Справа № 1-15/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 січня 2010 року                                             Комсомольський міський суд

                                                                             Полтавської області

у складі : головуючого судді                            Таранкової І.М.

при секретарі                                                      Передерищенко О.В.

з участю прокурора                                           Зоріна В.С.

               підсудного                                           ОСОБА_1

               захисника                                             ОСОБА_2

               потерпілого                                          ОСОБА_3

 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого старшим енергетиком по електромережам ДнРУ ВАТ «Полтавський ГЗК», раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

             -     за ст. 286  ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

25.01. 2007 року, близько 17 годин 00 хвилин, підсудний ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Строни зі сторони вулиці Радянської в бік вулиці Горького м. Комсомольська. В цей самий час навпроти буд. № 74 по вул. Дніпровській по проїзній частині дороги з ліва направо відносно напрямку руху автомобіля рухався пішохід ОСОБА_3

Маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3, шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду, підсудний ОСОБА_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому внутрішнього мищелку лівої більшоберцової кістки, розриву зв»язок, правого лучезап»ясного суглобу, рани на правій голені, закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку, ссадин на волосистій частині голови в правій височній області та лівому стегні, крововиливів на правому передпліччі, правому стегні та лівій голені, які утворилися від дії тупих предметів, які діяли з достатньою силою заподіяння, можливо в зазначений термін і при вказаних обставинах, про що свідчить їх характер, механізм утворення і по  ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 44 від 31.07.2009р. підсудний ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, а саме:

п.12.3-«У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об»активно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди.

п. 12.4- «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»

п. 12.9 б)- Водієві забороняється: «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак, відповідно до п. «и» п. 33 цих правил», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв»язку з пригодою і наслідками, які настали.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав частково і показав, що 25.01. 2007 року, близько 17 годин 00 хвилин, він керував автомобілем ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності його батькові і має доручення на право керування цим автомобілем. В якості пасажира в салоні автомобіля сидів ОСОБА_4. Рухаючись по вулиці Строни зі сторони вулиці Радянської в бік вулиці Горького м. Комсомольська  зі швидкістю близько 60 км/год. з ближнім світлом фар. На даній ділянці дороги було ввімкнене міське електроосвітлення, що було недостатньо для повної видимості дороги та узбіччя. Проїхавши близько 500 м від АЗС № 10, він побачив в районі розподільчої смуги потерпілого і почав гальмувати. Справа стояв батько потерпілого, який перейшов дорогу. З правого боку він не міг об»їхати потерпілого, а повернув вправо і в»їхав в дерево. Потерпілий був непритомний, він викликав швидку медичну допомогу та міліцію. Приїхала швидка медична допомога та забрала потерпілого, а потім приїхали працівники ДАІ і в його присутності і в присутності понятих зробили заміри та склали протокол огляду ДТП. На момент наїзду назустріч їхав автомобіль «Москвич», який був на відстані 20-30 м від місця зіткнення.

Цивільний позов в частині моральної шкоди визнає частково, оскільки в скоєнні ДТП винний сам потерпілий, який переходив дорогу в недозволеному місці.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні   показав, що 25.01.2007р. він з батьком ОСОБА_5 близько 17-00 год. йшли з м. Комсомольська в с. Піддубне. В районі АЗС вони вирішили перейти на другий бік дороги. Цей відрізок шляху освітлений міським електроосвітленням. Вони пропустили транспорт. Батько першим перейшов проїзну частину дороги. Після батька він став переходити дорогу, коли перейшов розподільчу смугу дороги, відчув сильний удар по ногах, від якого впав на проїзну частину дороги. Він на розподільчий смузі дороги не зупинявся. Зрозумів, що його збив автомобіль, але як рухався автомобіль він сказати не може. Він намагався встати, але йому сказали, щоб він дочекався працівників швидкої допомоги. Його відвезли в лікарню. Він знаходився на стаціонарному лікуванні в Комсомольський міській лікарні з 26.01.2007р. по 15.02.2007р., переніс операцію на правій нозі, працювати за отриманою професією не може. Підсудний йому відшкодував повністю майнову шкоду в сумі 1430 грн. і моральну шкоду 570 грн. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди  підтримує частково в сумі 6430 грн.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 25.01.2007р. він з сином – потерпілим ОСОБА_3 близько 17-00 год. йшли з м. Комсомольська в с. Піддубне. В районі АЗС вони вирішили перейти на другий бік дороги. Видимість була близько  500м. Вони пропустили транспорт. Він перейшов дорогу першим. Почув шум, обернувся і побачив, як син, перейшовши розподільчу смугу, був збитий автомобілем, який рухався в напрямку з м. Комсомольська в бік м. Кременчука. Від удару сина підкинуло на передній капот і він головою розбив лобове скло автомобіля, після чого впав на землю. Підсудний перед наїздом екстрено не гальмував, а почав гальмувати  після наїзду. Вивернув вправо, з»їхав на узбіччя і вдарився в дерево. Він підбіг до сина, який був в стані больового шоку. Підсудний їхав зі швидкістю не менше 100 км/год. Син лікувався в лікарні близько 1 місяця і 2 місяці вдома, 8 місяців ходив з апаратом Єлізарова, а потім – з палицею. За спеціальністю працювати не може за станом здоров»я. Син дуже переживав з приводу отриманої травми.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 25.01.2007р. після 17-00 год. прийшов чоловік ОСОБА_5 додому і повідомив, що сина збила машина. Вони одразу поїхали до сина в Комсомольську міську лікарню. Син лікувався стаціонарно, а потім амбулаторно. Наслідком  травми стало значне погіршення стану здоров»я, за спеціальністю син працювати не може.

