ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді

01 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1188/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скраль Т.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі № 260/1188/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

30 жовтня 2019 року, представником позивача до суду подано заяву про відвід судді Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. у провадженні якого перебуває дана справа, оскільки наявні обставини, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, ( а.с.114)

Порядок вирішення заявленого відводу встановлено ст. 40 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України), згідно ч. ч. 3, 4 якої - питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, а у випадку якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

30 жовтня 2019 року,ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справідо вирішення питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, який здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому частиною першоюстатті 31 КАС України.

31 жовтня 2019 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду справу для вирішення питання про відвід передано судді Скраль Т.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування підстав, що послужили приводом заявленого відводу зазначено, що ключовими підставами для звернення послужили: ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, де судом було відмовлено у задоволення клопотання позивача про витребування від відповідача завірених належним чином копій матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області від 11 лютого 2019 року № 281, за відомостями, викладеними у зверненні громадянина ОСОБА_2 , оскільки такі наявні у матеріалах справи, однак дана інформація не відповідає дійсності та відмова судді у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці. Вищезазначені обставини викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді (а.с. 114-120).

Дослідивши матеріали справи в частині поданої 30 жовтня 2019 року заяви про відвід, суд приходить висновку, що розгляд заяви про відвід судді може бути проведено в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву представника позивача про відвід судді по справі № 260/1188/19, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Як слідує із поданої заяви про відвід, заявник вказує на пункти 2, 4 статті 36 КАС України, де суддя Микуляк П.П. не може брати участь у розгляді справи у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

15 жовтня 2019 року, позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області від 11 лютого 2019 року № 281, за відомостями, викладеними у зверненні громадянина ОСОБА_2 , оскільки такі можуть підтвердити протиправність оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції у Закарпатській області від 18 липня 2019 року №1421 та від 30 липня 2019 року № 160 о/с, (а.с. 73-74).

22 жовтня 2019 року, представником позивача було надіслано на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування у щорічній відпустці, (а.с. 104-105).

22 жовтня 2019 року, у підготовчому судовому засіданні судом розглянуто клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні яких відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України, встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Нормамичастини 3 статті 196 КАС України передбачено, що головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

Мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються процесуальних дій судді під час розгляду справи, що в даному випадку формують у заявника суб`єктивну думку щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об`єктивності судді та які ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.

Суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду згідно з нормами КАС Україниє підставою для оскарження прийнятих за результатами її розгляду рішень в апеляційному порядку та не може бути доводом для обґрунтування підстав для відводу.

Що стосується доводів заявника щодо не згоди з відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до статті 205 частин 4, 3 пункту 3, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

Оскільки, судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання був присутній позивач, то у суду були підстави для відмови у задоволенні даного клопотання у відповідності до статті 205 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що у даному випадку у відповідності до статті 205 частини 4 КАС України, відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

НормамиКАС Українипередбачено, що відвід (самовідвід)повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3ст. 39 КАС України).

В даному випадку заява про відвід заявлена 30 жовтня 2019 року. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, з 22 жовтня 2019 року крайнім строком для подачі заяви про відвід судді у позивача був дводенний строк, що в даному випадку не дотримано.

Відповідно достатті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії" зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущенням про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, доводи викладені у заяві про відвід судді мають характер припущень, а відтак, у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Микуляк П.П. необхідно відмовити.

Керуючисьстаттями 36, 37, 39, 40, 205, 243, 248 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивача від 30 жовтня 2019 року про відвід головуючого судді П.П. Микуляк в справі 260/1188/19 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Скраль