Справа №2-2706/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 року                                                                                              м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

    головуючого судді -        Домусчі Л.В.

    при секретарі -            Ларіна Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення грошових коштів. З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 68 636, 08 грн., що складається із заборгованості у розмірі 50 200 грн., відсотків у розмірі 4 500 грн., пені за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 5 941, 48 грн., 3% річних у розмірі 1 722 грн., інфляційних збитки у розмірі 5 672, 60 грн., послуг адвоката у розмірі 600 грн. Крім того, позивач просить віднести судові покласти на відповідача.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в обґрунтування позовних вимог пояснив суду, що 18.08.2008 року між позивачем та Кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» (в подальшому відповідач) був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 50 000 грн. 25.12.2008 року відповідно до умов п. 3.3.3 Договору звернувся до відповідача із заявою про дострокове повернення внеску але відповідач в порушення умов договору внесок не повернув. В подальшому 06.02.2009 року звернувся до відповідача з вимогою про зняття внеску у сумі 49 950, 00 грн. На час звернення до суду відповідач внесок не повернув, відсотки, передбачені договором не сплатив, у зв’язку з чим позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору та вимоги ст. ст. 525, 526, 611, 625 ЦК України, що зумовило звернення до суду за захистом порушених прав.

Позивачка з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог вважає, що стягненню з відповідача підлягає 68 636, 08 грн., що складається із заборгованості у розмірі 50 200 грн., відсотків у розмірі 4 500 грн., пені за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 5 941, 48 грн., 3% річних у розмірі 1 722 грн., інфляційних збитки у розмірі 5 672, 60 грн., послуг адвоката у розмірі 600 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав. В запереченнях на позовну заяву посилається на ст. 617 ЦК України, згідно якої особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Як на обставини непереборної сили, відповідач посилається не неможливість задовольнити заяву позивача про повернення внеску внаслідок фінансової кризи, що стала причиною неможливості повернення внесків усім членам спілки одночасно та призвела до утворення черги для задоволення всіх заяв щодо повернення коштів. Відповідач просить суд позовні вимоги у частині відшкодування судових витрат задовольнити частково у розмірі витрат на забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. Щодо позовних вимог у частині повернення внеску у розмірі 50 000 грн.,  відповідач зобов’язується повернути вказаний внесок протягом 6 місяців.

Згідно заяви від 01.02.2010 року, позивач просить суд провести судове засідання без участі позивача та надіслати рішення суду поштою.

Оскільки в справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, враховуючи те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі документи, вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

18.09.2008 року між членом спілки ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» укладено договір №КИ-1/0221/08/162 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (а.с. 6).

Згідно п.1.1. вказаного договору позивачка вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, а спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності у розмірі 50 000 грн. на строк 12 місяців, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням 18.09.2009 року.

Відповідно до п. 2.2. договору, процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 22% річних.

17.10.2008 року, 11.11.2008 року, 18.12.2008 року між сторонами були укладені додаткові договора, №№1, 2, 3 відповідно (а.с. 7-10), якими сторони змінювали умови основного договору.

Відповідно до Додаткового договору №3 від 18.12.2008 року п.1.1. Договору №КИ-1/0221/08/162 від 18.09.2008 року викладений у наступній редакції: Член КС вносить внесок (вклад) на депозитний рахунок члена кредитної спілки (далі - внесок) до Спілки, а Спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності у розмірі 50 200 грн. 00 коп. на строк 12 місяців, початком якого є дата внесення Внеску, а закінченням – 18.09.2009 року.

Крім того, додатковим договором №3 змінена процентна ставка, розмір процентної ставки встановлений 18 відсотків.

На виконання умов договору позивач 18.09.2008 року вніс 50 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 17109 від 18.09.2008 року (а.с. 13). Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №18569 від 17.10.2008 року та №19743 від 17.11.2008 року позивачем до КС «Перше кредитне товариство» було додатково внесено 200 грн.

Таким чином, сплата позивачем 50 000 грн. в якості внеску та додаткове внесення 200 грн. підтверджує належне виконання позивачем умов договору №КИ-1/0221/08/162 від 18.09.2008 року, а також додаткових договорів №№ 1, 2, 3.

