Справа № 1-171

           2010 р.  

ВИРОК

Іменем  України

23 березня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

    головуючого-судді                                     Ільченко В.М.  

    при секретарі                                                  Вербі Н.О.  

    з участю  прокурора                                     Іванцова В.О.

потерпілого                                                                              ОСОБА_1

    розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, що має базову середню освіту, розлученого, що не працює, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 121  КК України,

Встановив:

ОСОБА_2, 06.01.2010 року, близько 12 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись разом з батьком ОСОБА_3 в кімнаті будинку, розташованого в с. Комарівка, вул. Тургенєва, 8 Охтирського району Сумської області, на ґрунті виниклих неприязних відносин, скориставшись похилим віком батька, почав наносити останньому сильні удари руками по голові та обличчю, після чого зупинився на досягнутому і пішов до знайомих вживати спиртні напої. Цього ж дня, близько 20 години, під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, направленим на завдання шкоди здоров’ю батька, продовжив наносити сильні удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_3,  вчиняючи свої дії близько 10 хвилин. Всього ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 не менше тринадцяти ударів, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден чола, ран чола, множинних саден та синців обличчя, крововиливів у м’які тканини голови в лобній, тім’яній та потиличній областях, крововиливів під тверду мозкову оболонку близько 50 мл в тім’яній та потиличній долях головного мозку, п’ятнистих крововиливів під м’яку мозкову оболонку, цяткових крововиливів в сіру та білу речовину головного мозку, синців передньої поверхні грудної клітини, закритих переломів ребер: справа І-по середній ключичній лінії ( непрямі), 2-3-4-5 ребер по середньо-ключичній лінії ( прямі ), 3-4 по середній підмишечній лінії ( прямі ), 7-8-9-10 – ребер по середній підмишечній лінії ( прямі ), зліва 5-6-7-ребер по передній підмишечній лінії ( прямі ), 6-по передній ключичній лінії ( прямі ). Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, ушкодження голови перебувають у прямому причинному зв’язку зі смертю і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, закрита травма грудної клітки має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, інші ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Від отриманих ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася крововиливами під оболонку мозку, цятковими крововиливами в сіру та білу речовину головного мозку, які призвели до набряку-стиснення головного мозку, ОСОБА_3 07.01.2010 року помер за місцем свого мешкання.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав повністю  і пояснив суду, що  після розлучення проживав разом з батьком, ОСОБА_3 в с. Комарівка, вул. Тургенєва, 8 Охтирського району Сумської області. Останнім часом з батьком конфліктував, так як часто вживав спиртні напої. 6.01.2010 року прокинувся в своєму будинку, так як ще перебував у стані сп’яніння, посварився з батьком, під час чого два-три рази з силою вдарив батька кулаком в область очей та лоба. Після цього, десь в обідній час пішов з дому до знайомого, з яким разом вживали спиртні напої. Коли повернувся додому, сусідка ОСОБА_4 привела батька, який був у стані сп’яніння і попрохала більше його не бити, порадила лягати спати. Він затягнув батька в будинок, поклав на ліжко на спину, після чого, так як був невдоволений нетверезим станом батька, п’ятою ноги, взутої у гумовий чобіт, наніс удар в область грудної клітини по ребрам. Потім почав наносити кулаками та ногами удари по різним частинам тіла батька. Продовжував побиття близько 10 хвилин. Батько ще був у свідомості. Після побиття ліг спати, а коли прокинувся, вирішив піти до знайомих, привітати їх зі святом. Батько в цей час щось хрипів. Коли виходив, зачинив двері і повісив замок, хоча замок не зачиняв. В цей день ще вживав спиртні напої. Повернувшись додому в стані сп’яніння ліг спати. Прокинувшись, бачив, що батько лежав у такому ж положенні на ліжку. Він з ним не розмовляв. Знову пішов з дому, був у магазині до 12 години, де пив спиртне. Коли повертався з магазину, то побачив свою колишню дружину, яка повідомила, що необхідно терміново йти додому, так як схоже, що батько помер. Коли прийшли додому, то пересвідчився, що батько помер. Батька вбивати він не хотів, думав, що батько прийде до тями після побиття.

Враховуючи визнання вини підсудним, приймаючи до уваги, що його пояснення, дані в ході судового слідства, не протирічать поясненням, даним при проведенні досудового слідства та фактичним обставинам справи, суд приходить до висновку про винність підсудного ОСОБА_2 у скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_3  і такі його дії кваліфікує за ч. 2 ст.121 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину в стані сп’яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.  

Настання тяжких наслідків суд не може віднести до обставин, що обтяжують покарання, оскільки смерть особи є кваліфікуючою ознакою злочину.

До обставин, що пом’якшують покарання суд відносить визнання підсудним своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи всі викладені обставини, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, характеризується посередньо, суд дійшов висновку, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, в зв’язку з чим дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі на строк, необхідний та достатній для виправлення підсудного та недопущення скоєння ним нових злочинів.  

Суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2  ст. 121 КК України  та  призначити йому покарання за цим законом у виді семи років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити попередню – утримання під вартою.  

Строк відбування покарання рахувати з 09.01.2010 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_2  в той же строк, з часу отримання копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області

З оригіналом згідно:                                                                                                     ОСОБА_5