Свідок ОСОБА_7  в судовому засіданні показав, що взимку 2007 року він разом з підсудним на автомобілі ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, в напрямку с. Піддубне. За кермом був ОСОБА_1, а він сидів поруч в якості пасажира. Вони їхали з включеним ближнім світлом фар. Він побачив як чоловік перебігає дорогу, а за ним рухався інший, який замітався. Підсудний почав гальмувати, вивернув вправо і в»їхав в дерево, збивши потерпілого. ОСОБА_1  не гальмував спочатку, оскільки потерпілий зупинився на розподільчий смузі, а потім став перебігати дорогу. Дорога була рівна, освітлення погане. Яка була видимість не пам»ятає. Підтверджує свої показання на досудовому слідстві. Коли побачив потерпілого, то відстань була близько 20 м, наїзд відбувся швидко.

Свідок ОСОБА_8  в судовому засіданні показав, що його син підсудний ОСОБА_1 в день пригоди зателефонував близько 19-00 год. Він приїхав на місце пригоди. Син розповів, що два чоловіки перебігали дорогу. Він їхав зі швидкістю близько 60 км/год. Син сказав, що один перебіг дорогу, а другий - набіг на машину.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується:

-   протоколом огляду місця ДТП від 25.01.2007 року та схемами до нього, на яких зафіксовано місце наїзду на пішохода та сліди гальмування автомобіля ВАЗ 21070,  (а.с.4-7).

-   протоколом огляду транспортного засобу від 10.05.2007р. (а.с. 28).

-   актом судово-медичного обстеження № 225 від 05.02.2007р., згідно якого при судово-медичному освідуванні у ОСОБА_3 виявлені тілесні пошкодження у вигляді ушкодження у вигляді відкритого перелому внутрішнього мищелку лівої більшоберцової кістки, розриву зв»язок, правого лучезап»ясного суглобу, рани на правій голені, закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку, ссадин на волосистій частині голови в правій височній області та лівому стегні, крововиливів на правому передпліччі, правому стегні та лівій голені, які утворилися від дії тупих предметів, які діяли з достатньою силою заподіяння, можливо в зазначений термін і при вказаних обставинах, про що свідчить їх характер, механізм утворення і по  ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх заподіяння (а.с. 20-21).

-   висновком судово-медичної експертизи № 605 від 18.04.2007р., з якого слідує, що тілесні ушкодження, які отримав ОСОБА_3 під час ДТП відносяться за ступенем тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 23-24)

-   висновком судово-медичної експертизи № 1043 від 07.08.2009р., з якого слідує, що потерпілий ОСОБА_3 в момент наїзду знаходився в вертикальному положенні і був обернений правою боковою поверхнею тіла до автомобіля ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1  (а.с. 114).

-   висновком судової автотехнічної експертизи № 11 від 29.05.2007р., згідно якого у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21070, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДР України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв»язку з виникненням даної пригоди. ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 (а.с. 48-50).

-   висновком судової автотехнічної експертизи № 44 від 31.07.2009р., згідно якого у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21070, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДР України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв»язку з виникненням даної пригоди. ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3  (а.с. 107-110).

-   речовим доказом – автомобілем «ВАЗ-2107», державний номер НОМЕР_1 (а.с. 35).

Суд вважає, що вина підсудного доведена повністю і підтверджується показаннями потерпілого та свідків.

Суд не приймає до уваги показання підсудного в частині невизнання ним вини і розцінює їх як спосіб захисту. З показань потерпілого та свідка ОСОБА_5 вбачається, що підсудний не обрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожніх умов та при виникненні перешкоди не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

     Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України є правильною, оскільки він своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

           За місцем проживання і роботи підсудний характеризується виключно позитивно.

           Згідно висновку ЛКК підсудний здоровий, працездатний, лікування від алкоголізму та наркоманії не потребує.

           При призначенні покарання підсудному, суд враховує як пом’якшуючі покарання обставини те, що ОСОБА_1 раніше  не судимий, його щире каяття, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди, прийняття мір для надання медичної допомоги потерпілому, порушення потерпілим ПДР України.

           Суд враховує особу підсудного, характер та  ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини, що пом’якшують покарання, та вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і призначаючи  покарання у вигляді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 8000 грн. підлягає до задоволення частково.

З урахуванням характеру та тривалості душевних та фізичних страждань потерпілого, тяжкості заподіяної травми, наслідків, що настали, суттєвості змін в його життєвих та виробничих стосунках, необережної форми вини, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 7000 грн. Враховуючи часткове відшкодування підсудним моральної шкоди в сумі 570 грн., з підсудного на користь потерпілого необхідно стягнути 6430 грн.

Питання про речові докази вирішується відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без  позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від призначеного основного  покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

            Згідно ст.76 КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з’являтись туди на реєстрацію.

            Запобіжний захід засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.

            Речовий доказ: автомобіль  НОМЕР_2, (а.с.  35) – залишити ОСОБА_8,  як йому належний.

              Стягнути з ОСОБА_1  на користь  на користь НДЕКЦ  при УМВС України в Полтавській області, код за ЄДРПОУ: 25574067, банк: УДК в Полтавській області, р/р 35220002003664, МФО 831019  витрати на проведення  судово-автотехнічних експертиз  в сумі  745 гривень 04 копійок.

           Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 6430 грн.

           Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з дня його оголошення.

                Суддя                      підпис                                                    ОСОБА_9

         З оригіналом вірно:

                Суддя                                                                                      І. М. Таранкова