Справа № 367/1913/17

                                                       Провадження №2/367/14/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2019 року  Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої  судді                    Саранюк Л. П.,

при секретарі                         Бабаковій М.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінськогоміського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визначення частки в праві власності в спільному майні подружжя та розподіл спільного майна подружжя,–

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про визначення частки в праві власності в спільному майні подружжя та розподіл спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що з 21 грудня 2002 року вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 1 листопада 2016 року разом з відповідачем не проживає та не веде з ним спільного господарства. Відповідач, нічого не пояснюючи, покинув сім`ю та поїхав проживати до своєї матері в м.Київ.

Відповідач звертався до Ірпінського міського суду з позовом про розірвання шлюбу. Але потім подав заяву про залишення позову без розгляду, хоча до сім`ї не повернувся.

Оскільки сім`я розпалась і примирення між ними не можливе, то вона подала окремий позов про розірвання шлюбу, а також хоче розділити спільне майно подружжя.

В період шлюбу за спільні кошти вони купили квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 20.05.2009 року на ім`я чоловіка ОСОБА_2 .

Вказаний договір було посвідчено нотаріусом за її згодою, як дружини покупця /п.12 договору/.

Квартира зареєстрована на праві власності за відповідачем в КП КОР «Ірпінське БТІ» 15.07.2009.

Наведене підтверджується договором купівлі-продажу квартири та витягом з реєстру на нерухоме майно.

Також в період шлюбу в 2010 році вона з відповідачем на його ім`я купили автомобіль марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску. Автомобіль та документи на нього знаходяться у відповідача.

Крім того, в період шлюбу вони придбали предмети домашнього вжитку - меблі та побутову техніку: комбіновану плиту кухонну Gorenje, чайник електричний Braun, кофе варку Krups, холодильник Snaige, мікроволнову піч Samsung, хліб опічку Kenwood, пральну машину Аrdo, соковитискач Braun, блендер Braun, телевізор Samsung, аудіо систему Mordaunt-Short, кухонний гарнітур, кухонний роздвижний дерев`яний коричневого кольору, набір стільців м`яких кухонних, парту шкільну, стілець шкільний, поличку для книг, шафу платяну, шафу кутову для верхнього одягу, ліжко дитяче двоповерхове, диван розкладний двоспальний, меблі для ванної / дзеркало зі шафою/.

Таким чином, частки кожної із сторін в праві власності на вищевказане майно є рівними по 1/2 частині за кожним.

Квартира є річчю неподільною і вона не бажає отримувати грошову компенсацію за свою частку, оскільки це її постійне місце проживання та місце проживання її дітей. Тому вона просить лише визначити, що в порядку розподілу спільного майна подружжя частки кожного із сторін в праві власності на квартиру є рівними по 1/2 частині за кожним та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири.

Автомобіль також є неподільною річчю, відповідно до вимог ст..183 ч.2 ЦК України.

Оскільки автомобіль був придбаний на ім`я відповідача, відповідач ним користується, то вона просить розділити спільне майно подружжя таким чином: виділити автомобіль у власність відповідача, а їй присудити грошову компенсацію за її частку в спільному майні.

Вона згодна отримати грошову компенсацію за належну їй частку в спільному майні і просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію в сумі 44 135,00грн.

Згідно висновку спеціаліста від 22.11.2016 вартість автомобіля визначено у сумі 88 270,00 грн. Якщо відповідач не погодиться з такою оцінкою автомобіля, то вона просить суд призначити по справі судову автотоварознавчу експертизу.

Рухоме майно також можливо розділити в натурі.

Згідно висновку спеціаліста від 22.11.2016 визначено вартість кожного із вищевказаного нею майна, загальна вартість майна становить 64 500,00 грн., отже їй повинно бути виділено майна на 32 250,00 грн.

Із предметів домашньої обстановки вона просить виділити їй в натурі таке майно: комбіновану плиту кухонну Gorenje вартістю 8 400,100 грн., холодильник Snaige вартістю 9 800,00 грн., хлібопічку Kenwood вартістю 900,00 грн., пральну машину Ardo вартістю 1 600,00 грн., телевізор Samsung, вартістю 6 100,00 грн., стілець шкільний вартістю 400,00 грн., ліжко дитяче двоповерхове вартістю 5 000,00 грн., а всього майна на загальну суму 32 200,00 грн.

Відповідачу вона просить виділити в натурі таке майно: чайник електричний Braun вартістю 700,00 грн., кофе варку Krups вартістю 1 800,00 грн., мікроволнову піч Samsung вартістю 800,00 грн., соковитискач Braun вартістю 2 600,00 грн., блендер Braun вартістю 1 600,00 грн., аудіосистему Mordaunt-Short вартістю 9 200,00 грн., кухонний гарнітур вартістю 4 000,00 грн., стіл кухонний роздвижний дерв`яний коричневого кольору вартістю 1 200,00 грн., набір стільців м`яких кухонних вартістю 1 400,00 грн., парту шкільнувартістю 1 300,00 грн., поличку для книг вартістю 1 000,00 грн., шафу платяну вартістю 1 100,00 грн., шафу кутову для верхнього одягу вартістю 1 200,00 грн., диван розкладний двоспальний вартістю 3 000,00 грн., меблі для ванної/дзеркало зі шафою вартістю 1 400,00 грн., а всього майна на загальну суму 32 300,00 грн.

Такий розподіл нею запропоновано з врахуванням інтересів неповнолітніх дітей, які проживають з нею.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя.

Розділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 автомобіль марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2003 року випуску.

Виділити автомобіль марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2003 року випуску у власність ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля в сумі 44 135 грн.

Розділити між нею та  ОСОБА_2 рухоме майно – предмети домашнього вжитку, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Виділити їй в натурі у власність таке майно: комбіновану плиту кухонну Gorenje вартістю 8 400,100 грн., холодильник Snaige вартістю 9 800,00 грн., хлібопічку Kenwood вартістю 900,00 грн., пральну машину Ardo вартістю 1 600,00 грн., телевізор Samsung, вартістю 6 100,00 грн., стілецьшкільнийвартістю 400,00 грн., ліжко дитяче двоповерхове вартістю 5 000,00 грн., а всього майна на загальну суму 32 200,00 грн.

Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність таке майно: чайник електричний Braun вартістю 700,00 грн., кофе варку Krups вартістю 1 800,00 грн., мікроволнову піч Samsung вартістю 800,00 грн., соковитискач Braun вартістю 2 600,00 грн., блендер Braun вартістю 1 600,00 грн., аудіосистему Mordaunt-Short вартістю 9 200,00 грн., кухонний гарнітуру вартістю 4 000,00 грн., стіл кухонний роздвижний дерв`яний коричневого кольору вартістю 1 200,00 грн., набір стільців м`яких кухонних вартістю 1 400,00 грн., парту шкільну вартістю 1 300,00 грн., поличку для книг вартістю 1 000,00 грн., шафу платяну вартістю 1 100,00 грн., шафу кутову для верхнього одягу вартістю 1 200,00 грн., диван розкладний двоспальний вартістю 3 000,00 грн., меблі для ванної/дзеркало зі шафою вартістю 1 400,00 грн., а всього майна на загальну суму 32 300,00 грн.

