши та правильно оцінив вище переховані докази, якими спростовуються показання обвинуваченого щодо його непричетності до вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115. п.п.9,13 ч.2 ст.115 КК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що показання ОСОБА_2 давав під тиском працівників органів внутрішніх справ, не заслуговують на увагу, так як місцевим судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21 квітня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання про внесення відомостей до ЄРДР за заявою законного представника підозрюваного ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про вчинення фізичного та психологічного насильства над ОСОБА_2 з метою схилити його до давання визнавальних показань у справі.

Крім того, висновком експерта № 1262 від 15 грудня 2014 року встановлено, що при проведенні 10 грудня 2014 року о 15 годині 30 хвилин огляду ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень у нього не виявлено.

За таких обставин, апеляційний приходить до висновку, що законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного вироку суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судом першої інстанції прийнято рішення про зарахування терміну попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, однак, при цьому не визначено судом строків попереднього ув`язнення, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе уточнити початок та закінчення терміну попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 був затриманий 10.12.2014 року.

Вирок місцевого суду набув законної сили 18 січня 2017 року та був оскаржений в касаційному порядку.

Як передбачено вимогами ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2018 року ухвалу апеляційного суду Рівненської області скасовано та призначено новий апеляційний розгляд даного провадження.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 набрав законної сили 21 грудня 2018 року.

В подальшому Постановою Верховного Суду від 12.09.2019 ухвалу Волинського апеляційного суду від 21.12.2018 року скасовано та призначено новий апеляційний розгляд даного провадження.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 набрав законної сили 01.11.2019 року.

А тому, відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) підлягає зарахуванню ОСОБА_2 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 10 грудня 2014 року по 18 січня 2017 року, з 04 жовтня 2018 року по 21 грудня 2018 року, та з 12 вересня 2019 року по 01 листопада 2019 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 426 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 – без задоволення.

Виключити з вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року покликання на покази підозрюваного ОСОБА_2 від 10.12.2014 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 10 грудня 2014 року по 18 січня 2017 року, з 04 жовтня 2018 року по 21 грудня 2018 року, та з 12 вересня 2019 року по 01 листопада 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі трьох місяців з моменту її проголошення, а особою, яка утримується під вартою, в цей же строк – з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: