ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Харків

Справа № 643/2336/19

Провадження № 22-ц/818/4489/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміна О.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря: Кучер Ю.Ю.

Учасники справи :

Позивач:         ОСОБА_1 ,

Відповідач: Акціонерне товариство «Харківобленерго»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 11 липня 2019 року, ухвалене суддею Ференчук О.В., -

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Харківобленерго», в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо безпідставного звільнення за п.6. ст.36 КЗпП України згідно з наказом АТ «Харківобленерго» від 21.01.2019 року № 30к, визнати незаконним наказ АТ «Харківобленерго» від 16.11.2018 року № 792 ос «Про зміну істотних умов праці», поновити на роботі на посаді заступника начальника СОП в АТ «Харківобленерго», стягнути з АТ «Харківобленерго» на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, відшкодувати завдану відповідачем моральну шкоду у розмірі 182 448 грн, стягнути з відповідача судові витрати; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі.

Позов мотивований тим, що з 21.10.2002 року по 21.01.2019 рік позивач перебував у трудових відносинах з  АТ «Харківобленерго», зокрема, з 17.09.2018 року по 21.01.2019 року обіймав посаду заступника начальника Служби охорони праці. Наказом АТ «Харківобленерго» від 16.11.2018 р. № 792 ос «Про зміну істотних умов праці», пунктом 1.1 визначалися зміни умов трудового договору (істотна умова –зміна назви посади та переміщення до іншого населеного пункту) щодо його посади, які були викладені наступним чином: - зміна назви посади с заступника начальника СОП на заступника начальника СОП по Куп`янському регіону; - зміна робочого місця, яка полягає у переміщенні з 19.01.2019 року робочого місця в іншу місцевість, з розташуванням у Куп`янському високовольтному районі електричних мереж м. Куп`янськ. Вважає, що фактично цей наказ свідчить про переведення до іншої місцевості, на що він не давав згоду, і не має відношення до змін в організації підприємства. Наказом по товариству від 21.01.2019 року № 30-к він був звільнений з останньої посади заступника начальника служби охорони праці згідно п. 6. ст. 36 КЗпП України (відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці). Крім того, він своєчасно не отримав трудову книжку.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 11 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що припинення трудового договору при відмові позивача від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці узгоджується з п.6 ст.36 КЗпП України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на обставини, які були викладені в позовній заяві. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що при переміщенні діє принцип незмінності істотних умов договору, тобто залишаються незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади. Переміщання не змінює істотних умов праці та відповідне переміщення має ознаки переведення в іншу місцевість, що відповідно до п. 1. ст. 32 КЗпП допускається тільки за згодою працівника. Суд не надав оцінку тому факту, що відповідач наказом по AT «Харківобленерго» від 16.11.2018 р. № 792 ос «Про зміну істотних умов праці» намагався змінити умови безстрокового трудового договору. Судом, всупереч ч. 8 ст. 83 ЦПК України долучено до матеріалів справи докази відповідача, які не були подані останнім у встановлений законом або судом строк. Суд не звернув увагу на те, що переміщати до іншого населеного пункту, а також змінювати при переміщенні істотну умову (назву посади) законодавство України забороняє. Відповідачем порушено процедуру проведення змін в організаційній структурі AT «Харківобленерго», а проведені зміни в структурі товариства не торкнулися служби охорони праці. На підприємстві не було законних підстав для внесення змін в положення про службу охорони праці. У наказі AT «Харківобленерго» від 16.11.2018 р. № 792 ос «Про зміну істотних умов праці» відсутня умова про переведення. Зауважує, що для переведення працівника до іншої місцевості працівник повинен дати згоду,а якщо він не в змозі переїхати для виконання роботи до іншого населеного пункту, то роботодавець повинен запропонувати інші наявні посади, спочатку за фахом, потім які є у наявності. Переведення, переміщення, зміна істотних умов праці являються трьома незалежними визначеннями, та використання кожної змінюють умови трудового договору працівника.

АТ «Харківобленерго» до апеляційного суду надано відзив, в якому воно просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановленні під час розгляду справи. Зазначає, що для позивача зміна істотних умов праці полягала у зміні найменування посади та зміні робочого місця у зв`язку зі зміною в організації виробництва та праці і раціоналізацією робочих місць. Наголошує, що ані переведення, ані переміщення позивача не було, а мала місце зміна істотних умов праці.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з 21 жовтня 2002 року по 7 вересня 2018 року ОСОБА_1 працював в АТ «Харківобленерго». 17 вересня 2018 року ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника служби охорони праці.

