справа №176/274/13-ц

провадження №2/176/11/19

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2019 р.                         Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.

судового розпорядника Коваль А.О.,

представника відповідача Анділахай В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції під час трансляції із Подільського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житній ринок», третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення попередження, про покладення обов`язків і про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулась до Жовтоводського міського суді Дніпропетровської області із позовом, де просить визнати незаконними та скасувати накази №74 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 » від 25 червня 2012 року, №75 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 » від 26 червня 2012 року, а також зобов`язати КП «Житній ринок» припинити незаконні дії, спрямовані на написання нею заяви про звільнення за власним бажанням та зобов`язати  ОСОБА_3 припинити втручання в її діяльність члена профкому,  стягнувши із підприємства компенсацію заподіяної моральної шкоди в розмірі 5000 гривень. 

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.03.2011 року працює на комунальному підприємстві «Житній ринок» на посаді бухгалтера. На початку червня 2012 року головний бухгалтер ОСОБА_4  почала вимагати від неї, написання заяви про звільнення за власним бажанням, оскільки вона є людиною колишнього керівника КП «Житній ринок» ОСОБА_5 , а тому їй не можна довіряти. Згодом почався систематичний психологічний тиск з метою примусу звільнити її з роботи, що полягав у написанні на ім`я директора доповідних записок головного бухгалтера ОСОБА_4 . 25.06.2012 року генеральний директор КП «Житній ринок» ОСОБА_2 видано наказ №74 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 , та 26.06.2012 року наказ №75 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 » про недопустимість недобросовісного виконання своїх професійних обов`язків та порушень трудової дисципліни. Вважає дані накази незаконними та такими що підлягають скасуванню.

       27 вересня 2017 року представником позивача ОСОБА_6 року подано письмове клопотання про відмову від позовних вимог пред`явлених до відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року закрито провадження у справі за частиною позовних вимого до ОСОБА_3

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи наявне письмове клопотання представника позивача ОСОБА_6 про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовної заяви в повному обсязі, при цьому вказав, що оголошення попередження працівнику є правом директора підприємства та не є дисциплінарним стягненням у розумінні КЗпП України, а носить виховний характер і не потребує погодження з профспілковим комітетом

У раніше поданих запереченнях відповідач також зазначає, що викладені позивачем у позові фактичні дані не відповідають дійсності, є абсурдними та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Так, під час роботи на КП «Житній ринок» ОСОБА_1 . робила численні помилки при виконанні своїх трудових обов`язків. Неодноразово порушувала трудову дисципліну. Жодного тиску на позивача ніким не здійснювалось, єдине що від неї вимагалось це більш відповідально виконувати свої обов`язки , оскільки остання постійно допускали помилки у своїй діяльності.

Посилання позивача на те, що новий керівник ОСОБА_2 намагався влаштувати на її місце іншу людину не відповідають дійсності та є надуманими, оскільки керівництво ринку змінено 28.12.2011 року , а з тверджень позивача тиск начебто на неї почався у червні, що є не логічним.

У письмових поясненнях також вказано, що написання працівником заяви про звільнення за власним бажанням не є єдиною підставою звільнення, передбаченою нормами трудового законодавства. Тому позиція позивача стосовно того, що її начебто примушують писати заяву про звільнення за власним бажанням , є незрозумілою, оскільки за наявності достатніх правових підстав працівника може бути звільнено і у інший спосіб у будь-який момент.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини та дослідивши надані у справі докази, дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами у справі те, що позивач з 01.03.2011 року працює на посаді бухгалтера комунального підприємства «Житній ринок».

Наказом №74 від 25 червня 2012 року ОСОБА_1  оголошено попередження про недопустимість недобросовісного виконання своїх професійних обов`язків та порушення трудової дисципліни. З зазначеним наказом позивач ознайомлена під підпис 25.06.2012 року.(а.с.8).

Даний наказ винесено на підставі доповідних записок головного бухгалтера КП «Житній ринок» ОСОБА_4 від 07.06.2012 року, від 08.06.2012 року, доповідної записки заступника генерального директора з питань торгівлі ОСОБА_7 від 07.06.2012 року.

У доповідній записці головного бухгалтера ОСОБА_4 від 07.06.2012 року зазначено, що при складанні звіту про обсяги реалізованих послуг за травень 2012 року, бухгалтером ОСОБА_1 допущена помилка, у зв`язку з чим ОСОБА_4 змушена була залучити свого заступника ОСОБА_8 для виправлення помилок. Виконавцем за складання звіту про обсяг реалізованих послуг за травень 2012 року є ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис на вказаному звіті.(а.с.119,121, 1 том).

11.06.2012 року позивачем ОСОБА_1 надано письмове пояснення з приводу доповідної записки, де остання пояснила, що звіт про обсяги реалізованих послуг не складала та ким він був складений їй не відомо (а.с.120, 1 том).

