Справа № 462/7961/18                                 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М

Провадження № 22-ц/811/1390/19                 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 116

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

в грудні 2018 року Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова звернулася з позовом до Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про визнання незаконним та скасування рішення Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова №1 від 03.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.11.2018 року Львівською міською радою прийнята ухвала №4242 «Про припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4». 03.12.2018 року в приміщенні Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на засіданні комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова було прийнято рішення щодо ОСОБА_1 , яким комісію з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова зобов`язано: зупинити заходи щодо припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», передбачені ухвалою сесії Львівської міської ради від 29.11.2018 року; зберегти існуючі соціально-економічні умови праці та робоче місце ОСОБА_1 ; забезпечити виконання пунктів 6.2, 6.6. Колективного договору. Вказала, що дане рішення є незаконним та таким, що прийняте з порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема, порушення ст. ст. 226, 227 КЗпП України.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року позов Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова – задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова №1 від 03.12.2018 року.

Рішення суду оскаржила комісія по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не було сплачено судовий збір, а також не встановлено та не перевірено організаційно-правову форму позивача та Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4». Також апелянт вказує, що ліквідація Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова є порушенням Конституції України, а її припинення шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» перетворює її в підприємство неіснуючої організаційно-правової форми. Вказує на те, що застосування судом ст.ст. 143,144 Конституції України, ст.ст. 59,73 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» є помилковим, оскільки зазначені статті стосуються повноважень органів місцевого самоврядування щодо комунальних підприємств, а не  медичних закладів. В апеляційній скарзі також посилається на те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2018 року у справі №461/3212/18 задоволено заяву про забезпечення позову щодо зупинення дії ухвали Львівської міської ради №4242 від 28.11.2018 року, що залишилось поза увагою суду. Звертає увагу на те, що ухвала Львівської міської ради №4242 від 28.11.2018 року є регуляторним актом, проект якого не було опубліковано в ЗМІ, а про прийняття такого профспілкова організація дізналась лише після публікації ухвали, у зв`язку з чим була позбавлена можливості надати свої зауваження до ухвали, що призвело до порушення прав членів профспілкової організації і стало підставою для звернення до комісії по трудових спорах. Вказує, що роботодавець на підставі ухвали Львівської міської ради №4242 від 28.11.2018 року зобов`язує працівників в порушення Конституції України та ст.184 КК України надавати платні стоматологічні послуги. Крім того, Львівська міська рада не наділена повноваженнями в одноособовому порядку без погодження з профспілковою організацією на власний розсуд змінювати чисельність працівників поліклініки. Також судом не враховано причини відсутності роботодавця на засіданні комісії по трудових спорах, оскільки трудовий спір розглядається в присутності працівника і колективним договором передбачено право, а не обов`язок представника роботодавця приймати участь у засіданні комісії. З наведених підстав просить рішення скасувати та направити його на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення №1 від 03.12.2018 року Комісія по трудових спорах Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова недотрималась вимог трудового законодавства щодо порядку розгляду спірних питань та ухвалила таке за відсутності представника роботодавця - Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, а також вийшла за межі наданих їй трудовим законодавством повноважень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Згідно зі ст. 224 КЗпП України комісія по трудових спорах є обов`язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 4242 від 29.11.2018 р. «Про припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» Львівська міська рада ухвалила припинити Комунальну 3-тю стоматологічну поліклініку м. Львова шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 4»; утворити комісію з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4 та підтвердити її персональний склад». Підставою прийняття такого рішення було звернення голови Первинної профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова від 22.11.2018 р. та Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» від 23.11.2018 р.

Рішенням №1 Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова від 03.12.2018 року, Комісією по трудових спорах Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м. Львова вирішено зобов`язати комісію з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» зупинити заходи щодо припинення комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Стоматологічна поліклініка №4», передбачені ухвалою сесії Львівської міської ради від 29.11.2018 р. №4242, у звязку з порушенням положень ч. 3 ст. 49 Конституції України, ст. 49-4 КЗпП України; зобовязати комісію з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» зберегти існуючі соціально-економічні умови праці та робоче місце ОСОБА_1 ; зобовязати комісію з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» забезпечити виконання пунктів 6.2, 6.6 Колективного договору.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п.1.1 Положення про комісію по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова у своїй діяльності «КТС Поліклініки» керується Кодексом законів про працю України та іншими актами чинного законодавства.

Статтею 144 Конституції України визначено,що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповіднійтериторії. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно з ч .4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

В оскаржуваному рішенні КТС, комісія дала оцінку законності ухвали Львівської міської ради, зазначивши, що «ухвала сесії Львівської міської ради № 4242 від 29.11.2018 року та інші ухвали, прийняті на її виконання, є незаконними, прийнятими без належного правового підґрунтя».

Разом тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження що ухвала Львівської міської ради № 4242 від 29.11.2018 року «Про припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» у встановленому законом порядку визнана незаконною та скасована, у зв`язку з чим така не підлягає до виконання.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до обгрунтованого висновку про те, що рішення №1 Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова про зупинення заходів щодо припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», передбачених ухвалою сесії Львівської міської ради від 29.11.2018р.№ 4242, у зв`язку з порушенням положень ч.3 ст.49 Конституції України, ст.49-4КЗпП України, є незаконним, оскільки прийняття такого рішення Комісією по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова виходить за межі її повноважень.

Беручи до уваги те, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, власник на свій розсуд має право формувати штат і структуру підприємства, установи або організації, змінити чисельність працівників певного фаху і кваліфікації та чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, що не забороняє одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, змінити чисельність інших посад, а також з врахуванням Положення про Комісію по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова та норм трудового законодавства, суд першої інстанції вірно визнав незаконним рішення Комісії по трудових спорах в частині прийняття КТС рішення про  зобов`язання комісії з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» зберегти існуючі соціально-економічні умови праці та робоче місце ОСОБА_1 , так як вирішення даного питання не відноситься до повноважень Комісії по трудових спорах, оскільки такі вправі визначати власник (засновник).

А відтак, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що рішення відповідача щодо зобов`язання комісії з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова зберегти існуючі соціально-економічні умови праці та робоче місце ОСОБА_1 є незаконним, так як прийняте поза межами її компетенції.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи, зокрема те, що на час звернення із позовом жодного працівника Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова не звільнено, що роботодавцем не допущено порушень п. 6.2, 6.6 Колективного договору, суд першої інстанції вважав передчасним рішення №1 від 03.12.2018 року Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова в частині зобов`язання комісії з припинення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» забезпечити виконання пунктів 6.2, 6.6 Колективного договору.

При ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції встановлено порушення порядку розгляду спору КТС, передбаченого КЗпП України, п.4.2 Положення про комісію по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, оскільки засідання комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, відбулось за відсутності представника роботодавця Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, який не був своєчасно повідомлений про засідання КТС, що підставно взяв до уваги суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381 - 384 ЦПК України, суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова – залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанова складена 31.10.2019 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.