Справа N 2-05-31/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого – судді Терентьєва Г.В.,
при секретарі – Гончаровій А.І., Івановій О.В., Ковальовій Я.С.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третьої особи
без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ВАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2009 року ВАТ «Ерсте Банк» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу №5868 від 20.08.2008 року укладений між ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та зареєстрованим на Універсальній біржі «Південь» в журналі реєстрації біржових угод з транспортними засобами за №5868, зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 транспортний засіб марки Skoda моделі Super B 2006 року випуску, номер кузову Y6UDL23U06B048209; зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 отримані за договором грошові кошти, мотивуючи тим, що 14 вересня 2007 року було укладено кредитний договір №014/2292/73/04595 між позивачем та ОСОБА_2, відповідно до якого відповідачу було надано позивачем кредит в сумі 29900 дол. США з терміном повернення до 13 вересня 2013 року і сплатою 12,5 % річних на придбання автомобілю Skoda моделі Super B.
У якості забезпечення кредитного договору між банком та ОСОБА_2 був укладений договір застави вищезазначеного транспортного засобу ОСОБА_2 кредит та відсотки за користування кредитом не погашав.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 190149 грн. 82 коп., рішення набрало законної чинності.
У липні 2009 року позивачу стало відомо, що 25 березня 2008 року на Універсальній біржі «Південь», була укладена біржова угода (договір) купівлі-продажу спірного автомобілю, згідно до якої ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 начебто продав, а ОСОБА_3 придбав автомобіль марки SKODA моделі SUPERB CLASSIC 1.8, 2006 року випуску.
При укладенні зазначеного договору ОСОБА_2 приховав, що вказаний автомобіль знаходиться під заставою банку ВАТ «Ерсте Банк», у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача за довіреністю від 06.11.2009 року ОСОБА_1 – у ході судового засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення.
-2-
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення проти позову (а.с.27,28,58,59), та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав і зазначив, що покупцю, на момент купівлі автомобіля, нічого не було відомо про те, що цей автомобіль перебуває під заставою, просить в позові відмовити
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів та дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або держави чи суспільних інтересів.
Судом встановлено, що 14 вересня 2007 року було укладено кредитний договір №014/2292/73/04595 між позивачем ВАТ «Ерсте Банк» та відповідачем ОСОБА_2, відповідно до якого відповідачу було надано позивачем кредит в сумі 29900 дол. США з терміном повернення до 13 вересня 2013 року і сплатою 12,5 % річних на придбання автомобілю Skoda моделі Super B.
У якості забезпечення кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 14 вересня 2007 року був укладений договір застави спірного транспортного засобу за реєстровим №1373(а.с. 9).
Згідно вищезазначеного договору банку було передано у заставу автомобіль марки SKODA моделі SUPERB CLASSIC 1.8, 2006 року випуску, колір – бежевий, номер кузову TMBDL23U06B048209, тип ТЗ – легковий седан-В, який поставлено на облік у Державтоінспекції м. Миколаєва 13 вересня 2007 року , за реєстраційним № НОМЕР_1. Обтяження автомобілю зареєстровано в державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягу з ДРОРМ №14433228 від 17.09.2007р.
Згідно пункту 7 договору застави предмет застави, а також права на нього, не можуть бути використані заставодавцем у якості предмету будь-яких цивільно-правих та господарських договорів та угод, у тому числі договорів найму (оренди), лізингу, позички, спільної діяльності, тощо без письмової згоди заставодержателя.
Відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором не виконував.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 190149 грн. 82 коп., рішення набрало законної чинності.
На цей час заборгованість за кредитним договором не погашена. Відкрите виконавче провадження у виконання вказаного рішення суду.
25 березня 2008 року на Універсальній біржі «Південь», була укладена біржова угода (договір) купівлі-продажу спірного автомобілю, згідно до якої ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 начебто продав, а ОСОБА_3 придбав автомобіль марки SKODA моделі SUPERB CLASSIC 1.8, 2006 року випуску, колір – бежевий, номер кузову TMBDL23U06B048209, об’єм двигуна 1781 куб. см., тип ТЗ – легковий седан-В, (біржова угода – а.с. 10 ).
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Умовами п. 2.10 . Договору застави встановлено, що розпоряджатися предметом застави заставодавець має право тільки з згоди заставодержателя.
Однак в порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 без отримання згоди позивача продала автомобіль ОСОБА_3
-3-
Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу на підставах ст. 203 ЦК України, як укладений з порушенням вимог закону - ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди заставодержателя, повернувши сторони за договором до первісного стану.
Згідно вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню з відповідачів витрати, понесені позивачем при зверненні до суду по сплаті судового збору у розмірі 16 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп., ((16 грн.30 коп.+30 грн. 00 коп.)/2) тобто всього по 23 грн. 15 коп. з кожного, оскільки у матеріалах справи є їх документальне підтвердження.
Керуючись ст.ст. 203,215, 216, 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу», ст.ст. 10,30,60,79,88,212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» - задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №5868 – автомобілю – легковий седан-В - марки SKODA моделі SUPERB CLASSIC 1.8, 2006 року випуску, колір – бежевий, номер кузову TMBDL23U06B048209, реєстраційний №ВЕ 3322 АІ, укладений 20 серпня 2008 року на товарній біржі «Південь» між ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3, повернувши сторони за договором до первісного стану.
Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 автомобіль - легковий седан-В - марки SKODA моделі SUPERB CLASSIC 1.8, 2006 року випуску, колір – бежевий, номер кузову TMBDL23U06B048209, реєстраційний №ВЕ 3322 АІ.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 100 (сто) гривен.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» у відшкодування судових витрат суму у розмірі по 23 грн. 15 коп. з кожного.
На рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження протягом 10 днів, після чого – апеляційна скарга – протягом 20 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області. В разі неподання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили через 10 днів.
Суддя Г.В.Терентьєв