Також доповідною запискою головного бухгалтера ОСОБА_4 зазначено про відсутність бухгалтера ОСОБА_1 06.08.2012 року на робочому місці протягом 25 хвилин. У зазначений час до ОСОБА_1 мав намір звернутися орендар з метою з`ясування спірних питань по виставленому бухгалтером рахунку-фактурі на оплату послуг (а.с.121, 1 том).

На вказану доповідну записку бухгалтер ОСОБА_1 пояснила, що весь час знаходилась на робочому місці. Крім того зазначила , що на неї здійснюється тиск з боку головного бухгалтера ОСОБА_4 з метою написання заяви про звільнення за власним бажанням.(а.с.12, том1).

Згідно із доповідною запискою заступника генерального директора підприємства з питань торгівлі ОСОБА_7 від 07.06.2012 року, у період з 01.02.2012 року по 01.06.2012 року при оформленні договорів із фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 , бухгалтером ОСОБА_1 допущена помилка, а саме у реквізитах сторони по договору невірно вказано по батькові ОСОБА_9 Внаслідок даного порушення у період з 01.02.2012 року по 01.06.2012 року вказаній фізичній особі підприємцю не виставлялися рахунки на оплату послуг за договором.(а.с.10 зворот 1 том).

З приводу зазначеної доповідної записки позивач письмових пояснень не надала, що підтверджується відповідним комісійним Актом про відмову надати письмові пояснення. У зазначеному акті також зазначено, що ОСОБА_1 в усній формі пояснила, що вказана помилка допущена нею в результаті недостатності часу для виконання її обов`язків. Окрім того зауважила, що на підприємстві вона виконує значний обсяг обов`язків, та нова програма, що використовує бухгалтерія у своїй роботі потребує додаткового часу для її вивчення (а.с.123, 1 том).

Наказом №75 від 26 червня 2012 року оголошено попередження бухгалтеру ОСОБА_1 про недопустимість недобросовісного виконання своїх професійних обов`язків та порушення трудової дисципліни.(а.с.204,1 том).

Згідно доповідної записки головного бухгалтера КП «Житній ринок», ОСОБА_4 , від 21.06.2012 р. (вх. № 81 від 21.06.2012 р.), встановлено недобросовісне виконання бухгалтером ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків, поставлених завдань та трудової дисципліни.

Так, головним бухгалтером ОСОБА_4 у вказаній доповідній записці повідомляється, що при складанні та виставлені рахунку приватному акціонерному товариству «МТС Україна» № НОМЕР_1 від 05.06.2012 р., бухгалтер ОСОБА_1 допустила ряд грубих помилок,а саме,необґрунтовано завищено загальну суму, що підлягала сплаті ПрАТ «МТС Україна» за надані послуги.

Згідно договору №05372 від 01.04.2012 р., ПрАТ «МТС Україна» зобов`язалося сплачувати на користь КП «Житній ринок» за надані послуги з утримання обладнання - 15 000, 00 грн., 2 000, 00 грн. за експлуатаційні витрати та витрати за електроенергію. Таким чином, загальна сума, що підлягає сплаті ПрАТ «МТС Україна» становить 18 755, 00грн.Натомість, бухгалтером ОСОБА_1 у рахунку була вказана сума 20 255, 00 грн. По-друге, у рахунку невірно вказане найменування наданої послуги. Виконавцем за складання вищевказаного рахунку № 2569 від 05.06.2012 р. є ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис на даному рахунку.(а.с.124, 1 том).

Наявність виявлених помилок бухгалтер ОСОБА_1 не пояснила, натомість, просила надати в письмовій формі певну інформацію, яка не стосується суті питання (лист ОСОБА_1 вх. № 82 від 22.06.22012(а.с.125,1 том).

Листом (вх. № 85 від 22.06.2012 р.) ОСОБА_1 додатково пояснила, що вона раніше не вносила та не виписувала рахунків по ПрАТ «МТС Україна», їй не відомо за які саме послуги вказане товариство сплачує грошові кошти КП «Житній ринок» та не відомій розмір грошових сум, що підлягають сплаті товариством(а.с.127,1 том).

Відповідно до пояснень головного бухгалтера ОСОБА_4 від 22.06.2012 р. (вх. № 86 від 22.06.2012 р.), перевірка сум належних до сплати грошових коштів та виставлення рахунків-фактур входить до обов`язків бухгалтера ОСОБА_1 . Крім того, головний бухгалтер ОСОБА_4 зауважила, що бухгалтер ОСОБА_1 неодноразово допускала помилки при виконанні своїх обов`язків. В зв`язку із чим, документи, які виконуються останньою постійно перевіряються. (а.с.128,1 том).

З даним наказом ОСОБА_1 . ознайомлена під підпис 27.06.2012 року.

