Справа № 2-722
2010 р.
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
24 березня 2010 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі : головуючого судді Дорошенко А.В.
при секретарі Громовій Г.А.
розглянувши в судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення кредитної заборгованості, -
в с т а н о в и в :
Позивач ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції 17.11.2010 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи тим, що 17.05.2007р. з відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/08-112/63777 про надання кредиту за програмою кредитування “Авто в кредит” у розмірі 33564,00 долара США із відсотковою ставкою 13,5% річних строком на 72 місяці по 17.05.2013р. включно зі сплатою кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно графіку погашення кредиту. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами 17.05.2007р. укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого відповідач ОСОБА_2 передав у заставу автомобіль марки PEUGEOT, модель 407 ST 2 EO, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов, рама) № VF36DRFJF21528652, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії BEC011710, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв, ВДАІ УМВС в Миколаївській області 16.05.2007р.. Предмет застави оцінено сторонами в сумі 169500,00 грн., що еквівалентно по курсу НБУ станом на день укладання договору 33564,36 доларів США. Згідно договору поруки № 014/08-112/63777 від 17.05.2007р. ОСОБА_3 виступила поручителем у відповідача, взявши на себе на добровільних засадах зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник. Проте зобов’язання за кредитним договором відповідачем не були виконані і станом на 20.10.2009р. заборгованість за кредитним договором становить 33203,33 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ 264630,54 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом – 28248,67 дол. США, що еквівалентно 225141,90 грн., заборгованість за простроченими відсотками за кредитом в сумі 4142,04 дол. США, що еквівалентно 33012,06 грн., заборгованість за поточними відсотками в сумі 265,38 дол. США, що еквівалентно 2115,08 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 547,24 дол. США, що еквівалентно 4361,50 грн.. Тому позивач просить винести рішення про дострокове розірвання кредитного договору та договору поруки, стягнути з відповідачів в солідарному порядку 33203,33 дол. США, що еквівалентно 264630,54 грн., витрати по оплаті держмита в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн. та звернути стягнення на майно, передане в заставу згідно договору застави транспортного засобу №1176 від 17.05.2009р..
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши також суду відгук на заперечення відповідача проти позову.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився та не повідомив причину своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, надавши суду письмове заперечення на позов. Вважає вимоги банку незаконними, в задоволенні яких необхідно відмовити. Посилаючись на те, що за оспорюваним кредитним договором він отримав від позивача кредит в іноземній валюті, що суперечить ст.99 Конституції України, ст.524 ЦК України, ст.3 Закону України № 2346-III “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, статі 6.7 Постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007р. “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, статті 3 Декрету кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, згідно яких договірне зобов’язання повинно бути виражено виключно у грошовій одиниці України – гривні, вважає укладені договора кредиту та поруки нікчемними.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась та не повідомила причину своєї неявки, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України 17.05.2007 р. укладено кредитний договір № 014/08-112/63777, згідно якого банк надав відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 33564,00 дол. США строком на 72 місяці по 17.05.2013р. включно зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 13,5% річних за користування кредитом згідно графіку погашення кредиту (а.с.7-8).
З метою забезпечення виконання боржником своїх обов’язків за кредитним договором перед банком, відповідно до ст.ст. 572-574, 576-577 ЦК України, 17.05.2007 р. між ВАТ „ОСОБА_1 Аваль” та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу № 1176, згідно якого ОСОБА_2 передає у заставу автомобіль марки PEUGEOT, модель 407 ST 2 EO, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов, рама) № VF36DRFJF21528652, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії BEC011710, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв, ВДАІ УМВС в Миколаївській області 16.05.2007р.. Предмет застави оцінено сторонами в сумі 169500,00 грн., що еквівалентно по курсу НБУ станом на день укладання договору 33564,36 доларів США (а.с.22).
З метою забезпечення виконання боржником своїх обов’язків за кредитним договором перед банком, відповідно до ст. 553 ЦК України, 17.05.2007 р. між ВАТ „ОСОБА_1 Аваль” укладено договір поруки з ОСОБА_3, згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язалась перед банком відповідати за виконання боржником – ОСОБА_2 зобов’язань по кредитному договору в повному обсязі, включаючи суму сплати кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором та відшкодування збитків ( п.1.2 Договору поруки ) (а.с.19-20).
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.
Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.
Крім того, відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК)
Згідно ст.66 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 20.09.2001 р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.