Стягнути з  ОСОБА_2  на її користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували у повному обсязі. Суду пояснив, що 21.12.2002 він зареєстрував шлюб з позивачкою. 19 травня 2009 року він уклав з своєю матір`ю ОСОБА_5 договір позики. Відповідно до п. 1 договору від 19 травня 2009 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 78 000,00 грн. для купівлі квартири АДРЕСА_1 . 19 травня 2009 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 78 000,00 грн., доказом є розписка. 04 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 78 000,00 грн. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.11.2016 провадження у вищевказаній справі № 367/8153/16-ц відкрито. 04 листопада 2016 року суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 склала звіт № 774111116 про оцінку майна, а саме житлового приміщення (однокімнатна квартира) загальною площею 35,8 м.кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . За даними цього звіту вартість квартири склала 762 553,00 грн. 22 листопада 2016 року суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 склав експертний висновок № 20162211/02 про вартість предметів домашнього вжитку склала 64 500,00 грн. 22 листопада 2016 року суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 склав експертний висновок ТЗ № 20161122/01 від 22 листопада 2016 року про ринкову вартість колісного транспортного засобу – легкового автомобіля марки Renault модель Symbol, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальна сума якого склала 88 200,00 грн. 23 березня 2017 позивач звернулась до суду  з даним позовом про визначення частки в праві власності в спільному майні подружжя та розподіл спільного майна подружжя. 26 червня 2017 року Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалив рішення по справі № 750/4123/17, яким ухвалив розірвати між сторонами шлюб. Стверджує, що квартира АДРЕСА_1 є його особистою приватною власністю, так як придбавалась у шлюбі за кошти, які належать особисто йому за договором позики. У зв`язку з вищевикладеним просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2002 року між сторонами Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 .

Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 1 листопада 2016 року сторони разом не проживають та не ведуть з спільного господарства.

Відповідач звертався до Ірпінського міського суду з позовом про розірвання шлюбу. Але потім подав заяву про залишення позову без розгляду, хоча до сім`ї не повернувся.

Оскільки сім`я розпалась і примирення між сторонами не можливе, то позивач подала окремий позов про розірвання шлюбу, а також хоче розділити спільне майно подружжя.

В період шлюбу сторони купили квартиру, автомобіль та рухоме майно – предмети домашньої обстановки.

В період шлюбу за спільні кошти сторони купили квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 20.05.2009 року на ім`я чоловіка ОСОБА_2 .

Вказаний договір було посвідчено нотаріусом за згодою позивача, як дружини покупця /п.12 договору/.

Квартира зареєстрована на праві власності за відповідачем в КП КОР «Ірпінське БТІ» 15.07.2009.

Наведене підтверджується договором купівлі-продажу квартири та витягом з реєстру на нерухоме майно.

Також в період шлюбу в 2010 році сторони на ім`я відповідача купили автомобіль марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску. Автомобіль та документи на нього знаходяться у відповідача.

Крім того, в період шлюбу сторони придбали предмети домашнього вжитку - меблі та побутову техніку: комбіновану плиту кухонну Gorenje, чайник електричний Braun, кофе варку Krups, холодильник Snaige, мікроволнову піч Samsung, хліб опічку Kenwood, пральну машину Аrdo, соковитискач Braun, блендер Braun, телевізор Samsung, аудіо систему Mordaunt-Short, кухонний гарнітур, кухонний роздвижний дерев`яний коричневого кольору, набір стільців м`яких кухонних, парту шкільну, стілець шкільний, поличку для книг, шафу платяну, шафу кутову для верхнього одягу, ліжко дитяче двоповерхове, диван розкладний двоспальний, меблі для ванної / дзеркало зі шафою/.

04 листопада 2016 року суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 склала звіт № 774111116 про оцінку майна, а саме житлового приміщення (однокімнатна квартира) загальною площею 35,8 м.кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . За даними цього звіту вартість квартири склала 762 553,00 грн.

22 листопада 2016 року суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 склав експертний висновок № 20162211/02 про вартість предметів домашнього вжитку склала 64 500,00 грн.

22 листопада 2016 року суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 склав експертний висновок ТЗ № 20161122/01 від 22 листопада 2016 року про ринкову вартість колісного транспортного засобу – легкового автомобіля марки Renault модель Symbol, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальна сума якого склала 88 200,00 грн.

26 червня 2017 року Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалив рішення по справі № 750/4123/17, яким ухвалив розірвати між сторонами шлюб.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

П.23 передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Відповідно до п. 24 до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

На підставі вищевикладеного оскільки спірне майно було придбано сторонами у період шлюбу, то воно є спільною сумісною власністю подружжя.