Згідно з наказом АТ «Харківобленерго» від 17.08.2018 року № 969 «Про організаційну структуру АТ «Харківобленерго» була введена в дію нова організаційна структура АТ «Харківобленерго» (т. 1 а.с.227).

Згідно з наказом АТ «Харківобленерго» від 17.08.2018 року № 970 «Про зміну у штатному розкладі АТ «Харківобленерго» об`єднано шляхом реорганізації за територіальною ознакою районів електричних мереж та районних відділень енергозбуту Харківської області та м. Харкова і створення на їх базі районних відділень АТ «Харківобленерго» міста Харкова та Харківської області з підпорядкуванням генеральному директору АТ «Харківобленерго». Наказано директору з персоналу забезпечити переведення працівників районів електричних мереж та районних відділень енергозбуту Харківської області та м. Харків до складу районних відділень АТ «Харківобленерго» Харківської областіта м. Харків згідно з чиним законодавством за їх заявами. (т. 1 а.с. 229-231).

16 листопада 2018 року було видано наказ № 792ос «Про зміну істотних умов праці», яким зобов`язано начальникам служби охорони праці, управління кадрів попередити, зокрема, заступника начальника служби охорони праці ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці з 19.01.2019 року, а саме - зміну назви посади с заступника начальника СОП на заступника начальника СОП по Куп`янському регіону; зміну робочого місця, що полягає у переміщенні з 19.01.2019 року робочого місця в іншу місцевість, з розташуванням у Куп`янському високовольтному районі електричних мереж м. Куп`янськ (т. 1 а.с. 242).

19 листопада 2018 року відповідачем було складено акт, згідно з яким ОСОБА_2 .В відмовився поставити підпис у листі ознайомлення з наказом АТ «Харківобоенерго» від 16.11.2018 року № 792ос та у попередженні про зміну істотних умов праці (т. 1 а.с. 245-246).

15 січня 2019 року відповідачем було складено акт про ознайомлення ОСОБА_1 з посадовою інструкцією заступника начальника служби охорони праці (по Куп`янському регіону) ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ознайомившись із зазначеною інструкуцією ОСОБА_1 відмовився поставити підпис (т. 1 а.с. 247).

Наказом АТ «Харківобленерго» № 30к про припинення трудового договору звільнено 21 січня 2019 року ОСОБА_1 за п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи через зміну істотних умов праці з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (т. 1 а.с. 248).

21 січня 2019 року відповідачем у м. Харкові об 11 год. було складено акт про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 21.01.2019 року № 30к, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом від 21.01.2019 року № 30к та відмовився від отримання трудової книжки (т. 1 а.с. 250).

На спростування доводів апеляційної скарги про відсутність зміни істотних умов і неправильне тлумачення понять "переміщення" і "переведення" слід зазначити про таке.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту третього статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 частини першої статті 36 цього Кодексу.

На власника покладено обов`язок попередити працівника за два місяці про майбутні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов його праці, що викликаються змінами в організації виробництва і праці.

Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника. Водночас такі зміни не повинні означати примусу до праці.

Попередження - це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Закон детально не регламентує порядок переведення працівника за його згодою на роботу в нових умовах і не встановлює, що передбачена пунктом 6 статті 36 КЗпП України відмова працівника від переведення на роботу в нових умовах має бути у письмовій формі.

Конструкція норми статті 36 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що у спорі працівника з роботодавцем про незаконність звільнення за пунктом 6 цієї статті обов`язок довести, що працівник відмовився від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці покладається саме на власника або уповноважений ним орган.

Установивши, що у встановлений законом строк відповідач повідомив ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, а ОСОБА_1 письмово повідомив роботодавця про незгоду змінювати робоче місце (а.с.92 том 1), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем своїх вимог. Позивач фактично не погодився на зміну істотних умов праці.

Наказ АТ «Харківобленерго» № 30к від 21 січня 2019 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України відповідає вимогам закону.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції при вирішенні справи правильно застосовано вищезазначені норми матеріального права на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним обгрунтуванням і зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що правові підстави для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 11 липня 2019 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий                                                                 С.С. Кругова

Судді                                                                         О.В.Маміна

                                                                       Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 4 листопада 2019 року