Відповідно до Положення Національного банку України “Про кредитування” № 246 від 28.09.1995 р., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).
П.16 Положення “Про кредитування” передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.
Враховуючи, що відповідачем прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню.
Згідно п.10.1 умов надання кредиту, у випадку порушення строків виконання будь-яких грошових зобов’язань, передбачених положеннями договору, позичальник повинен виплачувати банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення (а.с.8).
Відповідно до довідки та розрахунку заборгованості сплаті підлягає загальна заборгованість за кредитом в сумі 33203,33 дол. США, що еквівалентно по курсу КБУ станом на 20.10.2009р. - 264630,54 грн., в т.ч.: заборгованість за кредитом 28248,67 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ – 225141,90 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 4142,04 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 33012,06 грн., заборгованість по поточним відсотками в сумі 265,38 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ – 2115,08 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі – 547,24 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 4361,50 грн. (а.с.31.32).
Суд не приймає до уваги письмові заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо порушення позивачем режиму валютних операцій і надання кредиту в доларах США з огляду на наступне.
Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність” кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 вказаного Закону визначають операції банків із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківських ліцензій.
Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Щодо вимог підпункту “в” пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.
Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідач погодився з умовами укладених та оспорюваних ним договорів, скріпивши їх своїм підписом та вчинив дії на виконання умов договорів, отримавши від позивача суму кредиту, виражену в доларах США, яку й повинен повернути позивачу на умовах, визначених у кредитному договорі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки неповернення відповідачем кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 576 ЦК України та ст.ст. 19.20 Закону України “Про заставу” у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визнана на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв’язку з пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п.2.3 договору застави банк набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку, якщо кредит, що забезпечений заставою, не погашений у строк, передбачений кредитним договором.
Тому вимоги позивача про звернення стягнення на заставлене майно відповідача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати, понесені позивачем за сплату держмита при подачі позовної заяви та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, підтверджені документально.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, ч.1 ст.223 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Розірвати договір кредиту № 014/08-112/63777, укладений 17 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ “ОСОБА_1 Аваль”.
Розірвати договір поруки № 014/08-112/63777, укладений 17 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ “ОСОБА_1 Аваль”.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції, транз/рахунок 29090312 в “ОСОБА_1 Аваль”, ЄДРПОУ 24779442, МФО 326182, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 33203 (тридцять три тисячі двісті три) долари 33 цента США, що еквівалентно згідно курсу НБУ 264630 (двісті шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять) грн. 54 коп., в т.ч.: заборгованість за кредитом 28248,67 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ – 225141,90 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 4142,04 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 33012,06 грн., заборгованість по поточним відсотками в сумі 265,38 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ – 2115,08 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі – 547,24 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 4361,50 грн. (а.с.31.32), а також судові витрати в сумі 1820,00 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 1700,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн..
Звернути стягнення на заставлене майно ОСОБА_2 на підставі договору застави транспортного засобу № 1176 від 17.05.2007р., а саме: автомобіль марки PEUGEOT, модель 407 ST 2 EO, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов, рама) № VF36DRFJF21528652, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії BEC011710, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв, ВДАІ УМВС в Миколаївській області 16.05.2007р. та за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна задовольнити вимоги ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції за кредитним договором № 014/08-112/63777 від 17 травня 2007 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, зазначений вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
ОСОБА_2
смт. Березанка, вул. Новосельська, 2-Є, кв. 13
Копія: ОСОБА_3
м. Миколаїв, вул.. Майстерня, 40-А
Березанський районний суд направляє копію рішення від 24.03.2010р. по справі за позовом ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення кредитної заборгованості, для ознайомлення.
Додаток: на 3-х арк.. кожному адресату.
Суддя Березанського районного суду А.В.Дорошенко
ОСОБА_2
смт. Березанка, вул. Новосельська, 2-Є, кв. 13
Копія: ОСОБА_3
м. Миколаїв, вул.. Майстерня, 40-А
Березанський районний суд направляє копію рішення від 24.03.2010р. по справі за позовом ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення кредитної заборгованості, для ознайомлення.
Додаток: на 3-х арк.. кожному адресату.
Суддя Березанського районного суду А.В.Дорошенко
- Номер: 2/2407/1644/11
- Опис: про розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-722
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Дорошенко Антоніна Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.07.2011
- Дата етапу: 22.09.2011