Згідно п. 2.4. договору, нарахування процентів на внесок починається з наступного дня після внесення  внеску та припиняється в день, визначений у п. 1.1. договору в якості закінчення строку внеску, або в день остаточного розрахунку у випадку дострокового розірвання договору.

25.12.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом (а.с. 12) про дострокове повернення внеску у розмірі 50 150 грн..

06.02.2009 року позивач ще раз звернувся до відповідача з вимогою (а.с. 11) про дострокове повернення внеску у розмірі 49 950 грн. з посиланням на п. 3.3.3. Договору, згідно якого член кредитної спілки має право здійснювати зняття частини суми внеску протягом всього строку дії договору за умови забезпечення не зменшувального залишку Внеску в сумі 50 грн.

Незважаючи на заяви позивача про дострокове повернення внеску, відповідач внесок не повернув, а також не виплатив нараховані відсотки, чим порушив в односторонньому порядку умови договору.

Згідно приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння  відмова  від  виконання зобов'язання або одностороння зміна умов зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.8. договору, відповідач зобов’язується повернути позивачці суму внеску, а також нараховані але не сплачені проценти на внесок в день, визначений п. 1.1. договору в якості закінчення строку внеску, тобто 18.09.2009 року.

Виходячи з умов договору, за користування внеском на протязі дії договору, тобто за один рік, відповідач повинен був сплатити 18 відсотків річних, що складає 9 036 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки, що настають в разі порушення зобов’язання, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549 ЦК України, неустойка являється одним із видів забезпечення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно д ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З огляду на викладене вище, правові наслідки у вигляді зобов’язання сплатити неустойку в разі невиконання або неналежного виконання умов договору настають лише, якщо договором, в якості забезпечення виконання зобов’язання встановлено обов’язок сплатити неустойку,

Таким чином, вимоги позивачки щодо сплати пені у сумі 5 941 грн. 48 коп. задоволенню не підлягають, оскільки договором не встановлено умов забезпечення виконання зобов’язанні у вигляді сплати неустойки.

Згідно умов п. 1.1. договору строком повернення внеску, нарахованих та не виплачених відсотків встановлено 18.09.2009 року, таким чином заборгованість відповідача станом на вказану дату становить 59 236 грн., яка складається із суми внеску у розмірі 50 200 грн. та суми невиплачених відсотків у розмірі 9 036 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови п. 1.1. договору, строком настання зобов’язання відповідача повернути внесок та сплатити відсотки встановлено 18.09.2009 року, таким чином прострочення виконання зобов’язання відповідачем повернути внесок та сплатити відсотки настає після 18.09.2009 року та на день ухвалення рішення становить 153 дня.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції на день ухвалення рішення становить 63 753 коп. 16 коп. (індекс інфляції 4 337, 16 грн.).

3% річних за 153 дня прострочення виконання зобов’язання складають 744, 91 грн.

Вимога позивача про стягнення витрат на послуги адвоката у сумі 600 грн. задоволенню не підлягає, оскільки сплата послуг адвоката позивачем не підтверджена,  не надані належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України в підтвердження сплати послуг адвоката.

Посилання відповідача на фінансову кризу, як на обставини непереборної сили судом до уваги не приймаються, оскільки згідно ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком настання обставин непереборної сили,  зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 525, 526, 546, 548-549, 610- 611, 617, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 58, 59, 213-215, 224, 228, 231 ЦПК України,

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (м. Одеса, вул. Базарна, 104. П/р 26509010618980 у філії ОРУ банку «Фінанси та кредит», МФО 328823. Код ЄДРПОУ 23212644) на користь ОСОБА_1 (25000, АДРЕСА_1.) суму внеску у розмірі 50 200 /п’ятдесят тисяч двісті/ грн., заборгованість по відсотках за користування внеском у розмірі 9 036 /дев’ять тисяч тридцять шість/ грн., індекс інфляції у розмірі 4 337 /чотири тисячі триста тридцять сім/ грн. 16 коп., три відсотки річних за період прострочення у розмірі 744 /сімсот сорок чотири/  грн. 91 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 643 /шістсот сорок три/ грн. 18 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн..

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Приморського районного суду

 м. Одеси                                                                                                              Л.В. Домусчі