При цьому, сам факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Встановленню також підлягають джерела коштів, за які було придбано автомобіль, яка частина коштів була сплачена у період шлюбу, хто та за які кошти сплачував кредит після припинення шлюбних відносин, чи повністю виплачений кредит отриманий для придбання спірного автомобіля.

Вказаний порядок вирішення питання про поділ спільного майна подружжя відповідає правовим позиціям Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-78цс13, 3 червня 2015 року № 6-38цс15, 1 липня 2015 року № 6-612цс15, 16 грудня 2015 року № 6-2641цс15, 7 вересня 2016 року та від 7 грудня 2016 року № 6-1568цс16, які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковими у правозастосовній практиці всіх судів.

Статтею 63 СК України визначено, що при здійснені подружжям права спільної сумісної власності дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Статтями 68, 69 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

Суд приймає до уваги надані позивачем звіти про оцінку майна подружжя № 774111116 від 04.11.2016, № 20162211/02 від 22.11.2016, № 20161122/01 від 22.11.2016, та оскільки частки майна дружини та чоловіка є рівними, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, які проживають з позивачем, вважає за можливо задовольнити позов та розділити між сторонами набуте під час шлюбу майно згідно поданого розрахунку.

При цьому, в судовому засіданні не було здобуто доказів на підтвердження тих обставин, що квартира АДРЕСА_1 була придбана відповідачем за кошти отримані від матері ОСОБА_5 , а автомобіль марки Renault модель Symbol, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - за кошти отримані від тітки. В судовому засіданні позивачка стверджувала, що про отримання позики відповідачем від матері та тітки на придбання спільного майна їй не було відомо, а тому з цього приводу заперечувала. Відповідачем не надано суду копії рішення по справі № 367/8153/16-ц з відміткою про набрання законної сили, а тому суд позбавлений можливості встановити чи є квартира АДРЕСА_1 особистою приватною власністю відповідача як така, що була придбана у шлюбі за кошти, які належать йому особисто за договором позики.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі вищевикладеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 4 576,62 грн. Крім того, в матеріалах справи наявний попередній розрахунок винагороди адвоката за надання професійної правничої допомоги по справі № 367/1913/17 та квитанція до прибуткового ордеру №2 про сплату 6 000,00 грн., а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно вимог ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 65, 68-69, 70-71 СК України, п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя.

Розділити між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 автомобіль марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2003 року випуску.

Виділити автомобіль марки Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2003 року випуску у власність ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля в сумі 44 135 грн.

Розділити між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 рухоме майно - предмети домашнього вжитку, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність таке майно: комбіновану плиту кухонну Gorenje вартістю 8 400,100 грн., холодильник Snaige вартістю 9 800,00 грн., хлібопічку Kenwood вартістю 900,00 грн., пральну машину Ardo вартістю 1 600,00 грн., телевізор Samsung, вартістю 6 100,00 грн., стілець шкільний вартістю 400,00 грн., ліжко дитяче двоповерхове вартістю 5 000,00 грн., а всього майна на загальну суму 32 200,00 грн.

Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність таке майно: чайник електричний Braun вартістю 700,00 грн., кофе варку Krups вартістю 1 800,00 грн., мікроволнову піч Samsung вартістю 800,00 грн., соковитискач Braun вартістю 2 600,00 грн., блендер Braun вартістю 1 600,00 грн., аудіосистему Mordaunt-Short вартістю 9 200,00 грн., кухонний гарнітур вартістю 4 000,00 грн., стіл кухонний роздвижний дерв`яний коричневого кольору вартістю 1 200,00 грн., набір стільців м`яких кухонних вартістю 1 400,00 грн., парту шкільну вартістю 1 300,00 грн., поличку для книг вартістю 1 000,00 грн., шафу платяну вартістю 1 100,00 грн., шафу кутову для верхнього одягу вартістю 1 200,00 грн., диван розкладний двоспальний вартістю 3 000,00 грн., меблі для ванної/дзеркало зі шафою вартістю 1 400,00 грн., а всього майна на загальну суму 32 300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4 576,62 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів 04.11.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:                                                        Л.П. Саранюк