Відповідно до ч.1ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: 1)догана; 2)звільнення.

Згідно положеньст.147 КЗпП України порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

За змістом вказаної статті КЗпП України підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. При цьому, закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналізуючи вищевказані норми, суд вважає, що власник підприємства чи уповноважений власником орган не вправі змінювати на свій власний розсуд заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, проте представниками відповідача не надано суду належних та допустимих доказів, зокрема правил внутрішнього трудового розпорядку комунального підприємства «Житній ринок» чи спеціальної норми Закону, з яких б вбачалась можливість застосування до працівників за порушення ними трудової дисципліни такого виду дисциплінарного стягнення як попередження, окрім того колективним договором такого стягнення також не передбачено.

Таким чином, суд приходить до переконання, що за порушення трудової дисципліни до позивача могли б бути застосовані лише заходи стягнення, передбаченіст.147 КЗпП України, тобто догана або звільнення, винесення наказу про попередження за порушення трудової дисципліни законом не передбачено, а тому суд вважає неправомірним винесення відносно позивача наказів про попередження про недопустимість недобросовісного виконання своїх професійних обов`язків та порушення трудової дисципліни.

Посилання представника відповідача на те, що даний наказ не є заходом дисциплінарного стягнення, а тільки профілактичних заходом з метою запобігання вчинення порушень трудової дисципліни у майбутньому та видача наказу про попередження є правом директора підприємства на власний розсуд обирати вид стягнення не беруться судом до уваги,оскільки такі твердження є необґрунтованими та такими,що суперечать нормам чинного трудового законодавства. Суд вважає,що власник підприємства чи уповноважений власником орган не вправі змінювати на свій власний розсуд заходи дисциплінарного стягнення,а тому генеральний директор КП «Житній ринок» ОСОБА_2 з метою профілактики вчинення дисциплінарних правопорушень у майбутньому мав обмежитись тільки усним попередженням працівників без винесення наказу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування наказів генерального директора КП «Житній ринок» ОСОБА_2 №74 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 » від 25 червня 2012 року та №75 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 » від 26 червня 2012 року,оскільки нормами чинного трудового законодавства не передбачено винесення наказу про попередження працівника за порушення трудового законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми громадянин, який вважає, що його право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Заявляючи позовну вимогу щодо зобов`язання КП «Житній ринок» припинити психологічний тиск з метою примусу до написання заяви про звільнення за власним бажанням, позивач не зазначає підстави пред`явлення такої вимоги та не вказує якими правовими нормами (якими положеннями і яких норм законів) передбачено саме такі способи судового захисту її прав, у зв`язку з чим дана вимога задоволенню не підлягає.

Позовну вимогу про стягнення моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що формулювання в тексті наказу щодо недобросовісного виконання нею своїх професійних обов`язків заподіяло шкоду її діловій репутації через що зазнала психологічних та моральних страждань. Звинувачення у агресивній поведінці принижує її як людину, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, моральну шкоду, яка полягає в нанесенні моральних страждань, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому, виходячи з обставин справи, суд вважає, що розмір моральної шкоди вказаний позивачем в сумі 5000 грн.. значно завищений, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 1000грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем заявлені чотири позовні вимоги, чотири з яких не майнового характеру та одна вимого майнового характеру про стягнення моральної шкоди, при цьому судовий збір позивачем не сплачено з посиланням на те, що відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах що випливають із трудових правовідносин звільнені від сплати судового збору. При цьому законом чітко передбачено звільнення від сплати саме у справах щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивачем при подачі позовної заяви не сплачено судовий збір у розмірі 429,20 грн.(станом на 01.01.2012 року за чотири вимоги немайнового характеру – 107,30 грн.х4) та за вимогу майнового характеру (моральна шкода) 75,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача КП «Житній ринок» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,60 грн. (107,30 грн.+107,30 грн.+15 грн.)

З позивача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 274,60 грн. (107,30 грн.+107,30 грн. + 60,00 грн.).

На підставі викладеного, у відповідності з зазначеними нормами закону і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житній ринок», третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення попередження, про покладення обов`язків і про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора комунального підприємства «Житній ринок» ОСОБА_10 І. ОСОБА_11 від 25 червня 2012 року №74 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 ».

Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора комунального підприємства «Житній ринок» ОСОБА_10 І. ОСОБА_11 від 26 червня 2012 року №75 «Про оголошення попередження ОСОБА_1 ».

Стягнути з комунального підприємства «Житній ринок» (ЄДРПОУ 05587843) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Жовті Води, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою квартира АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Стягнути комунального підприємства «Житній ринок» (ЄДРПОУ 05587843) на користь держави судовий збір у розмірі 229,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Жовті Води Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою квартира АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 274,60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

       У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області                                 І.А.Павловська