Справа № 2-83/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

             22 березня 2010 року                    Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді       Чернявської Л.М.,

при секретарі                Бурлаченко Д.О.,  

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті ОСОБА_2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що шлюбні стосунки між ними припинені вже декілька років, спільне господарство не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. (а.с. 3)

В процесі розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги, в яких визначив, що шлюбні стосунки між сторонами припинені в січні 2007 року. Спільне господарство не ведеться, проживають окремо. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливі. В даний час він має сімейні відносини з іншою жінкою. Проте, кожного тижня він надає відповідачці 1 000 гривень на утримання дітей. Він не має заперечень, щоб діти проживали разом з матір’ю. (а.с. 37-38)

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив, що п римирення не можливо, оскільки сім`я розпалась остаточно та не може бути відновлена.

Відповідачка позов  не визнала та просила шлюб не припиняти, оскільки вважає можливим зберегти сім`ю. Надавши письмові заперечення проти позову та пояснивши, що з січня 2007 року по теперішній час шлюбні стосунки не підтримують через зраду чоловіка, а з квітня 2009 року загальне господарство не ведуть, проживають окремо. Просить залишити дітей проживати з нею.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, вживши заходи щодо примирення подружжя, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 листопада 1991 року, про що Виконкомом Сергієвської посради Бєлгород – Дністровської ради народних депутатів Одеської області УССР зроблений актовий запис за № 66. У сторін шлюб перший.

Від шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які за згодою батьків залишаться проживати з  матір’ю – ОСОБА_3.

         Діти проживають з матір’ю за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, буд. 47 «б», кв. 3, що належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.    

         Кожну неділю ОСОБА_1 надає грошові кошти в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень ОСОБА_3 на утримання дітей, що підтвердили сторони в судовому засіданні.    

В сім'ї склалися ненормальні стосунки, сторони з січня 2009 року  шлюбні стосунки не підтримують, загальне господарство не ведуть, з квітня 2009 року до теперішнього часу проживають окремо. Позивач просить шлюб розірвати, вважаючи збереження сім'ї неможливим та таким, що суперечило його інтересам, оскільки втратив відчуття любові і пошани.

01 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Судом сторонам надавався строк для примирення, однак примирення між сторонами до теперішнього часу не досягнуто. Реальних спроб для подальшого сумісного життя  та збереження сім’ї ніхто з подружжя не робив, проте чоловік наполягає на припиненні шлюбу, оскільки він підтримує фактичні шлюбні стосунки з іншою жінкою.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при  розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» якщо після закінчення призначеного судом строку примирення  подружжя  не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

В силу статті  51 Конституції України шлюб ґрунтується на  вільній  згоді  жінки  і чоловіка.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім`ю.  Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Виниклі між сторонами правовідносини регулюються статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам  їхніх  дітей,  що мають істотне значення.

 При таких обставинах, суд вважає, що за відсутності вільної згоди на шлюб позивача сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає, необхідним покласти на позивача.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112 СК України, ст.ст. 208 – 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Мощенко)  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, 16 листопада 1991 року Виконкомом Сергієвської посради Бєлгород – Дністровської ради народних депутатів Одеської області УССР, актовий запис № 66, що мають малолітніх дітей - розірвати.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_1 - 17 гривень 00 копійок, ОСОБА_3 від витрат звільнити.

Залишити малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати з матір’ю – ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста ОСОБА_2, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.    

              Суддя

Приморського районного            

        суду міста ОСОБА_2                             ОСОБА_7